Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 березня 2012 р. Справа № 2а/0570/18156/2011
Колегія суддів Донецького окружного адміністративного суду у складі: головуючого судді – Дмитрієва В.С., суддів – Зеленова А.С., Зінченка О.В.
при секретарі судового засідання Старостенко О.А.,
за участю:
представника позивача – ОСОБА_1 за довіреністю від 29.04.2011 р. № 19-90/1,
представника позивача – ОСОБА_2 за довіреністю від 20.12.2011 р. № 19-255,
представника позивача – ОСОБА_3 за довіреністю від 20.12.2011р. №19-253,
представника відповідача 1 – ОСОБА_4 за довіреністю від 02.02.2012 р. №15-14/52-863,
представника відповідача 1 – ОСОБА_5 за довіреністю від 03.02.2012 р. №515/153-1758,
представника відповідача 3 – ОСОБА_5 за довіреністю від 16.01.2012 р. №15/14/31-300,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» до Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та скасування подань Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області від 19.04.2011 року № № 11,12,13,14,15,16,17 до Спеціалізованої держаної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про здійснення заходів щодо стягнення простроченої заборгованості за субкредитними угодами, укладеними з Міністерством фінансів України в рамках спільних із Світовим банком проектів,-
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області по оформленню та направленню подань від 19.04.2011 року № 11, 12, 13, 14, 15, 16 до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про здійснення заходів щодо стягнення з ПАТ «Донбасенерго» простроченої заборгованості за субкредитними угодами, укладеними з Міністерством фінансів України в рамках спільних із Світовим банком проектів;
- визнати протиправними дії Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області по оформленню та направленню подання від 19.04.2011 року № 17 до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про здійснення заходів щодо стягнення з ПАТ «Донбасенерго» простроченої заборгованості за субкредитними угодами, укладеними з Міністерством фінансів України в рамках спільних із Світовим банком проектів;
- визнати протиправним та скасувати подання Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області від 19.04.2011 року № 11, 12, 13, 14, 15, 16 до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про здійснення заходів щодо стягнення з ПАТ «Донбасенерго» простроченої заборгованості за субкредитними угодами, укладеними з Міністерством фінансів України в рамках спільних із Світовим банком проектів;
- визнати протиправним та скасувати подання Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області від 19.04.2011 року № 17 до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про здійснення заходів щодо стягнення з ПАТ «Донбасенерго» простроченої заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов’язань щодо погашення субкредитів, наданих в рамках проектів, які фінансуються Європейським банком реконструкції та розвитку.
Позивач вважає, що зазначені подання органу державного казначейства є актами індивідуальної дії, виданими по відношенню до нього. Позовні вимоги позивача ґрунтуються на порушеннях, допущених відповідачем під час складання та надсилання подань податковому органу. Зокрема, позивач посилається на невідповідність виду заборгованості та визначеної пені у поданнях під №№ 11-16. У поданні № 17 відповідач не врахував право грошової вимоги ВАТ «Донбасенерго» до Міністерства фінансів України за субкредитною угодою №101-04/57 від 20.12.2000 р. в розмірі 436 252,92 грн., визнане у судовому порядку відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2007 р. у справі № 40/44 за позовом ПАТ «Донбасенерго» до Міністерства фінансів України, що набула законної сили. На підставі даної постанови суду позивач направив на адресу Міністерства фінансів України заяву про проведення зарахування зустрічних однорідних грошових вимог від 01.06.2010 р. №19-2369 в порядку ст. 601 ЦК України та ст. 203 ГК України з метою зменшення зобов’язань на суму 436 252,92 гривень за Договором про надання субкредиту №2014-2 від 26.11.1996 р. Відповідь на заяву про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог позивач не отримав. Оскільки між позивачем та відповідачем процедура зарахування не була завершена, а також не були підписані акти звірки розрахунків заборгованості, то дана заборгованість, на думку позивача, не є узгодженою, а відтак подання № 17 відповідача не може бути законною підставою для здійснення заходів щодо стягнення пені.
Ухвалою суду від 16 січня 2012 року в якості співвідповідачів по справі залучено Міністерство фінансів України та Державна казначейська служба України.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі та надали пояснення аналогічні тим, що викладені в позові.
У судовому засіданні представники Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області та Державної казначейської служби України позовні вимоги не визнали, просили суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх заперечень посилалися на те, що спірні подання сформовані на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 р. № 174, якою затверджений Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості. Пунктом 10 Порядку №174 зазначено, що з метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості боржника територіальні органи державного казначейства інформують органи податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені. Формою подання не передбачено визначення номерів та дат укладання субкредитних угод у зв’язку з тим, що подання надаються для здійснення своїх повноважень податковими органами, а не для повідомлення боржнику суми заборгованості.
Від представника Міністерства фінансів України надійшли до суду письмові заперечення, у яких він просить відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог з посиланням на ті обставини, що в рамках співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями, 26.11.1996 року між Міністерством фінансів України та Акціонерною генеруючою компанією «Донбасенерго» було укладено Договір №2014-2 про надання субкредиту, відповідно до якого останньому був наданий кредит. Внаслідок невиконання ПАТ «Донбасенерго» своїх фінансових зобов’язань за кредитною угодою станом на 01.04.2011 року утворилась заборгованість перед державним бюджетом в сумі 10 086 818, 40 дол. США. Спірні подання відповідають фактичним обставинам справи та беззаперечно свідчать про наявність заборгованості ПАТ «Донбасенерго» за субкредитними угодами.
Крім того, у зв’язку з невідповідністю виду заборгованості та призначення платежу Міністерство фінансів України не вважає за можливим проведення зарахування на суму 436 252, 92 грн. за субкредитною угодою №101-04/57 від 20.12.2000 року в рахунок зменшення зобов’язання ПАТ «Донбасенерго» на зазначену суму в рахунок зменшення його заборгованості за іншою угодою – Договором про надання субкредиту №2014-2 від 26.11.1996 року згідно поданої ПАТ «Донбасенерго» заяви від 01.06.2010 року №19-2369.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, відповідач склав та надіслав Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку наступні подання:
- подання № 11 від 19.04.2011 р. про стягнення з позивача простроченої заборгованості за відсотками за субкредитними угодами, укладеними з Міністерством фінансів України в рамках спільних із Світовим банком проектів, яка станом на 01.04.2011 р. становить 58 415 954,57 грн.;
- подання № 12 від 19.04.2011 р. про стягнення з позивача простроченої заборгованості за платою за надання позик за кредитними угодами, укладеними з Міністерством фінансів України в рамках спільних із Світовим банком проектів, яка станом на 01.04.2011 р. становить 12 952 734,80 грн.;
- подання № 13 від 19.04.2011 р. про стягнення з позивача простроченої заборгованості за основною сумою боргу за кредитними угодами, укладеними з Міністерством фінансів України в рамках спільних із Світовим банком проектів, яка станом на 01.04.2011 р. становить 8 922 385,09 грн.;
- подання № 14 від 19.04.2011 р. про стягнення з позивача простроченої заборгованості на суму пені за відсотками за кредитними угодами, укладеними з Міністерством фінансів України в рамках спільних із Світовим банком проектів, яка станом на 01.04.2011 р. становить 42 291 378,37 грн.;
- подання № 15 від 19.04.2011 р. про стягнення з позивача простроченої заборгованості на суму пені за платою за надання позик за кредитними угодами, укладеними з Міністерством фінансів України в рамках спільних із Світовим банком проектів, яка станом на 01.04.2011 р. становить 9 840 664,54 грн.;
- подання № 16 від 19.04.2011 р. про стягнення з позивача простроченої заборгованості на суму пені за основним боргом за кредитними угодами, укладеними з Міністерством фінансів України в рамках спільних із Світовим банком проектів, яка станом на 01.04.2011 р. становить 29 303 401,33 грн.;
- подання № 17 від 19.04.2011 р. про стягнення з позивача простроченої заборгованості на суму пені на заборгованість за позичками, яка виникла внаслідок невиконання зобов’язань щодо погашення субкредитів, наданих в рамках проектів, які фінансуються Європейським банком реконструкції та розвитку, яка станом на 01.04.2011 р. становить 798 167,72 грн.
Таким чином, спірні подання відповідача були винесені та направлені податковій інспекції з метою стягнення з позивача заборгованості за бюджетними кредитами.
Відповідно до ч. 9 ст. 17 Бюджетного кодексу України прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами державної податкової служби, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання.
Згідно пункту 20.1.28. статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 59.2. статті 59 Податкового кодексу України якщо контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби, такий контролюючий орган надсилає відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого орган державної податкової служби надсилає податкову вимогу. Форма зазначеного подання затверджується Кабінетом Міністрів України.
На підставі вищезазначених положень законодавства, суд приходить до висновку, що примусове стягнення заборгованості за бюджетними позичками здійснюється органами державної податкової служби в порядку, визначеному Податковим кодексом України для стягнення заборгованості за податковими зобов’язаннями.
Відповідно до статті 112 Бюджетного кодексу України до повноважень Державної казначейської служби України з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здійснення контролю за: 1) веденням бухгалтерського обліку всіх надходжень і витрат державного бюджету та місцевих бюджетів, складанням та поданням фінансової і бюджетної звітності; 2) бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень бюджету; 3) відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів показникам розпису бюджету; 4) відповідністю взятих бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі); 5) відповідністю платежів взятим бюджетним зобов'язанням та відповідним бюджетним асигнуванням.
Наказом Державного казначейства України, Державної податкової адміністрації України від 25.04.2002 р. № 74/194 затверджений «Порядок взаємодії між органами Державного казначейства України та органами державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями» (далі – Порядок № 74/194). Відповідно до пункту 10 даного Порядку подання на стягнення заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, готуються органами Державного казначейства України щодо боржників. Про вжиті заходи щодо стягнення простроченої заборгованості, органи державної податкової служби інформують відповідні територіальні органи Державного казначейства України з наданням копій документів (постанови, ухвали, рішення суду тощо) до 10-го числа наступного місяця.
У пункті 9 Порядку № 74/194 зазначено, що щомісяця до 20-го числа місяця, наступного за звітним, районні (міські) управління (відділення) Державного казначейства України надають у паперовому вигляді відповідним податковим органам інформацію про стан простроченої заборгованості перед державним бюджетом за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, в порядку, встановленому чинним законодавством.
Кабінетом Міністрів України встановлений спеціальний порядок подачі подань органами державного казначейства до органів державної податкової служби при стягненні заборгованості за бюджетними позичками – Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 р. № 174 (надалі – Порядок № 174).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 174 цей Порядок регламентує дії органів виконавчої влади та банків-агентів, які від імені або за дорученням центральних органів виконавчої влади надали суб'єктам господарювання кредити, залучені державою або під державні гарантії, а також дії Мінфіну, який надав бюджетні позички / фінансову допомогу у 1993-1998 роках, та які здійснюють їх обслуговування і ведуть облік заборгованості за ними з метою забезпечення реалізації права вимоги погашення простроченої заборгованості перед державою за такими кредитами, бюджетними позичками / фінансовою допомогою; встановлює механізм нарахування пені Мінфіном на суми простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та територіальними органами Державної казначейської служби на суми простроченої заборгованості за бюджетними позичками / фінансовою допомогою, наданими Мінфіном у 1993-1998 роках.
Відповідно до пункту 15 Порядку № 174 прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою / фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.
Щодо посилань позивача на наявність порушень з боку відповідача під час складання та надсилання подань податковому органу, судом встановлено наступне.
У поданнях №11-16, дійсно, мають місце неузгодженості. Так, у поданні №11 заборгованість випливає з кредитних угод, укладених з Міністерством фінансів України в рамках спільного проекту із Світовим банком, але відсотки, що підлягають сплаті, ґрунтуються на кредиті, виданому Міжнародним банком реконструкції та розвитку (далі – МБРР). Таким чином, має місце невідповідність між видом заборгованості та відсотками, оскільки кредит видавався позивачу не МБРР, а Міністерством фінансів України.
У поданні №12 заборгованість, як зазначено у поданні, випливає з кредитних угод, укладених з Міністерством фінансів України в рамках спільного проекту із Світовим банком, але позика, що підлягає сплаті, ґрунтується на кредиті, виданому МБРР. Таким чином, має місце невідповідність між видом заборгованості та стягненою позикою, оскільки кредит видавався позивачу не МБРР, а Міністерством фінансів України.
У поданні №13 заборгованість, як зазначено у поданні, випливає з кредитних угод, укладених з Міністерством фінансів України в рамках спільного проекту із Світовим банком, але основний борг, що підлягає сплаті, ґрунтується на кредиті, виданому МБРР. Таким чином, має місце невідповідність між видом заборгованості та основним боргом, оскільки кредит видавався позивачу не МБРР, а Міністерством фінансів України.
У поданні №14 заборгованість, як зазначено у поданні, випливає з кредитних угод, укладених з Міністерством фінансів України в рамках спільного проекту із Світовим банком, але пеня, що підлягає сплаті, ґрунтується на кредиті, виданому Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Таким чином, має місце невідповідність між видом заборгованості та пенею, оскільки кредит видавався позивачу не ЄБРР, а Міністерством фінансів України.
У поданні №15 заборгованість, як зазначено у поданні, випливає з кредитних угод, укладених з Міністерством фінансів України в рамках спільного проекту із Світовим банком, але пеня, що підлягає сплаті, ґрунтується на кредиті, виданому ЄБРР. Таким чином, має місце невідповідність між видом заборгованості та пенею, оскільки кредит видавався позивачу не ЄБРР, а Міністерством фінансів України.
У поданні №16 заборгованість, як зазначено у поданні, випливає з кредитних угод, укладених з Міністерством фінансів України в рамках спільного проекту із Світовим банком, але пеня, що підлягає сплаті, ґрунтується на кредиті, виданому ЄБРР. Таким чином, має місце невідповідність між видом заборгованості та пенею, оскільки кредит видавався позивачу не ЄБРР, а Міністерством фінансів України.
Відповідно до Порядку № 174 у разі коли платник податків не сплачує в установлені строки узгоджену суму грошового зобов'язання, контролюючий орган складає подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків за встановленою формою. Подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків повинно містити інформацію, необхідну для формування податкової вимоги, і може складатися щодо одного платника податків або декількох платників податків за умови їх обліку в одному органі державної податкової служби.
Отже, як випливає із п. 9 Порядку № 74/194 та п. 2 Порядку №174 та із суті такої дії як надіслання подання, подання в розділі «Вид заборгованості» обов’язково повинно містити посилання на конкретний договір: номер, дату укладення, сторони. Також до подання повинен додаватися розрахунок заборгованості, в тому числі із визначенням дати виникнення заборгованості.
Між тим, судом встановлено, що в оскаржуваних поданнях відсутні посилання на номери укладених договорів, дати їх укладення, сторін договору, не додані розрахунки заборгованості.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач під час складання подань не ідентифікував вид заборгованості, що підлягає стягненню органами державної податкової служби.
У пункті 10 Порядку № 174 зазначено, що з метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом: інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені; нараховують пеню та інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками / фінансовою допомогою та суму нарахованої на неї пені.
Отже, з наведеного суд дійшов висновку, що подання, які складаються та надсилаються органами державного казначейства до органів державної податкової служби, стосуються лише взаємовідносин між цими двома органами у загальній процедурі стягнення заборгованості за державними кредитами. У процедурі стягнення заборгованості за бюджетною позичкою (державним кредитом) подання за змістом є повідомленням одного державного органу іншому про необхідність стягнення визначеної у поданні суми заборгованості з суб’єкта господарювання. Орган державного казначейства є органом, що ініціює стягнення такої заборгованості, та не наділений повноваженнями з її безпосереднього стягнення з позичальника. Відповідно до ч. 9 ст. 17 Бюджетного кодексу України та п. 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України органами, які наділені владними повноваженнями зі стягнення заборгованості за державними кредитами з суб’єктів господарювання, є органи державної податкової служби.
Згідно з ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачі не наділені владними повноваженнями щодо стягнення заборгованості за державними кредитами по відношенню до позивача. Складені та надіслані Головним управлінням Державного казначейства України у Донецькій області подання №№ 11-17 від 19.04.2011 р. на адресу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку стосуються виключно правовідносин між цими двома суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їх компетенції відповідно до делегованих повноважень.
Суд не погоджується з доводом позивача, що подання є актами індивідуальної дії по відношенню до нього, оскільки вони не породжують для позивача жодних правових наслідків і не мають для нього обов’язкового характеру. У розумінні чинного законодавства Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області при складанні та надсиланні подань не наділене владними повноваженнями відносно позивача. Надіслання на адресу податкового органу подання не створює само по собі для позивача юридичних наслідків, тому подання не може бути предметом оскарження. В той же час, суд зазначає, що дані подання можуть бути предметом окремого судового дослідження в межах справи щодо оскарження дій податкового органу зі стягнення заборгованості за державними (бюджетними) кредитами, оскільки заборгованість формується на підставі подань органів державного казначейства.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст. 94 цього Кодексу судові витрати покладаються на позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 5, 9, 17, 71, 86, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» до Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та скасування подань Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області від 19.04.2011 року № № 11,12,13,14,15,16,17 до Спеціалізованої держаної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про здійснення заходів щодо стягнення простроченої заборгованості за субкредитними угодами, укладеними з Міністерством фінансів України в рамках спільних із Світовим банком проектів – відмовити повністю.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 06.03.2012 року. У повному обсязі постанова виготовлена 07.03.2012 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Головуючий суддя Дмитрієв В.С.
Судді
Зеленов А. С.
Зінченко О.В.