Судове рішення #21736426

6

Справа № 1/0917/75/2012
Провадження № 11/0990/164/2012
Категорія ч.1 ст.367 КК України
Головуючий у 1 інстанції Гандзюк Д.М.
Суддя-доповідач Томенчук Б.М.






У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Томенчука Б.М.,
суддів Дячука В.М., Шкрібляка Ю.Д.,
секретаря Іванюк Л.Є.,
з участю прокурора Федорук Ю.І.,
захисника ОСОБА_2,
засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією захисника засуджених ОСОБА_2 на вирок Яремчанського міського суду від 28 грудня 2011 року, -

в с т а н о в и л а:
Вказаним вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с. Татарів, жительку АДРЕСА_1, з вищою освітою, працює старшим державним податковим ревізором-інспектором ДПІ м. Яремче, одружену, на утриманні одна малолітня дитина, українку, громадянку України, раніше не судиму, засуджено:
за ч.1 ст.367 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 гривень з позбавленням права обіймати посади, пов,язані з виконанням організаційно- розпорядчих чи адміністративно-господарських обов,язків в органах державної податкової служби на строк один рік.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_2, з вищою освітою, працює державним податковим ревізором-інспектором ДПІ м. Яремче, одруженого, на утриманні троє малолітніх дітей, українця, громадянина України, раніше не судимого, засуджено:
за ч.1 ст.367 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 гривень з позбавленням права обіймати посади, пов,язані з виконанням організаційно- розпорядчих чи адміністративно-господарських обов,язків в органах державної податкової служби на строк один рік.
На підставі ч.5 ст.74 КК України ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звільнено від призначеного покарання.
Поставлено стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 225 грн. 36 копійок з кожного в користь НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області за проведення почеркознавчої експертизи.
Відповідно до ст. 81 КПК України вирішено питання речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано винуватими та засуджено за те, що вони, працюючи на посадах старшого державного податкового ревізора-інспектора ДПІ відділу податкового контролю юридичних осіб та старшого державного податкового ревізора-інспектора ДПІ сектора погашення прострочених податкових зобов,язань відповідно, будучи службовими особовими, неналежно виконували свої службові обов,язки через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам, що виразилося в спричиненні підриву авторитету та престижу органів державної податкової служби. Злочин вчинено за таких обставин.
На підставі направлення №15 від 11.03.2008 року ОСОБА_3 спільно з головним державним податковим ревізором-інспектором відділу оподаткування фізичних осіб, інспектором податкової служби I рангу ДПІ в м. Яремче ОСОБА_6 та старшим державним податковим ревізором-інспектором сектору погашення прострочених податкових зобов,язань, інспектором податкової служби II рангу ДПІ в м. Яремче ОСОБА_4, відповідно до плану-графіку проведення перевірок на перший квартал 2008 року, зобов,язані були провести планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності підприємця ОСОБА_5 за період з 01.01.2005 р. по 31.12.2007 р. кожен по своїй ділянці роботи. Засуджені ОСОБА_3 та ОСОБА_4, неналежно виконуючи свої службові обов,язки через несумлінне та недбале ставлення до них, порушили норми ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, “Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб,єктами підприємницької діяльності - фізичної особи “ ОСОБА_5, чи за місцем розташування об,єкта права власності, стосовно якого проводилася планова виїзна перевірка, належним чином не перевірила під час проведення планової виїзної документальної перевірки у платника податків – фізичної особи документи, які посвідчують особу. Підсудна без виїзду по місцю реєстрації суб,єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 та без її участі в період з 11.03.2008 р. по 24.03.2008 р. провела по своїй ділянці роботи планову виїзну перевірку суб,єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 за період з 01.01.2005р. по 21.12.2007р.
За результатами проведеної перевірки ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 в приміщення ДПІ м. Яремче в присутності бухгалтера ПВКП “СКЕМ” ОСОБА_7 склали та підписали акт перевірки № 32/17-0/НОМЕР_1 від 24.03.2008р., в якому було зазначено, що ОСОБА_5 особисто надала первинні документи та була присутня під час проведення перевірки, хоча це не відповідало дійсності. Після підписання від імені суб,єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_5 ОСОБА_7 подала в ДПІ м. Яремче підписаний в графі “СГД - фізична особа ОСОБА_5” акт перевірки, а підсудна ОСОБА_3 та ОСОБА_6. вручили ОСОБА_7 рішення-повідомлення про нарахування штрафних сум та пені для їх оплати.
Внаслідок таких дій засуджених було заподіяно істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам, що виразилось в спричиненні підриву авторитету та престижу органів державної податкової служби.
В апеляції захисник засуджених ОСОБА_2 вважає вирок Яремчанського міського суду від 28 грудня 2011 року незаконним та необґрунтованим у зв,язку з тим, що він не відповідає фактичним обставинам справи, просить його скасувати, а справу закрити на підставі ч.1 ст.6 КПК України. Зокрема захисник покликається на те, що засуджені проводили перевірку по питаннях, які не входили в коло їх службових обов,язків, передбачених посадовими інструкціями. Крім того, вони не виїхали для перевірки по місцю реєстрації суб,єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5 через те, що відповідальна за перевірку ОСОБА_6 розпорядилась про те, щоб документи для перевірки ОСОБА_5 доставила в ДПІ м. Яремче в кабінет № 4 по її місцю роботи, а також через відсутність наказу начальника ДПІ м. Яремче, який затвердив план-графік перевірки, про відрядження перевіряючих ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в смт. Ворохту по місцю реєстрації суб,єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5 Програмою перевірки не передбачено, що кожен із перевіряючих зобов,язаний перевіряти документи, які посвідчують особу суб,єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5 Це питання чітко не врегульоване Законом України “ Про державну податкову службу ” щодо процедури встановлення особи – платника податків. Аналогічно не врегульоване питання про те, що суб,єкт підприємницької діяльності повинен бути біля перевіряючого.
У запереченні на апеляцію захисника засуджених ОСОБА_2 прокурор вважає вирок Яремчанського міського суду від 28 грудня 2011 року законним та обґрунтованим, просить його залишити без зміни, а апеляцію захисника – без задоволення, покликаючись на те, що твердження адвоката ОСОБА_2 про відсутність у діях ОСОБА_3 та ОСОБА_4 складу злочину спростовуються матеріалами кримінальної справи, які були належним чином перевірені судом першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засуджених та їх захисника, які підтримали подану апеляцію, прокурора, яка вважає вирок суду законним та просить його залишити без зміни, провівши судове слідство в частині неповноти та однобічності дослідження доказів по справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи і мотиви апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.
Таким вимогам даний вирок не відповідає.
Так, допитані у апеляційній інстанції засуджені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пояснили, що дійсно, відповідно направлення №15 від 11.03.2008 р., вони зобов,язані були провести планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності підприємця ОСОБА_5 за період з 01.01.2005 р. по 31.12.2007 р. кожен по своїй ділянці роботи, що вони і зробили. Однак, у зв’язку з відсутністю відрядження, вказану перевірку вони провели без виїзду по місцю реєстрації суб,єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5, але по документах пред’явлених їм суб,єктом підприємницької діяльності. Оскільки, відповідно до програми перевірки у їх обов’язки не входило перевіряти документи, які посвідчують особу суб,єкта підприємницької діяльності, тому вони цього і не зробили. Вважають, що своїми діями вони не спричинили будь-якої шкоди ні суспільству, ні державі, в тому числі і підриву авторитету та престижу органам державної податкової служби.
Відповідно до вимог п.1.3 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності-фізичними особами», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 11.06.2004р. №326, документальна перевірка фінансово-господарської діяльності платника податків проводиться за місцезнаходженням суб’єкта підприємництва, а опис наданих для перевірки документів складається особисто суб’єктом підприємницької діяльності.
Допитані в засіданні апеляційного суду свідки, зокрема, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 пояснили, що відповідно направлення №15 від 11.03.2008р виданого ДПІ в м. Яремче ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зобов’язані були провести планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності підприємця ОСОБА_5 Відповідно до програми перевірки як ОСОБА_3, так і ОСОБА_4 провели перевірку по питаннях, які входили в коло їх службових обов,язків, передбачених посадовими інструкціями, в повному обсязі, про що вони також зазначили і у акті результатів службового розслідування. При цьому свідки не заперечили про те, що перевірка була проведена без виїзду по місцезнаходження суб’єкта підприємництва. Крім цього свідок ОСОБА_11 ствердив, що провести перевірку наявності товаро-матеріальних цінностей без виїзду по місцезнаходженню суб’єкта підприємництва не можливо. Вважають, що своїми діями засуджені не спричинили істотної шкоди ні суспільству, ні державі у виді підриву авторитету та престижу органам державної податкової служби.
Таким чином, як судом першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції достовірно встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно направлення №15 від 11.03.2008 р. зобов,язані були провести планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності підприємця ОСОБА_5 за період з 01.01.2005 р. по 31.12.2007 р. кожен по своїй ділянці роботи. Однак, належним чином не перевіривши документи, які посвідчують особу, без виїзду по місцю реєстрації суб,єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 та без її участі в період з 11.03.2008 р. по 24.03.2008 р. провели вказану перевірку в приміщення ДПІ м. Яремче в присутності бухгалтера ПВКП “СКЕМ” ОСОБА_7, склали та підписали акт перевірки № 32/17-0/НОМЕР_1 від 24.03.2008р., в якому зазначили, що ОСОБА_5 особисто надала первинні документи та була присутня під час проведення перевірки.
Отже, дослідивши по справі здобуті докази, встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 при проведенні перевірки фінансово-господарської діяльності підприємця ОСОБА_5 допустили певні порушення при проведенні перевірки платника податків.
Як досудовим слідством, так і судом першої інстанції зроблено висновок, що такими діями засуджених було спричинено істотну шкоду державі, у виді підриву авторитету та престижу органам державної податкової служби. Однак, такий висновок є помилковим.
Як вбачається із акту від 28.04.2010року про результати службового розслідування (т.2 а.с.73-83), так і показань свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, членів комісії, діями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не було допущено порушень податкового законодавства і не спричинено будь-якої шкоди охоронюваним законом правам громадян та державним інтересам, в тому числі і такої, що виразилася у спричиненні підриву авторитету та престижу органів державної податкової служби.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КК України, не є злочином вчинене суб'єктом злочину винне діяння, передбачене КК України, якщо воно через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяло і не могло заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Колегія суддів вважає, що в діях ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вбачаються ознаки суспільно-небезпечного діяння передбаченого ч.1 ст.367 КК України, проте в силу малозначності вони не представляють суспільної небезпеки, тобто їх дії не спричинили та не могли спричинити істотної шкоди суспільству та державі у виді підриву авторитету та престижу органам державної податкової служби, тому скоєне ними діяння не може бути визнано злочином. У зв’язку з цим оскаржуваний вирок підлягає скасуванню, із закриттям провадження у справі на підставі п.2 ст.6 КПК України.
Покликання захисника на те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 безпідставно засуджено за проведення перевірки по питаннях, які не входили в коло їх службових обов,язків, передбачених посадовими інструкціями, не ґрунтується на матеріалах справи, оскільки судом першої інстанції виключено з обвинувачення, що як ОСОБА_3, так і ОСОБА_4, згідно з програмою, кожен по своїй ділянці, належно провели перевірку.
За таких обставин апеляція захисника підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст. 365,366,367,376КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково.
Вирок Яремчанського міського суду від 28 грудня 2011 року щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.2 ст.6 КПК України, за відсутністю в їх діянні складу злочину.

Головуючий Б.М. Томенчук
Судді В.М. Дячук
Ю.Д.Шкрібляк
Згідно з оригіналом
Суддя Б.М. Томенчук










Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація