Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 березня 2012 р. справа № 2а/0570/1902/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11 год. 15 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Голубової Л.Б.
при секретарі Барабаш Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійного захворювань України в м. Харцизьку
Донецької області
до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в
Донецькій області
про скасування та визнання не чинною постанови про відмову у відкритті
виконавчого провадження (про відмову в прийнятті до провадження
виконавчого документу) від 18 січня 2011 року ВП № 30693851 та зобов’язання
прийняти до виконання виконавчий лист № 2а/0570/8331/2011 від 16 листопада
2011 року
за участі:
від позивача: ОСОБА_1, за дов.№ 4 від 15 березня 2012 року,
від відповідача: не з’явились
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювань України в м. Харцизьку Донецької області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області про скасування та визнання не чинною постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) від 18 січня 2011 року ВП № 30693851, визнання дій чи бездіяльності неправомірними та про відмову у відкритті виконавчого провадження (про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) від 18 січня 2011 року ВП № 30693851, зобов’язання прийняти до виконання виконавчий лист № 2а/0570/8331/2011 від 16 листопада 2011 року.
Заявою від 16 березня 2012 року представник позивача зменшив позовні вимоги в частині визнання дій чи бездіяльності відповідача неправомірними. Просив визнати не чинною та скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) від 18 січня 2011 року ВП № 30693851 та зобов’язати прийняти до виконання виконавчий лист № 2а/0570/8331/2011 від 16 листопада 2011 року.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідач протиправно виніс постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) від 18 січня 2011 року ВП № 30693851 з виконання виконавчого листа по справі № 2а/0570/8331/2011, виданого Донецьким окружним адміністративним судом за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювань України в м. Харцизьку Донецької області до відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – державне підприємство «Шахтарськантрацит», про визнання дій та бездіяльності неправомірними, скасування постанови про зупинення виконавчого провадження, зобов`язання вчинити певні дії.
В постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження (про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) від 18 січня 2011 року ВП № 30693851 відповідач вказав, що виконавчий документ не містить жодних посилань, що на користь позивача необхідно провести будь-які стягнення та відсутності відомості щодо які саме необхідно прийняти належні заходи по примусовому виконанню наведених виконавчих листів взагалі.
Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, аналогічним в позові, просив задовольнити позовні вимоги.
Відповідач в судове засідання не з’явився, уповноваженого представника не направив, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд –
ВСТАНОВИВ:
04 липня 2011 року Донецьким окружним адміністративним судом прийнято постанову в адміністративній справі № 2а/0570/8331/2011, якою відмовлено у задоволені позовних вимог відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювань України в м. Харцизьку Донецької області до відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – державне підприємство «Шахтарськантрацит», про визнання дій та бездіяльності неправомірними, скасування постанови про зупинення виконавчого провадження, зобов`язання вчинити певні дії.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2011 року (а.с. 11-12) постанова Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2011 року частково скасована. Дії відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області визнані неправомірними щодо зведеного виконавчого провадження № 8059732; визнана бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби по примусовому виконанню виконавчих листів № 2а-12962/09/0570, № 2а-15432/10/0570, № 2а-2753/10/0570 неправомірною та зобов’язано відповідача прийняти належні заходи по примусовому виконанню наведених виконавчих листів.
На виконання вказаного судового рішення 16 листопада 2011 року видано виконавчий лист, яким зобов’язано відділ державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області прийняти належні заходи по примусовому виконанню наведених виконавчих листів (а.с. 9-10).
18 січня 2012 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області було прийнято постанову про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду № 2а/0570/8331/2011, виданого 16 листопада 2011 року (а.с. 7).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначений Законом України «Про виконавче провадження».
Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) є сукупністю дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну виконавчу службу» державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.
Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Правовою основою діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.
У своїй діяльності відділ державної виконавчої служби керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства юстиції України і Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
За приписами статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», основним завданням відділу є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи:
1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;
2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
3) судові накази;
4) виконавчі написи нотаріусів;
5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу;
8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу;
9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Згідно із вимогами статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Як передбачено частиною 1 статті 26 цього Закону Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:
1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;
2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;
3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;
4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;
5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;
6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;
7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;
8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено вимоги до виконавчого документа, зокрема пунктом 3 частини 1 статті 18 цього Закону визначено, що у виконавчому документі зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.
Судом встановлено, що при винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) від 18 січня 2011 року ВП № 30693851 державний виконавець послався на частину 1 статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.
Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України передбачений принцип обов’язковості судових рішень.
Спірним питанням даної справи є наявність судового рішення, яке набрало законної сили, про визнання дій відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області неправомірними щодо зведеного виконавчого провадження № 8059732; визнання бездіяльності державного виконавця відділу державної виконавчої служби по примусовому виконанню виконавчих листів № 2а-12962/09/0570, № 2а-15432/10/0570, № 2а-2753/10/0570 неправомірною та зобов’язання відповідача прийняти належні заходи по примусовому виконанню наведених виконавчих листів.
За вказівкою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Відповідно до пункту 8 частини 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення. Передбачена законодавством така можливість звернення державним виконавцем до суду не була використана з боку відповідача. На дату розгляду даної адміністративної справи відповідач не звертався до суду із заявою про роз'яснення рішення.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування обмежені в своїй діяльності підставами, межами та способами, передбаченими Конституцією України та законами України.
Відповідно до частини другої статті 6 Конституції України органи, зокрема, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що відповідач вичерпав не всі можливості, встановлені Законом України «Про виконавче провадження» для фактичного виконання в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювань України в м. Харцизьку Донецької області до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області про скасування та визнання не чинною постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) від 18 січня 2011 року ВП № 30693851 та зобов’язання прийняти до виконання виконавчий лист № 2а/0570/8331/2011 від 16 листопада 2011 року підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до вимог ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Суд вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав позивача та зобов’язати відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області звернутися до Донецького апеляційного адміністративного суду із заявою про роз'яснення постанови від 12 серпня 2011 року по справі № 2а/0570/8331/2011.
З огляду на вищенаведене, на підставі положень статті 19 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювань України в м. Харцизьку Донецької області до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області про скасування та визнання не чинною постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) від 18 січня 2011 року ВП № 30693851 та зобов’язання прийняти до виконання виконавчий лист № 2а/0570/8331/2011 від 16 листопада 2011 року – задовольнити.
Визнати не чинною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про відмову у відкритті виконавчого провадження (про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) від 18 січня 2011 року ВП № 30693851.
Зобов’язати відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області прийняти до виконання виконавчий лист № 2а/0570/8331/2011, виданий 16 листопада 2011 року.
Зобов’язати відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області звернутися до Донецького апеляційного адміністративного суду із заявою про роз'яснення постанови від 12 серпня 2011 року по справі № 2а/0570/8331/2011.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її повний текст у судовому засіданні 16 березня 2012 року в присутності представника позивача.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Голубова Л.Б.