Черкаський районний суд Черкаської області    

Дата документу 27.03.2012

                            Справа № 2-2022/11

Р  І Ш Е Н Н Я

14 березня 2012 року Черкаський районний суд Черкаської області в складі:

                        головуючої-судді                      Соколишиної Л.Б.

                        при секретарі                             Тішковій М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за  позовом  ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Україна», ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася з указаним позовом до суду, посилаючись на те, що відповідачка ОСОБА_3 розповсюдила про неї недостовірну інформацію у передачі Критична точка, у сюжеті «ІНФОРМАЦІЯ_1», від ІНФОРМАЦІЯ_2, на ТРК «Україна», яка полягала у тому, що вона народила мертву дитину і підмінила її на здорову новонароджену дитину відповідачки-2- ОСОБА_3 Про це ствердили у сюжеті від імені відповідачки ОСОБА_3 диктори відповідача 2 - ТОВ «ТРК «Україна»та сама відповідачка ОСОБА_3.

У судовому засіданні позивачка уточнила та збільшила розмір позовних вимог, посилаючись на те, що розповсюдження на всю країну неправдивої інформації відповідачами про неї змусило її хвилюватися, завдало моральних страждань, стресу, у зв’язку з чим вона просить суд стягнути на її користь з відповідачки 2 ОСОБА_3 5 тис. грн. моральної шкоди, а з відповідача 1 –ТОВ «ТРК «Україна»15 тис.  грн. моральної шкоди. 

Представник відповідача 1 ТОВ «ТРК «Україна»заперечила проти позову посилаючись на ті обставини, що сюжет на офіційному вебсайті не зберігся, а в установлений 14 денний строк позивачка до телеканалу не звернулася з відповідною письмовою заявою про спростування. Крім того, заперечуючи проти позову представник вказав, що журналістами  було неухильно дотримано законодавство з приводу всебічності та об’єктивності висвітлення інформації, а тому просить у позові в частині вимог до ТОВ ТРК «Україна»відмовити повністю.   

Відповідачка ОСОБА_3 та її представники у судовому засіданні заперечили проти позову та вказали, що на даний час порушена кримінальна справа за ст. 140 КК України по факту неналежного виконання медичними працівниками  своїх професійних обов’язків  внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки ОСОБА_3, а тому до завершення досудового слідства говорити про те, що інформацією поширеною у програмі «Критична точка»на ТОВ ТРК «Україна»у сюжеті «ІНФОРМАЦІЯ_1»  позивачці завдано моральної шкоди та порушено її честь, гідність і ділову репутацію є передчасним.

Судом встановлено, що  ІНФОРМАЦІЯ_2 у сюжеті «ІНФОРМАЦІЯ_1»програми «Критична точка», що транслювалася на ТРК «Україна»позивачка була висвітлена відповідачкою ОСОБА_3, як особа, яка народила ІНФОРМАЦІЯ_3 мертву дитину і підмінила її на здорову новонароджену дитину відповідачки-2 - ОСОБА_3 Диктор ОСОБА_4 зазначив: «Жінка впевнена, що її немовля просто викрали, а замість неї підсунули мертву дитину, яку приблизно у цей же час народила лікар-гінеколог цього ж медичного закладу». Також дану інформацію зазначила і телеведуча програми «Критична точка»   ОСОБА_5: «Викрадення немовляти. Дитя, стверджує згорьована мати, просто викрали  аби віддати лікарці цього ж мед.закладу».

Вказаний сюжет переглянуто у судовому засіданні на  сайті tv.tochka.net., оскільки на офіційному вебсайті відповідача ТОВ «ТРК «Україна»сюжет не зберігся. Представник відповідача 1 не змогла пояснити чому саме за вказану дату програма видалена з вебсайту ТРК «Україна», а за інші дати того ж місяця та року сюжети загальнодоступні.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Позивачка, представник відповідачки ОСОБА_3 –ОСОБА_6 та сама відповідачка ствердили, що сюжет «ІНФОРМАЦІЯ_1», переглянутий у судовому засіданні на сайті tv.tochka.net відповідає тому, який  транслювався ІНФОРМАЦІЯ_2 у програмі «Критична точка»на ТРК «Україна».

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та  честі фізичної особи, а також  ділової репутації фізичної та юридичної особи»  Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34).

Разом з тим, відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов’язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Відповідно до п.4. Постанови № 1 «Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об’єктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов’язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов’язків...»

Згідно п.15 Постанови №1 «При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню...,викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Відповідно до п.18 Постанови №1 «Згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов’язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача...».

Так, у судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 зазначила, що єдиним доказом того, що її живу дитину підмінили на мертву дитину позивачки є її материнська інтуїція.

Посилання відповідачки ОСОБА_3 та її представників на той факт, що досудове слідство по кримінальній справі порушеній 06 квітня 2011 року по факту неналежного виконання медичними працівниками  своїх професійних обов’язків  внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки ОСОБА_3, на даний час не завершено, а тому передчасно говорити про те чи порушено інформацією поширеною у сюжеті «ІНФОРМАЦІЯ_1»честь, гідність та ділову репутації позивачки  - не є обґрунтованим, оскільки досудове слідство триває, будь чиєї вини за даний злочин вироком суду не встановлено, а тому саме розповсюдження інформації, яка нічим не підтверджується на даний час –є передчасним. Згідної  висновків судової молекулярно-генетичної експертизи від 20 червня 2011 року № 20-486, проведених у ході досудового слідства по зазначеній кримінальній справі та додаткової молекулярно-генетичної експертизи від 30 грудня 2011 року відповідачка ОСОБА_3 та її чоловік ОСОБА_7 можуть бути біологічними батьками трупу новонародженої дитини, стегнова кістка якої була представлена  на дослідження з імовірністю 99,9997092%.

Посилання позивачки на той факт, що журналісти програми не переконалися перед поширенням інформації в її достовірності - не відповідає дійсності, оскільки з переглянутого у судовому засіданні сюжету вбачається, що журналістами програми висвітлено позицію з даного питання як відповідачки ОСОБА_3, так і колег позивачки, її батьків, прокуратури та намагання почути позицію самої позивачки та інших лікарів. Таким чином, суд вважає, що відповідач-2 транслюючи в ефірі сюжет «ІНФОРМАЦІЯ_1»всебічно висвітлив інформацію, що в ньому відображена на відміну від відповідачки ОСОБА_3, яка не маючи доказів достовірності такої інформації звернулася у програму та поширила недостовірну інформацію стосовно позивачки.

Разом з тим, спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила. 

Спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація, а тому вимога позивачки про спростування інформації відповідачкою ОСОБА_3 у програмі «Критична точка»  шляхом зачитування вступної та резолютивної частини даного рішення є обґрунтованою.

Відповідно до п.27 Постанови № 1 «Способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.  

Відповідно до постанови  Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року № 5)  під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Така шкода може полягати, зокрема:

- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, та ін.;

- у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими;

- у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або ушкодженням здоров’я.

Суд вважає, що поширена інформація відповідачкою ОСОБА_3 у сюжеті «ІНФОРМАЦІЯ_1»не маючи при цьому жодних доказів достовірності такої інформації спричинила позивачці моральну шкоду, яка полягає у тому, що були порушені її нормальні життєві зв‘язки, змінилося ставлення до позивачки її пацієнтів, деяких колег по роботі, що є неприпустимим з огляду на загальновизнані правила співжиття та принципи людської моралі. Внаслідок поширення недостовірної щодо позивачки інформації на всю країну вона переживає великі моральні страждання, перебуває у депресивному стані, що негативно відображається  на її роботі, позивачка через страждання морального характеру змушена була перейти на штучне вигодовування дитини. Вказане ствердили у судовому засіданні допитані в якості свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, а також підтверджується медичними довідками.

Як визначено в ст. 201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація. Відповідно до Конституції України, життя і здоров’я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі.  Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно до ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації.

Відповідно до ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім’ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.05 «.. у разі заподіяння особі моральної шкоди неправомірно вчиненими діями кількох осіб, розмір відшкодування визначається з урахуванням ступеня вини кожної з них».

Оскільки судом встановлено, що відповідачем ТОВ ТРК «Україна»не допущено порушень при трансляції сюжету «ІНФОРМАЦІЯ_1», додержано вимог закону щодо всебічності та об’єктивності поширення інформації, у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача1 моральної шкоди належить відмовити, за відсутності вини.

Що стосується позовних вимог позивачки в частині стягнення моральної шкоди з відповідачки ОСОБА_3 у сумі 5000 грн., суд вважає за необхідне з урахуванням принципів розумності та справедливості частково задоволити їх на суму 1000 грн., враховуючи сімейний та майновий стан відповідачки ОСОБА_3, виховання нею п»яти дітей.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,88,213,215 ЦПК України,-

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Україна», ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди задоволити частково.

Визнати недостовірною інформацію, поширену у сюжеті від ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1»програми «Критична точка»на телеканалі ТРК «Україна»щодо лікаря-гінеколога Центральної районної лікарні с. Червона Слобода, Черкаського району Черкаської області  ОСОБА_2 щодо того, що вона народила мертву дитину та підмінила її на живу та здорову дитину ОСОБА_3.

Зобов’язати ОСОБА_3 проголосити вступну та резолютивну  частину даного судового рішення на телеканалі ТРК «Україна»  у програмі «Критична точка» протягом місяця з дня набрання даним рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 295 грн. 50 коп. понесених позивачем  судових витрат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Черкаський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.  

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження –після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.

Суддя:Л. Б. Соколишина