Справа № 2-846/2011р.

РІШЕННЯ

Іменем України

14.03.2011 р. Ленінський районний  суд м. Миколаєва в складі: головуючого - судді Тихоновій Н.С., при секретарі –Бреженюк Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справа за позовом ОСОБА_1 до ВАТ КБ «Надра»про повернення банківського вкладу, подовження терміну дії договору,

ВСТАНОВИВ:

09.11.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ КБ «Надра»про повернення банківського вкладу та процентів. Мотивував свої вимоги тим, що, відповідно до Договору строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір»№ 406265 від 05.05.2008р. відповідачем було відкрито на ім’я позивача строковий банківський вклад (депозит). Згідно цього Договору Банк прийняв на вкладний рахунок 6 000 євро - кошти позивача. Строк дії Договору 12 місяців, процентна ставка –11,1 % річних. 06.05.2009 р. між сторонами було укладено додаткову угоду, відповідно до якої датою повернення вкладу є 06.09.2009 р., а процента ставка з 06.05.2009 р. –3 % річних та додаткову угоду від 09.09.2009р., відповідно до якої датою повернення вкладу є 09.09.2010 р., а процента ставка з 09.09.2009 р. –9,1 % річних. Умовами Договорів передбачено своєчасне повернення Вкладнику внесок в повному обсязі, проте, після закінчення терміну договору, відповідачем не було повернуто суму вкладу.

На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь суму вкладу у розмірі  6 000 євро,  3% річних у розмірі 180 євро та подовжити термін дії договору по повного повернення коштів по вкладу із сплатою процентів у розмірі 9,1 % річних.

В  судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на  неможливість банку своєчасно виконати зобов`язання.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

05.05.2008  року між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра»був укладений Договір № 406265 строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір».

Згідно умов п.п. 1.2., 2.1, 2.3 договору Банк відкрив на ім’я ОСОБА_1 вкладний (депозитний) рахунок строком 12 місяців та зарахував на нього суму  у розмірі 6 000 євро, з нарахуванням 11,1 % річних.

Відповідно до п.п. 3.4.2, 3.4.3 договору передбачено, що Банк зобов’язаний повернути вкладнику внесок у повному розмірі.

06.05.2009 року між сторонами була укладена Додаткова угода № 1 до Договору № 406265 строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір», відповідно до якої датою повернення вкладу є 06.09.2009 р., а процента ставка з 06.05.2009 р. –3 % річних.

09.09.2009 року між сторонами була укладена Додаткова угода № 2 до Договору № 406265 строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір», відповідно до якої датою повернення вкладу є 09.09.2010 р., а процента ставка з 09.09.2009 р. –9,1 % річних.

 У відповідності до вимог договорів, ОСОБА_1 подав заяву на адресу банку, якою просив повернути йому кошти, у зв’язку із закінченням договору, проте останній відмовився у видачі позивачу коштів, посилаючись на нестабільне фінансове становище банку.

Відповідно до ч.3 ст.1066 ЦК України банк не має права встановлювати обмеження права вкладника розпоряджатися грошовими коштами.

Згідно до ч.3 ст.1058 ЦК України, до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесено вклад, застосовується положення про договір банківського рахунку (глава 72 ЦК). А відповідно до ч.1 ст.1075 ЦК України договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України ( ст.526 ЦК України) та Договір є обов’язковим для виконання сторонами ( ст.629 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Своєчасне невиконання відповідачем обов’язку щодо повернення грошового вкладу є підставою для застосування правил частини 2 статті 625 ЦК України, за якою банк має сплатити ОСОБА_1 три проценти річних.

Таким чином, сума по вкладу, на день розгляду справи,  складає  - 6 000  євро, а 3 % річних –180 євро.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем було порушено умови договору, в наслідок чого позивач не отримав своєчасно належні йому кошти, у відповідності до терміну та умов  Договору.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, оцінюючи надані докази у сукупності, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення коштів обґрунтовані та підлягають задоволенню. В частині подовження терміну дії договору, позовні вимоги задоволенню не підлягають, через їх безпідставність.

Також згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на ІТЗ процесу у розмірі 120 грн., судовий збір у розмірі 8,50 грн. та підлягають стягнення на користь держави витрати по сплаті судового збору у розмірі –661,83 грн. (670,33-8,5=661,83).

Керуючись ст.ст.524,526,610,629,625, 1066,1075 ЦК України, ст..ст.10,14,30, 59,60,88,212,213,215,218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ВАТ КБ «Надра»на користь ОСОБА_1 суму по вкладу –6 000 євро, 3% річних –180 євро.

В задоволенні іншої частини позовних вимог –відмовити.

Стягнути з ВАТ КБ «Надра»на користь ОСОБА_1 витрати на ІТЗ процесу у розмірі 120 грн., витрати по сплаті судового збору  у розмірі  8 грн. 50 коп.

Стягнути з ВАТ КБ «Надра»на користь держави судовий збір у розмірі  661 грн. 83 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: