Справа № 2-1726/2007p.                                                                              Копія:

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

05   вересня   2007 року   Вознесенський   міськрайонний   суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Серебрякової Т.В.,

при секретарі судового засідання - Погорєлової Н.М. ,

за участю позивача - ОСОБА_1,

відповідачки - ОСОБА_2,  розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську цивільну справу за позовом    ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,  -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,  вказавши,  що з відповідачкою зареєстрували шлюб 11 листопада 1994 р.,  від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  В позовній заяві позивач зазначав,  що причиною розпаду сім'ї є те,  що він і відповідачка виявилися різними людьми,  зі своєрідними характерами та з різними поглядами щодо вирішення життєвих проблем.  Посилаючись на те,  що сім'я розпалася остаточно,  примирення та подальше спільне проживання з відповідачкою неможливе,  позивач просив позов задовольнити,  а шлюб розірвати.

В попередньому судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав,  пояснивши суду,  що сім'я розпалася остаточно,  подружні відносини припиненні з початку 2004 р.

Відповідачка в попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнала,  проти задоволення позову не заперечувала. Суду пояснила,  що подальше збереження сім'ї неможливе. Сім'я розпалася остаточно,  подружні відносини припиненні з 2004 р. На примирення не згодна.

Вислухавши пояснення сторін,  дослідивши матеріали справи,  судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи,  ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_2,  та ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_3,  знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 11 листопада 1994 p.,  що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу,  серія НОМЕР_1,  виданим міськвідділом запису актів громадянського стану м.  Вознесенська 11 листопада 1994 р.

Від даного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  що підтверджується свідоцтвом про народження,  серіяНОМЕР_2 (а.с. 5).

Згідно  ст. 112 СК України,  суд,  з'ясувавши фактичні взаємини подружжя,  дійсні причини позову,  постановляє рішення про розірвання шлюбу,  якщо буде встановлено,  що подальше  спільне  життя подружжя і

2

збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них,  інтересам їхніх дітей,  що мають істотне значення.

В попередньому судовому засіданні встановлено,  що з початку 2004 р. сторони остаточно припинили подружні відносини і ведення сумісного господарства. Спорів про поділ майна між сторонами немає. Згода щодо місця проживання дитини між подружжям досягнута.

На підставі вищевикладеного та згідно зі  ст.  ст. 104, 110, 112 СК України,  суд приходить до висновку,  що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу стали неможливі і суперечать інтересам сторін,  що мають істотне значення. За таких обставин,  заявлений позов підлягає задоволенню,  а шлюб,  зареєстрований 11 листопада 1994 р. між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2  розірванню.

Керуючись  ст.  ст.  10, 11, 130,  174,  209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України,  СУД,  -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання   шлюбу- задовольнити.

Шлюб,  зареєстрований 11 листопада 1994 р. міськвідділом запису актів громадянського стану м.  Вознесенська (актовий запис №387) між ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_2,  та ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_3,    - розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути судовий збір на користь держави з позивача ОСОБА_1 в розмірі 17 (сімнадцять) грн. 00 коп.,  відповідачку ОСОБА_2 від сплати судового збору звільнити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4  ст. 295 ЦПК України.