Судове рішення #21742365


  

Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

   

 29 вересня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/14799/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:  12:00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді  Дмитрієва В.С.

при секретарі          Старостенко О.А.

представника позивача – ОСОБА_1 за довіреністю від 26.04.2011 р. № 8270/08,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Управління Пенсійного Фонду України у Центрально-міському районі м. Макіївки Донецької області до Державного підприємства «Макіїввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахтоуправління ім. В.М. Бажанова» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у сумі 2 683 963, 70 грн., -  

ВСТАНОВИВ:

            У серпні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Макіїввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахтоуправління ім. В.М. Бажанова» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 за період з 25 березня 2011 року по  25 червня 2011 року в сумі 2 683 963, 70 грн.,  позов вмотивовано тим, що відповідач повинен був відшкодувати до 25 числа щомісяця місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, по працівниках підприємства, яким призначено пенсію. За період з 25 березня 2011 року по  25 червня 2011 року включно відповідач має заборгованість з покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідно до п.п. “а” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” №1788 від 06.12.99 (далі – Закон №1788) по працівниках підприємства в сумі 2 683 963, 70 грн., яка підтверджується відповідними розрахунками. Позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

            Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила стягнути з відповідача зазначену суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

            Представник відповідача перед початком судового засідання через відділ діловодства та обліку звернень громадян надав відзив на адміністративний позов, в якому визнав позовні вимоги у повному обсязі.

             Відповідно до ч. 1 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову адміністративного позову чи визнання  адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

              Частиною 3 ст. 136 КАС України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.

               Згідно вимог ст. 112 КАС України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову продовжує розгляд адміністративної справи, якщо відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.   

              Суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, оскільки  визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.

              Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

             Як встановлено у судовому засіданні, Державне підприємство «Макіїввугілля»  є відповідачем по справі та виступає в інтересах Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління ім. В.М. Бажанова» та є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому порядку, є платником страхових внесків до Пенсійного Фонду України.

            Відокремлений підрозділ «Шахтоуправління ім. В.М. Бажанова» Державного підприємства «Макіїввугілля» перебуває на обліку позивача як платник страхових внесків.

             Пунктом 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”  № 1058-IV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

            Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

            Суд зазначає, що для того щоб розмежувати категорію працівників, витрати на виплату і доставку пенсії яких, підприємства та організації відшкодовують Пенсійному фонду України необхідно звернутися до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

             Відповідно до п. а ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

-          чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

-          - жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

         Стаття 14 цього Закону встановлює особливості пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії,  за змістом якої працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

            Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року № 202 відповідно до ст. 14  Закону України «Про пенсійне забезпечення» затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.

            За таких обставин, суд вважає, що різницею між умовами призначення на пільгових пенсії за п. а ст. 13 та ст. 14  Закону України «Про пенсійне забезпечення» є стаж роботи на вищевказаних роботах. Аналізуючи вищенаведені положення суд приходить до висновку, що відшкодуванню за правилами п. 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не підлягають фактичні витрати на виплату і доставку пенсії особам, яким призначено пенсію на підставі ст. 14  Закону України «Про пенсійне забезпечення».

            Як вбачається із розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсії за спірний період, особи мають пільговий стаж до 25 років, тому відповідачем правомірно призначено цим працівникам відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Ясиніська – Глибока» Державного підприємства «Макіїввугілля» пенсію за умовами п. а ст. 13  Закону України «Про пенсійне забезпечення» та виставлено підприємству до відшкодування фактичні витрати на виплату та доставку пенсій відповідно  пунктом 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

            Разом із цим, в абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

            Аналізуючи положення цього абзацу суд приходить до висновку, що ця норма стосуються встановлення джерела виплати пенсій вказаним пільговим категоріям пенсіонерів, а не змінює чинний порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що є предметом розгляду у цій справі.

            Аналогічна правова позиція викладена в постанові Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду від 23.03.2010 року № 21-2487во09|10/60.

             Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, зокрема, в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році.

              Згідно з п.п. 6.8 п. 6 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

              Згідно розрахунків  фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень № 1058-IV в частині пенсій, призначених  відповідно до п. “а” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за період з 25 березня 2011 року по  25 червня 2011 року сума витрат складає 2 683 963, 70грн.

              Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку щодо задоволення позовних вимог, оскільки на час розгляду справи фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в установленому законом порядку не відшкодовані, тому вони підлягають стягненню з відповідача.

              На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 112, 136, 121, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                                   ПОСТАНОВИВ:

               Позовну заяву Управління пенсійного фонду України у Центрально – Міському районі м. Макіївки - задовольнити.

               Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» (ідентифікаційний код: 32442295, юридична адреса: пл. Радянська, 2, м. Макіївка, 86157, Донецька область) на користь управління Пенсійного фонду України у Центрально – Міському районі м. Макіївки (р/р 256063122041 у ДОУ ВАТ “ Державний ощадний банк України ” МФО 335106, код ЗКПО 21956561) заборгованість з фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 за період з 25 березня 2011 року по  25 червня 2011 року у сумі  2 683 963 (два мільйона шістсот вісімдесят три тисячі дев’ятсот шістдесят три) гривні 70 коп.

  Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини  проголошені в судовому засіданні 29 вересня 2011 року у присутності представника позивача. У повному обсязі постанова виготовлена 04 жовтня 2011 року.   

         Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі  апеляційної скарги  протягом десяти днів  з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

         У разі подання  апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

  

Суддя                                                                                      Дмитрієв В.С.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація