Справа № 1/0906/134/2011
Провадження № 11/0990/161/2012
Категорія ст. ч.1 ст.364 КК України
Головуючий у 1 інстанції Керніцький І.І.
Суддя-доповідач Томенчук Б.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Томенчука Б.М.,
суддів Дячука В.М., Кавацюка М.Ф.,
з участю прокурора Грищука В.І.,
захисника ОСОБА_2,
засудженої ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, та засудженої ОСОБА_3 на вирок Долинського районного суду від 30 грудня 2011 року,-
в с т а н о в и л а:
Вказаним вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку та жительку АДРЕСА_1, українку, громадянку України, з вищою освітою, непрацюючу, одружену, раніше не судиму, -
засуджено за ст. 364 ч.1 КК України на один рік шість місяців обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно – господарських обов’язків в органах місцевого самоврядування, на строк один рік шість місяців.
- за ст. 366 ч.1 КК України на один рік обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно – господарських обов’язків в органах місцевого самоврядування, на строк один рік.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_3 покарання – один рік і шість місяців обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно – господарських обов’язків в органах місцевого самоврядування, на строк один рік шість місяців.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.
Відповідно до ст.76 КК України на засуджену покладено певні зобов’язання.
У зв’язку із закінченням строків давності притягнення її до кримінальної відповідальності, згідно ч.5 ст.74 та п.2 ч.1ст.49КК України, від призначеного покарання у вигляді обмеження волі на строк один рік і шість місяців з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно–господарських обов’язків в органах місцевого самоврядування, на строк один рік шість місяців, звільнено.
Запобіжний захід засудженій ОСОБА_3 – підписку про невиїзд - залишено без зміни до вступу вироку в законну силу.
Долю речових доказів вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_3 визнано винною і засуджено за те, що вона, будучи службовою особою, умисно, в інтересах третіх осіб, використала своє службове становище всупереч інтересам служби, що спричинило істотну шкоду, а також внесла до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, вчинила інше службове підроблення.
Так, ОСОБА_3 з 21 травня 2006 року і до 04.09.2008 року працювала секретарем Княжолуцької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області. Розпорядженням голови сільської ради с.Княжолука їй присвоєно 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування, який відповідає п'ятій категорії. Згідно зі ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні" секретар сільської ради організовує підготовку сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради; сприяє депутатам ради у здійсненні їх повноважень; забезпечує зберігання у відповідних органах місцевого самоврядування офіційних документів, пов'язаних з місцевим самоврядуванням відповідної територіальної громади, забезпечує доступ до них осіб, яким надано це право; вирішує за дорученням сільського голови інші питання, пов'язані з діяльністю ради та її органів. Відповідно Регламенту Княжолуцької сільської ради п'ятого демократичного скликання у своїй діяльності сільська рада, її органи та посадові особи мають керуватися Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України Про статус депутатів місцевих рад», іншими Законами, законодавчими та нормативними актами Президента України, Кабінету Міністрів України та цим регламентом (п. 1.2); регламент сільської ради визначає діяльність сільської ради та її органів, а також функції органів сільської ради та її посадових осіб, які випливають з їх повноважень (п. 1.6); кожна сесія сільської ради оформляється протоколом, який веде секретар сільської ради, у ньому зазначаються: загальний склад ради, кількість та список присутніх депутатів на сесії (п. 4.1); до протоколу додаються рішення, прийняті сільською радою, список присутніх депутатів (п. 4.2); секретар сільської ради організовує підготовку сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради, забезпечує зберігання у відповідних органах місцевого самоврядування діючих документів, пов'язаних з місцевим самоврядуванням громади (п. 5.2.3).
Засуджена ОСОБА_3, будучи службовою особою, володіючи організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками, зловживаючи своїм службовим становищем, підробила ряд документів сільської ради, датувавши їх не січнем 2008 року, а груднем 2007 року. Також ОСОБА_3 підготувала завідомо неправдиве рішення ради від 14 грудня 2007 року про надання дозволу підприємцю ОСОБА_4 на розробку проекту відведення земельної ділянки, протокол засідання сесії сільської ради від 14 грудня 2007 року, в які внесла завідомо неправдиві дані про те, що саме 14 грудня 2007 року, розглядалась заява ОСОБА_4 Також ОСОБА_3 внесла в офіційний документ – журнал реєстрації заяв та звернень громадян с. Княжолука завідомо неправдиві дані про те, що заява ОСОБА_4 поступила в Княжолуцьку сільську раду 10 грудня 2007 року.
У своїй апеляції ОСОБА_3 вказує, що справа судом розглянута однобічно, неповно, висновки суду не відповідають викладеним у вироку фактичним обставинам справи, неправильно застосовано кримінальний закон, ніяких злочинів вона не вчиняла, тому підлягає виправданню. Просить вирок Долинського районного суду від 30.12..2011 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд.
У змінах до апеляції прокурор, яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, вказує на те, що вирок суду є незаконним та підлягає зміні з підстав неправильного застосування кримінального закону, а саме, що судом одночасно застосовано дві підстави звільнення від призначеного покарання, тобто з випробуванням та у звязку із закінченням строків давності. Просить вирок суду від 30 грудня 2011 року стосовно ОСОБА_3 змінити та виключити із вироку посилання на ст.ст 75,76КК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав доводи апеляції у зміненому виді, просить вирок суду змінити та виключити із вироку посилання на ст.ст 75,76КК України, пояснення засудженої ОСОБА_3 та її захисника, які просять задовольнити подану апеляцію, вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляціях доводи, колегія суддів вважає, що апеляція засудженої до задоволення не підлягає, а апеляція прокурора у зміненому виді підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив здобуті докази в справі та правильно встановив фактичні обставини справи.
Так, визнаючи ОСОБА_3 винуватою по епізоду від 14.12.2007р., суд в основу обвинувачення поклав показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та інших, і дав їм оцінку, про те, що14.12.2007р. питання про надання в оренду ОСОБА_4 земельної ділянки на сесії не ставилося і не обговорювалося, рішення з цього приводу не приймалося, а фактично дане питання вирішувалося 17.01.2008року.
Зокрема свідок ОСОБА_5 як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні ствердив, що, згідно посадової інструкції, рішення Княжолуцької сільської ради від 14.12.2007р. готувала ОСОБА_3, а протокол пленарного засідання веде тільки секретар сільської ради. Чому на заяві ОСОБА_4 резолюцію поставила ОСОБА_3 йому не відомо. Також свідок ствердив, що він, як сільський голова, дійсно підписував рішенням Княжолуцької сільської ради, які прийняті під одним номером 196/12/2007 від 14.12.2007р., які йому на підпис подала ОСОБА_3, однак він не звернув уваги на те, що різні рішення були під одним номером.
При цьому суд також дав критичну оцінку показанням свідків ОСОБА_4, ОСОБА_6 та іншим, як зацікавленим особам у справі, які стверджували про те, що ніби-то питання про надання в оренду ОСОБА_4 земельної ділянки, розглядалося на сесії 14.12.2007р., а не 17.01.2008р., так як їх показання суперечать фактичним обставинам та матеріалам справи.
Про наявність в діях засудженої ОСОБА_3 ознак злочину, передбаченого ст.ст. 364 ч.1, 366ч.1 КК України свідчать і матеріалам справи, яким суд також дав об’єктивну та правильну оцінку, а саме: листу управління з контролю за використанням та охороною земель від 23.06.2008р. в якому відображено про реєстрацію двох різних за змістом рішень Княжолуцької сільської ради від 14.12.2007р., під одним і тим же номером, одне із яких, про надання в оренду ОСОБА_4 земельної ділянки(т.1а.с.37); протоколу пленарного засідання Княжолуцької сільської ради від 14.12.2007р., у якому під пунктами 19 та 20, але під одним номером зазначені два рішення, які ніби-то розглядалися на сесії сільської ради (при цьому, якщо попередні питання були прийняті одноголосно, то питання про розгляд заяви ОСОБА_4 більшістю, без зазначення якою більшістю)(т.1а.с.46-49); двом різним за змістом рішенням Княжолуцької сільської ради, які прийняті під одним номером 196/12/2007 від 14.12.2007р. (т.1а.с.50-52); заяві ОСОБА_4 від 10.12.2007р., на якій проставлена резолюція ОСОБА_3 (т.1а.с.53) та іншим документам.
Отже, твердження засудженої в апеляції про те, що вона не вчиняла інкримінованих їй злочинів, не заслуговують на увагу, оскільки, вони повністю спростовані вищенаведеними доказами, а кваліфікація її неправомірних дій за ст.ст. 364 ч.1, 366ч.1 КК України відповідає встановленим судом обставинам.
Разом з тим, суд обгрунтовано спростував покликання досудового слідства про вчинення злочинів ОСОБА_3 за ст.ст. 364 ч.1, 366ч.1 КК України по епізодах по обвинуваченню її у безпідставному включенні в реєстр присутніх на сесії Княжолуцької сільської ради, що відбулася 15.10.2007року депутатів, ОСОБА_6 та підроблення її підпису, а також про те, що запис про реєстрацію заяви ОСОБА_4 від 10.12.2007р. в журналі реєстрації звернень громадян, який ніби-то являється офіційним документом, вчинила ОСОБА_3 та інші питання. Крім цього, суд підставно виключив із предявленого обвинувачення в частині спричинення ОСОБА_3 істотної шкоди громадським інтересам на суму 30 680,00грн.
Що стосується призначеного покарання, то відповідно до ст. 65 КК України, суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, за яких вчинений злочин, в тому числі і ті обставини, які пом’якшують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Ці вимоги закону судом дотримані. Як видно із вироку, суд, призначаючи покарання, в достатній мірі врахував особу засудженої, її позитивну характеристику, що раніше до кримінальної відповідальності не притягалася, а також відсутність обставин, що помякшують та обтяжують покарання.
За таких обставин, призначене покарання в межах санкцій статтей, у вигляді обмеження волі, відповідає суспільній небезпечності вчинених злочинів, і є для ОСОБА_3необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора у зміненому виді підлягає до задоволення у зв’язку з неправильним застосуванням судом кримінального закону, оскільки, суд, встановивши, що злочин вчинений ОСОБА_3, відповідно до ст.12КК України, відноситься до злочину невеликої тяжкості і, згідно ч.5 ст.74 та п.2 ч.1ст.49КК України, правильно звільнив її від відбування призначеного покарання у звязку із закінченням строків давності. Однак при цьому необгрунтовано застосував ще і іншу підставу – звільнення від покарання з виправданням згідно ст.75 КК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженої ОСОБА_3 залишити без задоволення, а апеляцію прокурора, яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції у зміненому вигляді, задовольнити.
Вирок Долинського районного суду від 30 грудня 2011 року відносно ОСОБА_3 змінити.
Виключити із мотивувальної та резолютивної частини вироку посилання «про застосування щодо засудженої ОСОБА_3 ст.ст.75та 76 КК України».
У решті вирок залишити без змін.
Головуючий Б.М. Томенчук
Судді В.М.Дячук
М.Ф.Кавацюк
Згідно з оригіналом
Суддя Б.М. Томенчук