26.03.2012

Справа № 2а/1612/758/12  

П О С Т А Н О В А  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26 березня 2012 року                                                                                м. Комсомольськ

Суддя Комсомольського міського суду Полтавської області Крикливий В.В., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у м. Комсомольську про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок і виплату пенсії,

в с т а н о  в и в:

У червні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача, у якому просить визнати дії відповідача неправомірними, скасувати рішення УПФ про відмову у проведенні перерахунку виплат, зобов’язати УПФ здійснити обчислення, нарахування та виплату пенсії починаючи з 01.01.2010 р. у розмірах та на умовах, встановлених ч.4 ст.42, абзацами 1,3 ч.1 ст.40, ч.2 ст.40, ст.27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника заробітної плати (доходу) працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по України, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за 2009 календарний рік у розмірі 1650,43 грн., та застосувати умови оптимізації  з урахуванням періоду з 01.01.2006 р. по 31.12.2009 р.

Ухвалою суду від 08.06.2011 р. позовну заяву ОСОБА_1 в частині здійснення перерахунку та виплати пенсії за період з 01.01.2010 р. по 07.12.2010 р. залишено без розгляду на підставі ст.100 КАСУ,  одночасно відкрито провадження у справі в частині вимог за період починаючи з 08.12.2010 року.   

Відповідач у встановлений ст.1832  КАСУ  направив до суду письмові заперечення, у яких позовні вимоги не визнав повністю, посилаючись на їх безпідставність (а.с.18).  

          Дослідивши представлені у справі письмові докази, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 отримує пенсію за віком та знаходиться на обліку у відповідача. Після призначення пенсії позивач продовжував працювати.

Розглянувши справу у порядку скороченого провадження, оцінивши повідомлені сторонами обставини та письмові докази, суд вважає їх достатніми для прийняття рішення  у справі.

Визначаючи характер спірних правовідносин та правову норму, яку належить до них застосувати, суд враховує, що основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на належний соціальний захист у разі втрати працездатності, та встановлення умов пенсійного забезпечення визначені та закріплені в Законі України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»/далі по тексту Закон № 1058/, який набув чинності з 01.01.2004 року.

Законом України від 28.12.2007 р. «Про Державний бюджет України на 2008 рік»було внесено зміни до ч.4 ст.42 та ч.2 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому ч.2 ст.42 вказаного Закону викладено у наступній редакції: у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1  ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

                      Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. згадані вище зміни були визнані неконституційними.

Відповідно до ст.ст.1,68,124,152 Конституції України, ст.ст.73,74 Закону України «Про Конституційний Суд України»рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Закони та інші правові акти Верховної Ради України, що визнані такими, що не відповідають Конституції (неконституційними), втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення. Для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення. Отже, з 22.05.2008 р. застосуванню підлягають приписи ч.2 ст.40, ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у редакції Закону від 09.03.2003 р., якими визначено, що при обчисленні пенсії слід застосовувати показник середньої заробітної плати працівників, занятих у галузях економіки.

Порядок визначення заробітної плати для обчислення пенсії встановлено ст.40 зазначеного Закону /в редакції від 09.07.2003 року/, частиною другою якої визначено формулу заробітної плати для обчислення пенсії, де одним з показників, який враховується при обчисленні цієї формули є Зс –середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.

Отже,  поняття «призначення»та «перерахунок»пенсії не є тотожними у розумінні положень Закону № 1058-ІУ, оскільки  умови та порядок реалізації права на призначення  та перерахунок пенсії  розмежовуються  ст. 40 та ст. 42 Закону, системний аналіз яких дає підставу дійти висновку, що середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії є незмінною величиною, обчислюється один раз і використовується як складова  для призначення пенсії відповідно до положень ч.2 ст.40 Закону № 1058-ІУ.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості вимог про застосування умов оптимізації, суд наголошує про наступне:

Вимоги в цій частині обґрунтовані позивачем посиланням на ст. 40 ЗУ №1058, яка регламентує порядок визначення заробітної плати для обчислення пенсії при її призначенні, і є, як зазначалось  раніше, незмінною величиною, що обчислюється один раз і використовується як складова  для призначення пенсії відповідно до положень ч.2 ст.40 Закону № 1058-ІУ. З огляду на зміни, які були внесені до ст.ст. 40,42 ЗУ № 1058 та визнані згодом неконституційними, умови оптимізації, встановлені ч.1 ст.40 ЗУ № 1058, не можуть застосовуватись до періоду, за який враховується заробітна плата для перерахунку пенсії, що настає після її призначення,  тому вимоги позивача щодо застосування умов оптимізації задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, суд вважає, що призначивши позивачеві пенсію та здійснюючи  її наступний перерахунок  у порядку та розмірі, як вони визначені ст. ст. 40, 42 Закону № 1058-ІУ  відповідач діяв у межах та у спосіб, що передбачені ст.ст.6, 95 Конституції України, а від так заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.      

Питання про судові витрати вирішено відповідно до положення  ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України, ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підп. З п. 11 Постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» ст.ст. 2, 6, 17-20, 94, 183-2,  254-256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

          У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 –відмовити повністю.

          Постанова суду може бути оскаржена  до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Постанова суду, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

                              Суддя                               підпис                                           В.В. Крикливий

          З оригіналом вірно.

          Суддя                                                              В.В. Крикливий