Справа № 1-276/12
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 березня 2012 року Солом’янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Горбатовської С.А.
при секретарі Комар О.В.
за участю прокурора Ляцевича В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, вдови, не працюючої, маючої на утриманні трьох малолітніх дітей, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Підсудна ОСОБА_1 23.10.2012 року, приблизно о 04.50 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись на кухні за місцем свого проживання: АДРЕСА_2, під час конфлікту з ОСОБА_2, який виник на ґрунті особистих відносин, правою рукою взяла з кухонного столу ніж, та, тримаючи ніж у руці, нанесла удар ножем ОСОБА_2 в область правої частини грудей, заподіявши останньому тяжке тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини справа з пораненням легені, яке ускладнилось гемотораксом.
В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнала повністю, щиро розкаялася та показала, що вона проживає у АДРЕСА_2 разом з ОСОБА_2, який є її цивільним чоловіком, та трьома малолітніми дітьми. 22.10.2012 року, ввечері, вона і ОСОБА_2 вживали спиртні напої. Після, вона і ОСОБА_2 поїхали на роботу до останнього, де вжили ще горілки. Повернувшись додому, приблизно о 04 год. 23.01.2012 року, знаходячись на кухні між нею і ОСОБА_2 виникла сварка на грунті ревнощів, в ході якої ОСОБА_2 двічі вдарив долонею її по обличчю, після чого, вона, побачивши на столі кухонний ніж, взяла його правою рукою та один раз вдарила ОСОБА_2 ножем в область грудей. Побачивши, що ніж знаходиться у грудях ОСОБА_2, вона, злякавшись, побігла до сусідки, щоб викликати швидку допомогу і міліцію. По приїзду швидкої карета забрала ОСОБА_2
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 показав, що будь –яких претензій, в тому числі і матеріального характеру, до підсудної ОСОБА_1 не має, просив призначити ОСОБА_1 мінімальну міру покарання, не пов’язану з позбавленням волі.
Покази підсудної ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам справи і ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.
У відповідності до ст. 299 ч. 3 КПК України при дослідженні доказів у справі стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з’ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, встановивши чи не має сумніву у добровільності та істинності їх позицій, роз’яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вирішив обмежитись допитом підсудного та дослідженням матеріалів справи, що його характеризують.
З урахуванням зібраних у справі доказів в їх сукупності, суд вважає докази у справі належними і допустимими, а вину підсудної ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, доведеною, оскільки своїми умисними діями ОСОБА_1 заподіяла тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
При призначенні міри покарання підсудній ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, раніше не судимої (а.с. 127), позитивно характеризується за попереднім місцем роботи (а.с. 143), посередньо характеризується за місцем проживання (а.с. 144), має трьох малолітніх дітей (а.с. 146, 147,149), є багатодітною матір’ю (а.с. 145), має нагороди (а.с. 151), на обліку у лікаря нарколога ( а.с. 129) і психіатра не перебуває (а.с. 128).
Крім того, суд враховує думку потерпілого ОСОБА_2 з приводу міри покарання для підсудного.
Обставиною, що пом’якшує покарання підсудної, суд визнає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудної, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.
Таким чином, суд призначає для підсудної ОСОБА_1 міру покарання у виді позбавлення волі.
Разом з тим, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання підсудної ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, а тому обирає їй покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів у виді обмеження волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Питання про речові докази у справі суд вирішує у відповідності до ст. 81 КПК України.
За викладеним, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ :
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України, і призначити їй покарання у виді п’яти років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на три роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з’являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін –підписку про невиїзд.
Речові докази у справі: кольоровий светр і блакитну футболку з плямами бурого кольору, речовину схожу на кров, кухонний ніж зі слідами, схожими на кров, –знищити.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом’янський районний суд м. Києва протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя: