2

Справа № 1/0903/96/2011
Провадження № 11/0990/117/2012
Категорія ч.1 ст. 115 КК України
Головуючий у 1 інстанції Токарук В.І.
Суддя-доповідач Томенчук Б.М.

У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Томенчука Б.М.,
суддів Дячука В.М., Шкрібляка Ю.Д.,
з участю прокурора Козаченка І.І.
потерпілої ОСОБА_2,
захисника ОСОБА_3,
засудженого ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4 на вирок Верховинського районного суду від 14 грудня 2011 року, -
в с т а н о в и л а:
Вказаним вироком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, неодруженого, з середньою освітою, тимчасово не працюючого, українця, громадянина України, раніше судимого 26.10.2010 року Верховинським районним судом за ч.1 ст.296, ч.2 ст.342 КК України до обмеження волі на строк 2 роки, із застосуванням ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання на іспитовий строк 2 роки, засуджено:
за ч.1 ст.115 КК України до покарання у виді дванадцяти років позбавлення волі.
На підставі ст.ст.71,72 КК України частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Верховинського районного суду від 26.10.2010 року, і остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк дванадцять років шість місяців.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишено попередньо обраний – тримання під вартою.
Термін відбуття покарання ОСОБА_4 рахується з 22 липня 2011 року, тобто із часу затримання.
Вирішено долю речових доказів.
Згідно вироку суду ОСОБА_4 визнано винуватим та засуджено за те, що він вчинив умисне вбивство ОСОБА_5 за наступних обставин.
22 липня 2011р. ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в с. Замагора, Верховинського району, приблизно о 14год., зайшов до магазину, де продавцем працював його знайомий ОСОБА_5 і, після спільного розпиття спиртного, почав вимагати у останнього, щоб той пригостив його спиртним. Однак ОСОБА_5 йому відмовив і на грунті цього у них виникла суперечка, під час якої у ОСОБА_4 виник намір вбити ОСОБА_5 Реалізовуючи свій злочинний намір ОСОБА_4 схопив із барної стійки кухонний ніж, яким намагався нанести удар ОСОБА_5 в область грудної клітки ззаду, однак ОСОБА_5 схопив за лезо ножа, зламав його та викинув. Тоді ОСОБА_4 наніс потерпілому декілька ударів руками та ногами по голові, від яких той втратив свідомість. Доводячи свій злочинний намір, спрямований на позбавлення життя, схопив деревяну лавку та наніс нею лежачому без свідомості ОСОБА_5 приблизно п’ять ударів по голові, від яких наступила смерть потерпілого на місці.
В апеляції засуджений ОСОБА_4, фактично не оспорюючи обставини справи за яких він вчинив інкримінований йому злочин, вважає, що його дії слід було кваліфікувати за ч.2 ст.121 КК України, оскільки хоч він наніс потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, але не мав наміру позбавляти його життя. Також вважає, що судом не враховано те, що він перебуває на обліку в наркологічному кабінеті, а вчинення ним злочину в стані алкогольного сп,яніння, як обставину, що виключає можливість усвідомлювати значення своїх дій. Просить вирок суду від 14 грудня 2011 відносно нього скасувати та постановити новий вирок, яким перекваліфікувати його дії з ч.1 ст.115 КК України на ч.2 ст.121 КК України та призначити менш суворе покарання в межах санкції вказаної статті.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора і потерпілу, які вважають вирок суду законним та просять його залишити без зміни, засудженого та його захисника, які підтримали подану апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи і мотиви апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з таких підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вбивстві ОСОБА_5 та кваліфікація його дій за ч.1 ст.115 КК України ґрунтується на належно досліджених й правильно оцінених доказах, яким суд в їх сукупності дав правильну оцінку.
Як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину визнав повністю і детально розповів про обставини вчиненого злочину.
Хоча сам засуджений покликається на те, що не мав наміру вбивати потерпілого, однак він визнав свою вину у скоєному, що підтверджується протоколом явки з повинною (том 1, а.с.12) та показаннями, даними в судовому засіданні суду першої інстанції, в яких засуджений вказує, що у нього виник намір вбити потерпілого (том 2, а.с.122).
Про винуватість ОСОБА_4 про те, як він, тримаючи в руках дерев,яну лавку, наносив нею удари по голові, тобто в життєво важливу ділянку тіла, лежачому ОСОБА_5, ствердив і свідок ОСОБА_6
Згідно висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_5 від 12.08.2011 року (т.1,а.с.124-126) на тілі потерпілого виявлено тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент спричинення, які перебувають у прямому причинному зв,язку з настанням смерті потерпілого.
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи від 08.08.2011р. ОСОБА_4 є осудною особою, а тому покликання про те, що він не здатний був усвідомлювати свої дії та керувати ними є необґрунтованими.
Призначене йому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК, воно є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. При цьому враховано як обтяжуючу покарання обставину – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, так і пом’якшуючі покарання обставини, його щире каяття у вчиненому, дані про особу, що раніше притягався до кримінальної відповідальності, злочин вчинив під час іспитового строку а також посередню характеристику за місцем проживання.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцію засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Верховинського районного суду від 14 грудня 2011 року відносно нього – без змін.

Головуючий Б.М. Томенчук
Судді В.М. Дячук
Ю.Д. Шкрібляк

Згідно з оригіналом
Суддя Б.М. Томенчук