Справа № 2-4914/11

Категорія 5

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

"21" лютого 2012 р.  Ленінський районний суд м. Севастополя у складі:

головуючого - судді Фисюк О.І.

при секретарі – Грищенко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В:

20.12.2011 р. позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, просить суд зобов’язати відповідача усунути їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою НОМЕР_1 у СТ ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом зносу незаконно зведених споруджень - одноповерхової прибудови та кам’яної огорожі, стягнути з відповідача судові витрати.

Позов мотивований тим, що позивач є власником земельної ділянки НОМЕР_1 у СТ ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Севастополі, сусідня суміжна земельна ділянка НОМЕР_2 належить відповідачу ОСОБА_2 На земельній ділянки НОМЕР_2 відповідачем зведені будівлі, а саме: двоповерховий будинок з одноповерховою прибудовою (котельною), а також кам’яна огорожа. За даними «Севгеоцентр» з’ясувалося, що котельня на 38 сантиметрів, а кам’яна огорожа - на 16 сантиметрів побудовані на земельній ділянці позивача. Своєї згоди на побудову споруд позивач не давала, відповідач звів вказані споруди самовільно. Мирним шляхом відповідач це питання урегулювати не захотів, у зв’язку з чим позивач була вимушена звернутися з відповідним позовом до суду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, зазначив, що відповідач перешкоджає позивачу у користуванні часткою її земельної ділянки, крім того, звертав увагу суду, що відповідачем у порушення п. 3.25 Державних будівельних норм України на відстані менш, ніж 1 метр від огороження, збудована котельня, у зв’язку з чим половина земельної ділянки позивача затінена, що тягне за собою неможливість використання її для ведення садівництва.

Відповідач  у судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі, вважає його недоведеним та необґрунтованим, пояснив, що з його боку перешкоди позивачу у користуванні часткою її земельної ділянки не чиняться, оскільки кам’яної огорожі на даний момент не існує, господарська прибудова дійсно на 38 сантиметрів заходить на територію земельної ділянки позивача, проти цього не заперечував колишній власник земельної ділянки – батько позивача, коли будувався будинок у 2004 р., але він готовий компенсувати позивачу вартість цієї частки землі, також пояснював, що будинок не введено в експлуатацію.

Суд, вислухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки НОМЕР_1 у СТ ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Севастополі, площею 0,0825 га, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку, виданим на підставі договору дарування земельної ділянки від 06.11.2008 року  № 2-1419.

Відповідачу ОСОБА_2 належить земельна ділянка НОМЕР_2 у СТ ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Севастополі, що не заперечується сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено сторонами у судовому засіданні капітальної кам’яної огорожі, яку просить знести позивач, на даний момент не існує, відповідач має намір у майбутньому її збудувати, на межі земельних ділянок НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у СТ ІНФОРМАЦІЯ_1 в грунт вмонтований бетонний блок, який на 16 сантиметрів заходить на земельну ділянку позивача, по якому пізніше відповідач планував звести капітальну кам’яну огорожу.

Як зазначає представник позивача, через перешкоди, що чиняться позивачу з боку відповідача ОСОБА_2 вона позбавлена можливості користуватися земельною ділянкою для ведення садівництва, оскільки половина її земельної ділянки затінена будинком, а для обслуговування котельної відповідач буде змушений використовувати земельну ділянку позивача.

У відповідності до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як вбачається з технічного паспорту на земельну ділянку НОМЕР_1 у СТ ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Севастополі, складеного техніком КП «БТІтаДРОНМ» СМР 01.10.2010 р., на межі земельних ділянок НОМЕР_2 та НОМЕР_1 не знаходяться будь-які будівлі.

Згідно до ситуаційної схеми земельних ділянок, складеної державним підприємством «Севастопольський геодезичний центр» (дата складення на схемі відсутня), на межі земельних ділянок НОМЕР_1 у СТ ІНФОРМАЦІЯ_1 та НОМЕР_2 у СТ ІНФОРМАЦІЯ_1 розташовані прибудова та камінь, які площею 2,23м х 0,38м та 0,16м відповідно заходять на земельну ділянку позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом вбачається, що позивачем не представлено суду доказів чинення перешкод у користуванні земельною ділянкою з боку відповідача, посилання представника позивача на те, що відповідач планує звести капітальну огорожу, яка буде на 16 сантиметрів заходити на  земельну ділянку позивача не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки на даний час капітальної огорожі не існує. Не надано доказів затінення ділянки й через це неможливості використання її для садівництва.

Також позивачем не представлено доказів того, що котельня відповідача знаходиться на її земельній ділянці, оскільки в технічному паспорті на земельну ділянку НОМЕР_1 на межі земельних ділянок НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у СТ ІНФОРМАЦІЯ_1 не вказано наявність жодних будівель, судом не приймається до уваги ситуаційна схема, на яку посилається представник позивача, оскільки вона не є допустимим доказом. Крім того, судом не приймається до уваги визнання відповідачем того, що частка його котельної та камінь розташовані на теріторії ділянки позивача, тому що позивач просить знести всю котельню, а не її частку, й знести саме огорожу, а не камінь 0,16м, а суд не може вийти за межі позовних вимог й зобов”язати знести відповідача лише частку прибудови та камінь, оскільки представник позивача не змінив позовні вимоги. А тому у суду немає підстав розглядати справу за вимогами, які не заявлено, зносити ж всю прибудову цілком підстав немає.  

Таким чином, через недоведеність позивачем допустимими доказами позову, суд не вбачає підстав для його задоволення, внаслідок чого приходить до висновку про необхідність відмовити  у задоволенні позову у повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд відносить на позивача.

На підставі ст.ст.321,391 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,11,60,88,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Севастополя через Ленінський районний суд м. Севастополя шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя - підпис

Копія відповідає оригіналу:    

Суддя Ленінського

районного суду м.Севастополя                          О.І.Фисюк