ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
11 січня 2012 р. Справа №2а-10534/11/0170/23
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючої судді Алексєєвої Т.В.,
при секретарі Лапшині В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим
про визнання протиправним та скасування рішення
за участю:
від позивача – представник за довіреністю № б/н від 01.06.11р. ОСОБА_2;
представник відповідача – не з’явився
Обставини справи: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення Управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим (далі - Управління) № 1786-р від 19.07.2011 року про застосування до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафу в сумі 1700 гривень за недотримання вимог, встановлених п. 2 статті 22 Закону України «Про рекламу».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зазначене Рішення Управління не відповідає вимогам діючого законодавства, ухвалене незаконно та має бути скасовано в судовому порядку.
Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомив, надав заперечення на позов, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття у судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ними про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, на підставі ст. 26 (розділ IV) Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996г. N 270/96-ВР (зі змінами та доповненнями від 18.03.2008р. № 145 - VI) контролює дотримання законодавства України про рекламу у сфері захисту прав споживачів реклами.
Відповідно до п.п. 2.2. «Положення про Управлінні у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим», затверджених Головою Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики 14.08.2009г. (Далі - Положення) Відповідач здійснює державний контроль щодо дотримання законодавства про захист прав споживачів та реклами на території Автономної Республіки Крим.
П.п. 2.7. Положення передбачено, що Управління накладає штрафи на суб'єктів господарювання, а також на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами. Правом і обов'язком Відповідача (п.п. 3.2. Положення) є контроль з дотримання рекламодавцями, виробниками і розповсюджувачами реклами законодавства про рекламу. Більш того Відповідач має право вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами документи, усні чи письмові пояснення, відео-та звукозапису, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення повноважень по контролю (п.п. 3.19 Положення).
Відповідно до п.п. 4.1, п. 4 Положення про управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі», затверджених наказом Держспоживстандарту від 23.06.2009г. № 229, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.07.2009г. № 636/16652 Відповідач накладає штрафи на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, а також рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами, на підставі статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» та статті 27 Закону України «Про рекламу ».
При здійсненні контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу щодо захисту прав споживачів реклами в м. Євпаторія, на фасаді магазину «Погребок» було встановлено розповсюдження реклами алкогольної продукції шляхом зображення пляшки алкогольної продукції.
Спеціалістами Управління в ході здійсненого контролю у м. Євпаторія була проведена фотофіксація реклами з ознакою порушення законодавства про рекламу.
За місцем розташування магазину «Погребок» ФОП ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) і на адресу реєстрації ФОП ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 ) було направлено вимогу про надання інформації (вих. № 1472 від 02.06.2011г.) з встановленим терміном надання інформації до 16.06.2011г., яке було отримано позивачем 06.06.2011 р.
Повторно за місцем розташування магазину «Погребок» ФОП ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) і на адресу реєстрації ФОП ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) було направлено вимогу про надання інформації (вих. № 1615 від 17.06.2011г.) з встановленим терміном надання інформації до 30.06.2011г., яке було отримано позивачем 22.06.2011 р.
Листом (вих. № 1615 від 17.06.2011г.) ФОП ОСОБА_1 повідомлена, що питання про накладення штрафних санкцій відповідно до ст. 27 Закону України «Про рекламу» за порушення вимог Закону України «Про рекламу» буде розглянуто на комісії Управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим 19.07.2011г. в 14:00 в каб. 316.
21.06.2011г. (вх. № 3223) на адресу Відповідача надійшла відповідь від ФОП ОСОБА_1, де вказано, що вартість реклами документально не маємо можливості підтвердити, так як оформлення фасаду магазину за адресою: м. Євпаторія, вул. Фрунзе, 25 виготовлено за власні кошти, власними силами, самостійно без залучення третіх осіб. Таким чином, не має документів, які б підтвердили вартість оформлення.
01.07.2011г. (вих. № 1723) за місцем розташування магазину «Погребок» ФОП ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) і на адресу реєстрації ФОП ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) було направлено вимогу про надання інформації з письмовими роз'ясненнями. Яке було отримано 06.07.2011 р.
За результатами розгляду матеріалів справи, Рішенням Управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим № 1786-р від 19.07.2011 року на ФОП ОСОБА_1, як на розповсюджувача реклами, винного у розміщенні реклами алкогольних напоїв і знаків для товарів і послуг засобами зовнішньої реклами, а також згідно ч. 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу», як на розповсюджувача, що поширював рекламу самостійно і винного в недотриманні встановлених законом вимог змісту і порядку розміщення, у зв'язку з неможливістю встановлення вартості розповсюдженої реклами були застосовані штрафні в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме: 1700 грн.
Вивчивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, суду приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв’язку з наступним.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Регулювання відносин між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту та основ реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів передбачено Законом України “Про захист прав споживачів” від 12.05.1991 № 1023-XII (далі –Закон).
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.
Частиною 3 ст. 5 Закону передбачено, що захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.
Статтею 26 Закону визначено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, у тому числі: перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів; подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.
Результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів оформлюються відповідними актами.
Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає Закон України “Про рекламу”від 03.07.1996, № 270/96-ВР (далі Закон № 270).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 270 під зовнішньою рекламою слід розуміти рекламу, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Вимоги до реклами передбачені ст. 8 Закону № 270, згідно з частиною 5 якої реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару, оскільки під знижкою слід розуміти тимчасове зменшення ціни товару, яке надається покупцям (споживачам) (ч. 1 ст. 1 Закону №270).
Контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 270: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами; Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції; Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності; Міністерство фінансів України - щодо реклами державних цінних паперів; Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку.
Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними законодавства про рекламу не пізніш як за три дні до такого розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону № 270 рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право: бути присутніми на засіданні органу державної влади під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; подавати необхідні документи, давати пояснення; отримувати копію протоколу засідання та рішення органу державної влади, прийнятого щодо них; оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного органу державної влади та його посадових осіб до суду.
Ст.1 Закону України “Про рекламу” визначено, що реклама це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких
особи чи товару.
Зовнішня реклама це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України “Про рекламу” від 11.07.2003р. № 1121 розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно до п. 3 ч. 2 ст. 27 Закону України “Про рекламу” відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
Частиною 4 ст. 27 Закону України “Про рекламу” передбачено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за поданням органів державної влади або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених п. 3 ч. 2 цієї статті, –у розмірі п’ятикратної вартості розповсюдження реклами.
Згідно частині 6 ст.9 Закону України “Про рекламу” вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.
Відповідно до ч.2 ст. 22 Закону України “Про рекламу” реклама алкогольних напоїв, реклама знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, засобами зовнішньої реклами -
забороняється.
На запит суду, Управлінням архітектури та містобудування департаменту по розвитку території Євпаторійської міської ради було надано інформацію щодо узгодження начальником управління архітектури та містобудування департаменту по розвитку території Євпаторійської міської ради макету оформлення фасадної частини будівлі, в якій розташовано магазин «Погребок» 06.07.2010 р.
З наданих з боку відповідача фотознімків об’єкту торгівлі позивача, а також фотографій об’єкта торгівлі наданих позивачем вбачається, що зовні, на фасадній частині будівлі, де розташовано магазин “ Погребок ” розташована вивіска, з написом великими літерами: «ПОГРЕБОК», та написами невеликими літерами: «Магазин вина».
Також, нижче розташовано зображення пляшки та бокалу без написів та зазначень, що могли би їх ідентифікувати з якимось конкретним товаром чи торгівельною маркою.
З візуальної оцінки характеру встановлення конструкції, на якій розміщена названа інформація, суд приходить до висновку, що ця конструкція є стаціонарною та органічно неділимою, тобто зображення пляшки вина невід’ємно пов’язано з вивіскою з інформацією про від діяльності особи.
Відповідач не надав суд доказів, які б безперечно свідчили, про те, що вказане зображення пляшки містить інформацію про товари, які є загальновідомими і свідчить про направлення її на підтримання обізнаності споживачів реклами та на виникнення їх інтересу щодо товарів, які виробляються такими виробниками, тобто, що така інформація є рекламою.
За таких обставин, суд вважає, що вказане зображення є вивіскою, яка містить інформацію про особу та види її діяльності та не направлена на формування або підтримання обізнаності споживачів реклами та їх інтересу щодо осіб чи товарів.
Відтак, позовні вимоги є обргунтованими та підлягають задоволенню.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 16.01.12 р.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Управління у справах захисту прав споживачів в АР № 1786-р від 19.07.2011 року про застосування до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафу в сумі 1700 гривень за недотримання вимог, встановлених п. 2 статті 22 Закону України «Про рекламу».
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 3.40 грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Алексєєва Т.В.