Справа № 2-3415/2007 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2007 року м. Макіївки
Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області у складі: головуючого - судді Супрун М. Ю. при секретарі - Мирошниченко О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 до Макіївської міської ради про визнання права власності на квартиру та службові приміщення,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2007 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 про визнання за нею та за своїм довірителем право власності на нерухоме майно у вигляді квартири АДРЕСА_1, та господарські будівлі, розташовані на прилягаючої до даної квартири земельній ділянці. У судовому засіданні позивачка доводи позову підтримала та суду пояснила, що їй та ОСОБА_2 на праві спільній частковій власності належить квартира АДРЕСА_1, саме їй належить 11/15 частина вказаної квартири, а ОСОБА_2 - 4/15 частини квартири. При проведенні інвентаризації було встановлено, що фактична площа даної квартири не відповідає площі, вказаної в правовстановлюючому документі, тобто загальна площа складає не 114, 30 кв.м. - а 116, 60 кв.м. , в тому числі житлова не 75, 40 кв.м. - 72, 50 кв.м. . Крім того, на земельній ділянці, яка прилягає до будинку АДРЕСА_1, де знаходиться приналежна їм квартира, вони самовільно збудували господарські будівлі, тобто гараж, позначений в технічному паспорті КП „БТІ м. Макіївки" під літерою „Г-1", літню кухню -під літерою „Д-1", два сараї - під літерами „Е-1" та „Ж-1" та огорожу - під літерою №1, 2. Оскільки на теперішній час вони з ОСОБА_2 бажають розпорядитися вказаним нерухомим майном, просила визнати за нею та за останнім право власності, у відповідності до їх часток, на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 111, 60 кв.м. , в тому числі житловою 72, 50 кв.м. , а також на господарські будівлі, розташовані на земельної ділянці, прилягаючої до квартири, а саме гараж - „Г-1", літню кухню - „Д-1", два сараї - „Е-1" та „Ж-1", огорожу - №1.2
Представник відповідача, Макіївської міської ради, у судове засідання не з'явився, про час та місце і судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення про одержання судової повістки. Суду не наданні докази про поважну причину неявки представника відповідача в судове засідання, тому суд, у відповідності зі ст. 224 ЦПК України, а також зі згоди позивачки, вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача по наявним доказам і прийняти заочне рішення.
Суд, заслухавши пояснення позивачки, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 докази, прийшов до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 377 ЦК України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах встановлених договором.
Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на ту частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.
Згідно ст. 375 ЦК України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно . Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 ЦК України
Згідно ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельній ділянці у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Судом встановлено, що 11/15 частин квартири АДРЕСА_1 належить позивачці ОСОБА_1, що підтверджується наданим суду свідоцтвом про право власності на житло № 327 від 12 грудня 1997 року виданим Комісією по приватизації житлового фонду ВО „Макіїввугілля", договором дарування квартири від 16 листопада 2002 року, посвідченого нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу Донецької області за зареєстрованого в КП „БТІ м. Макіївки", свідоцтвом про право на спадщину від 04 листопада 2002 року, виданим державним нотаріусом П"ятої Макіївської державної нотаріальної контори та зареєстрованим в КП „БТІ м. Макіївки" (а.с. 8, 9, 10),
Інша частина вказаної нерухомості, тобто 4/15 частини, належить позивачу ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло № 327 від 12 грудня 1997 року виданого Комісією по приватизації житлового фонду ВО „Макіїввугілля", а також свідоцтва про право на спадщину від 04 листопада 2002 року, виданого державним нотаріусом П"ятої Макіївської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в КП „БТІ м. Макіївки" (а.с. 9, 10),
Згідно акту КП „БТІ м. Макіївки" від 13.08.2007 року, вбачається, що при проведенні інвентаризації квартири АДРЕСА_1, зафіксована фактична площа квартири, яка складає 111, 60 кв. м. , в тому числі житлова 72, 50 кв. м. , а також самовільно збудовані господарські будівлі: гараж - „Г-1", літня кухня - „Д-1", два сараї - „Е-1" та „Ж-1", огорожі - № 1, 2 ( а. с. 11).
У зв'язку з наведеним вище суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивачів основані на законі, та за ними необхідно визнати право власності, у відповідності до їх часток, на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 111, 60 кв.м. , в тому числі житловою 72, 50 кв.м. , а також на господарські будівлі, розташовані на земельної ділянці, прилягаючої до квартири, а саме гараж - „Г-1", літню кухню - „Д-1", два сараї - „Е-1" та „Ж-1", огорожу - №1.2, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули це право у відповідності до закону.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України ст. ст. 375, 376, 377 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 до Макіївської міської ради про визнання права власності на квартиру та службові приміщення - задовольнити.
Визнати право власності за ОСОБА_1 на 11/15 частин квартири АДРЕСА_1, загальною площею 111, 60 кв.м. , в тому числі житловою 72, 50 кв.м. , а також на господарські будівлі, розташовані на земельної ділянці, прилягаючої до квартири, а саме гараж - „Г-1", літню кухню - „Д-1", два сараї- „Е-1" та „Ж-1", огорожі - №1, 2.
Визнати право власності за ОСОБА_2 на 4/15 частини квартири АДРЕСА_1, загальною площею 111, 60 кв.м. , в тому числі житловою 72, 50 кв.м. , а також на господарські будівлі, розташовані на земельної ділянці, прилягаючої до квартири, а саме гараж - „Г-1", літню кухню - „Д-1", два сараї - „Е-1" та „Ж-1", огорожі - №1, 2.
Зобов'язати Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки" внести відповідні зміни в реєстраційні документи на квартиру АДРЕСА_1.
Заочне рішення може бути переглянуте прийнявшим його судом по письмовій заяві відповідача, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею ії копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.