Справа №0124/951/2012
2/0124/692/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2012 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Прищепи О.І., при секретарі Амірджанян Н.М. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Сімеїзської селищної Ради до ОСОБА_1, про виселення з квартири без надання іншого житла,
ВСТАНОВИВ:
Сімеїзська селищна Рада звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, про виселення з квартири, без надання іншого житла.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 самовільно, незаконно, без дозвільної документації реконструювала житло, яке знаходиться у її користуванні і власності територіальної громади смт. Сімеїз, спорудивши залізобетонну плиту на рівні другого поверху. Комунальне підприємство Сімеизської селищної Ради «Управління житлово-комунального господарства» приписом від 12.07.2011 року було зобов'язано ОСОБА_1 розібрати залізобетонну плиту, зупинити самовільне будівництво без проектної і дозвільної документації. Виконавчим комітетом Сімеїзської селищної Ради 26.07.2011 року було надіслано листа на адресу ОСОБА_1 з вимогами привести квартиру в первинний стан, проте відповідачем вимоги і припис органу місцево управління і комунального підприємства Сімеїзської селищної Ради «УЖКГ» виконано не було, що послужило підставою для звернення до суду.
Представник позивача заявлені позовні вимоги в судовому засіданні підтримав з мотивів викладених у позовній заяві.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, мотивуючи заперечення тим, що реконструкція частини балкона квартири була вимушеним заходом, оскільки громадянка ОСОБА_3, яка є власником квартири АДРЕСА_1. призвела реконструкцію свого житла, в результаті її будівництва балки другого поверху, де розташована квартира, в якій мешкає ОСОБА_1 і її сім'я, стала руйнуватися. Саме наймодавець в особі Сімеїзської селищної Ради зобов'язаний своєчасно робити ремонт житлових будинків і житлових споруд. Державні і громадські органи, підприємства, установи, організації зобов'язані піклуватися про збереження житлового фонду і підвищення його благоустрою, оскільки компетентні органи не приступили до ремонту житла, що знаходиться у користуванні ОСОБА_1 і членів її сім'ї, вона відремонтувала балкон квартири самостійно.
Крім того, пояснила, що є добросовісним наймачем, дотримується правил громадського порядку, добросусідства, утримує орендоване житло в належному стані, своєчасно оплачує квартирну плату, яка включає також витрати на утримання домоволодіння і його ремонт балансоутримувачем КП СПС «УЖКГ» та витрати за отримані комунальні послуги.
Неодноразово зверталася до Сімеїзської селищної Ради, представники органу місцевого самоврядування виходили на місце, проте самостійно не усунули ушкодження житла. Згідно відповіді Сімеїзської селищної Ради від 29.08.2011 року, дозвіл на реконструкцію квартириНОМЕР_1, власником якої є ОСОБА_3 не видавалося.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Сімеїзської селищної Ради не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Згідно зі ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. ст. 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. ст. 10, 11 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичної чи юридичної осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2, знаходиться у власності територіальної громади смт Сімеїз м. Ялта.
Відповідач по справі ОСОБА_1, а також члені її родини: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, є наймачами квартира АДРЕСА_2 (а.с.9).
Домоволодіння № 6 розташоване по вул. Васильченко в смт Сімеїз знаходиться на балансі Комунального підприємства Сімеїзської селищної Ради «Управління житлово-комунального господарства», відповідно до наданої до матеріалів справи довідки № 707 від 14 листопада 2011 року (а.с. 11).
У зв’язку з проведенням з боку відповідача ОСОБА_1 самовільних робіт по реконструюванню балкона квартири АДРЕСА_2, Комунальним підприємством Сімеїзської селищної Ради «Управління житлово-комунального господарства» було складено відповідний акт від 03 липня 2011 року (а.с. 6).
12 липня 2011 року Комунальним підприємством Сімеїзської селищної Ради «Управління житлово-комунального господарства» було постановлено припис, відповідно до якого відповідачу ОСОБА_1 було запропоновано розібрати залізобетонну плиту на рівні другого поверху (займаної квартири) і припинити самовільне будівництво.
Крім того, 26 липня 2011 року Сімеїзською селищною Радою на адресу відповідача було надіслано листа, в якому було запропоновано у 10-ти денний строк відновити житло у первісний стан, оскільки самочинними будівельними роботами було погіршено стан квартири.
У судовому засіданні представник позивача наполягав на тому, що ОСОБА_1 здійснила псування, належного Сімеїзській селищній Раді майна, квартири, що знаходиться в її користуванні, на даний час житло не приведено у первісний стан, тому винну в цій неправомірній дії особу необхідно висилити з житла.
Згідно ст. 109 ЖК України, виселення із займаного житла допускається по підставах, встановлених законом.
Згідно ст. 116 Житлового кодексу України, якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які мешкають разом з ним систематично руйнують або псують житло, або використовують його не за призначенням, а заходи запобігання і громадського впливу виявилися безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця робиться без надання іншого житла.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 825 ЦК України, договір найму житла може бути розірваний за рішенням суду на вимогу наймодавця у разі руйнування житла наймачем або іншими особами, за дії яких він відповідає.
З урахуванням вище наведених норм закону слідує, що виселення особи з займаного нею приміщення провадиться лише за умови, що така особа руйнувала або псувала житло.
Судом встановлено, що відповідачем по справі ОСОБА_1 дійсно проведено реконструкцію балкона належного до квартириАДРЕСА_2.
Проведення реконструкції балкону належного до квартири НОМЕР_2 зі збоку відповідача ОСОБА_1 було вимушеною мірою, оскільки власником квартири АДРЕСА_1 було проведено реконструкцію належного їй житла, в наслідок чого було пошкоджено балки другого поверну будинку в якому розташована квартира яку займає відповідач та члени її родини.
Відповідно до відповіді Сімеїзського селищного Голови Костенко К.В. від 29 серпня 2011 року № 02-14/1740 слідує, що виконавчим комітетом Сімеїзської селищної Ради дозвіл на проведення робіт по реконструкції квартири АДРЕСА_1 не надавалось.
Згідно і ст. 175 ЖК України, державні і громадські органи, підприємства, установи, організації, службові особи зобов'язані дбати про схоронність житлового фонду та підвищення його благоустрою.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 176 ЖК України, наймодавець зобов'язаний своєчасно провадити ремонт жилих будинків, забезпечувати безперебійну роботу інженерного обладнання будинків і жилих приміщень, належне утримання під'їздів, інших місць загального користування будинків і придомової території. Такі ж обов'язки покладаються на житлово-будівельні кооперативи. Капітальний ремонт жилих будинків, технічне обслуговування їх інженерного обладнання, а також поточний ремонт жилих приміщень, що його зобов'язаний провадити наймодавець (житлово-будівельний кооператив), здійснюються відповідно до правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території, правил і норм технічної експлуатації житлового фонду.
З наданих суду фототаблиць зовнішнього виду домоволодіння № 6 по вул. Васильченко смт Сімеїз у м. Ялта вбачається, що фасад домоволодіння має зруйнований вид, будинок старий та потребує ремонту.
Зі збоку балансоутримувача будинку № 6 розташованого по вул. Васильченко смт Сімеїз у м. Ялта Комунальним підприємством Сімеїзської селищної Ради «Управління житлово-комунального господарства» ремонт будинку не проводився.
Відповідно до ст. 815 ЦК України, наймач зобов’язаний використовувати житло лише для проживання у ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані. Наймач не має права провадити перевлаштування та реконструкцію житла без згоди наймодавця.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 ЖК України, невиконання наймодавцем (житлово-будівельним кооперативом) обов'язків по ремонту жилого приміщення у випадках, викликаних невідкладною необхідністю, дає наймачеві жилого приміщення (члену житлово-будівельного кооперативу) право провести ремонт і стягнути з наймодавця (житлово-будівельного кооперативу) вартість ремонту або зарахувати її в рахунок квартирної плати (внесків на експлуатацію і ремонт будинку кооперативу).
Таким чином, аналізуючи вище зазначені норми закону, судом встановлено, що зі збоку відповідача ОСОБА_1 проводилась реконструкція балкону належного до квартири АДРЕСА_2, який не відноситься до житлового приміщення. Крім того, проведення зазначених дій було вимушеною мірою, в якості забезпечення збереження житла та підтримування його в належному стані, і запобігання обвалу балок другого поверху будинку.
На підставі ст. 311 Цивільного кодексу України, житло фізичної особи є недоторканним. Фізична особа не може бути виселена або іншим чином позбавлено житла, окрім випадків встановлених законом.
Відповідно до статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для постановки рішення у справі і стосовно яких у сторін, які беруть участь у справі виникла суперечка. Докази не можуть бути обґрунтовані на припущеннях.
Представник позивача не надав доказів, які обґрунтовують позовні вимоги, не довів факт руйнування або псування належного йому майна.
Дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про відсутність законних підстав для задоволення вимог позивача щодо виселення ОСОБА_1 з займаної нею та членами її родини житлового приміщення, оскільки її діями не нанесено будь-якого псування або руйнування належного позивачу майна.
Оскільки позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, то відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем необхідно віднести на його рахунок.
На підставі викладеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 Цивільного Процесуального кодексу України, ст.ст. 109, 116, 175, 176 Житлового кодексу України, ст. ст. 15, 16, 311, 815, 825 Цивільного кодексу України, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовної заяви Сімеїзської селищної Ради до ОСОБА_1 про виселення з квартири, без надання іншого житлового приміщення - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд АРК у порядку ст.ст. 294-296 ЦПК України.
Суддя: