ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
16 вересня 2011 р. . (15:27) Справа №2а-9867/11/0170/23
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Алексєєвої Т.В., при секретарі Лапшині В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Центрального районного відділу Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим
про визнання протиправними та скасування рішення та спонукання до виконання певних дій,
За участю:
Представника позивача: - ОСОБА_2., довіреність №282/2011 від 03.08.11 р.
Представника відповідача: - ОСОБА_3, довіреність № 49/2-388 від 12.01.2011 р.
Обставини справи: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Центрального районного відділу Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим про визнання протиправними та скасування рішення та спонукання до виконання певних дій.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.08.2011р. відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача у судовому засідання наполягав на задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, правова позиція викладена у письмових запереченнях (а.с. 60).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд -
ВСТАНОВИВ:
25.07.2011р. інспектором СГІРФО Центрального РВ СМУ ГУМВС України в АР Крим лейтенантом міліції Піменовим А.В. прийнято рішення про видвореня за межи України громадянина Туреччини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на шість місяців із забороною в’їзду на територію України до 25.01.2012 р. та проставлянням у паспорті штампу «в’їзд в Україну заборонено» строком на шість місяців, тобто до 25.01.2012 р., зобов’язано громадянина Туреччини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., залишити територію України до 25.08.2011 р.
На виконання зазначено рішення позивач залишив територію України 29.07.2011 року, про що свідчить штамп у паспорті позивача (а.с. 40)
Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування вказаного рішення та зобов’язання відповідача анулювати штамп про видворення у його паспорті.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача не було законних підстав 25.07.2011р. приймати рішення про видворення з території України громадянина Туреччини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. та проставляти штамп у паспорті позивача про його видворення строком на шість місяців.
В обрґуртування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач був запрошений до України ОСОБА_4 Мусульман Криму для здійснення релігійної викладацької діяльності в Криму з 21.03.2011 року.
За даними представника відповідача, дозволений термін перебування в Україні ОСОБА_1 було встановлено з 17.03.2011 року по 16.06.2011 року, про що свідчить відмітка в паспорті позивача (а.с. 15,40).
20.06.2011 року за порушення іноземцем правил перебування в Україні, а саме – перебування в Україні без реєстрації з 16.06.2011 року, на позивача було складено адміністративний протокол, відібрані пояснення (а.с. 37,38).
Постановою від 30.06.2011 року Центрального районного суду міста Сімферополя по справі № 3-1780/11 визнано ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 203 Кодексу про адміністративні правопорушення України, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн. (а.с. 17, 36).
Даним рішенням суду встановлено факт порушення ОСОБА_1, як іноземним громадянином, правил перебування в України іноземних громадян та осіб без громадянства, вину свою у скоєнні адміністративного правопорушення ОСОБА_1 визнав.
За даними відповідача (а.с. 66), 01.07.2011 року позивач виконав постанову суду Центрального районного суду м. Сімферополя шляхом сплати адміністративного стягнення в дохід держави в сумі 510,00 грн., про що в судовому засіданні не заперечував представник позивача.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно частини 2 статті 50 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Отже, суд вважає, що громадянин Туреччини ОСОБА_1 має право звертатись до адміністративного суду за захистом свої прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, шляхом оскарження рішень суб’єктів владних повноважень.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про міліцію" від 20.12.90 N 565-XII міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
Згідно зі ст.7 України “Про міліцію” від 20 грудня 1990 року565-XII міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції.
Згідно з пунктом 10 Правил в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1074 від 29.12.1995 року контроль за дотриманням вимог цих Правил іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними і фізичними особами в Україні, які приймають іноземців та осіб без громадянства або надають їм послуги, здійснюють в межах своєї компетенції органи внутрішніх справ у взаємодії з Міністерством закордонних справ, органами Служби безпеки та Державної прикордонної служби.
Таким чином, судом встановлено, що Центральний районний відділ Сімферопольського міського управління ГУМВС України в АР Крим, є органом внутрішніх справ, що входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, реалізуючи свої завдання та функції у відносинах з фізичними та юридичними особами являється органом виконавчої влади та, відповідно, суб’єктом владних повноважень.
Отже, суд приходить до висновку, що зазначений спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами предметної підсудності Окружним адміністративним судом.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправним рішення відповідача, який є суб’єктом владних повноважень, суд зобов’язаний встановити: чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.
Судом встановлено, 20.06.11 р. в ході проведення оперативно профілактичної обробки Центрального району м. Сімферополя, співробітниками СГІРФО Центрального РВ СМУ ГУМВС України в АРК при перевірці частого адресу: АДРЕСА_1, був встановлений Громадянин Туреччини ОСОБА_1, якій здійснював релігійну діяльність, у якості викладача в духовному управлінні Мусульман Криму.
Також, було встановлено, що вказана особа перебувала на території України без достатніх правових підстав, оскільки строк дії визи скінчився 16.06.11 р. За фактом виявленого правопорушення співробітниками СГІРФО Центрального РВ СМУ ГУМВС України в АРК був складений протокол про адміністративне правопорушення від 20.06.11 р.
30.06.2011р. постановою Центрального районного суду м. Сімферополя ОСОБА_1 був визнаний винним у скоєнні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП та притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.
З вказаним рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя ОСОБА_1 погодився, не оскаржував його, штраф сплатив у добровільному порядку.
Рішенням інспектора СГІРФО Центрального РВ СМУ ГУМВС України в АРК від 25.07.2011р., громадянин Туреччини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 був видворений за межи України з зобов’язанням покинути територію України до 25.08.2011 року та із забороною в’їзду на територію України до 25.01.2012 р.
Рішення обґрунтовано тим, що позивач був визнаний винним у скоєнні правопорушення передбаченого п. 1 ст. 203 КУпАП України. Позивач виконав вказане рішення у добровільному порядку та покинув територію України 29.07.2011 р.
Спеціальним законом, який визначає правовий статус, закріплює основні права, свободи та обов'язки іноземців та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, і визначає порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом в Україну або виїздом з України є Закон України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства ” (далі - Закон).
Відповідно до ч.1 ст. 32 Закону іноземець та особа без громадянства має бути видворений за межі України у разі якщо він вчинив адміністративне правопорушення після виконання адміністративного стягнення.
Згідно ч.5 ст.32 Закону орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Із аналізу зазначеної норми вбачається, що видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про видворення за межі України; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про видворення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що такі особи будуть ухилятися від виїзду.
Пунктом 44 Постанови КМУ “Про правила в'їзду в Україну іноземних громадян, їх виїзду з України та транзитного проїзду через її територію”№1074 від 29.12.1995р. та ч.3 ст.32 Закону передбачено, що іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення. У разі прийняття рішення про видворення іноземця або особи без громадянства за межі України в її паспортному документі негайно анулюється віза і вилучаються документи на право перебування в Україні.
Відтак слід зазначити, що рішення про видворення позивача за межі України від 25.07.11 р. прийнято обґрунтовано та з підстав визначених законодавством. Також, слід зауважити, що у відповідності до вказаного рішення позивачу встановлено заборону в’їзду на територію України строком на 6 місяців. В той час, суд зазначає, що відповідний термін заборону в’їзду на територію України є мінімальним і тому не порушує прав позивача.
З таких обставин, у суду відсутні підстави для скасування рішення Центрального районного відділу Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим від 25.07.11 р.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 21.09.11 р.
Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Алексєєва Т.В.