Справа № 22 - ц- 3279/ 2006р Категорія - поновлення на роботі
Головуючий 1 інстанції -Остапчик С.В. Доповідач - Кісь П.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі: головуючого-судді Кіся П.В., суддів колегії - Кругової С.С., Пилипчук Н.П., при секретарі - Соколовій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу
за апеляційною скаргою Полянчук Олени Василівни, яка діє від імені Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк»,
на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.04.2006 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
В апеляційній скарзі Полянчук О.В., яка діє від імені АКІБ «УкрСиббанк», просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове, яким в позові ОСОБА_1 відмовити, і судові витрати АКІБ «УкрСиббанк» покласти на позивача.
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.04.2006 року позов ОСОБА_1 задоволений частково. Судом вирішено поновити строк звернення ОСОБА_1 до суду з позовом, визнати незаконним наказ АКІБ «УкрСиббанк» НОМЕР_1 про звільнення з роботи ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, поновити ОСОБА_1 на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнути з АКІБ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_1 30 923, 43 грн., в задоволенні решти вимог ОСОБА_1 відмовити.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги Полянчук О.В., яка діє від імені АКІБ «УкрСиббанк», посилається на невідповідність висновку суду обставинам справи і порушення норм матеріального та процесуального права.
Представник відповідача вказує на те, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження поважності причин, з яких він пропустив строк для звернення до суду, встановлений ст. 233 КЗпП України.
01.08.2005 року позивач отримав наказ про звільнення та трудову книжку, а 31.08.2005 року звернувся до Ворошилівського районного суду м. Донецька.
Ухвалою цього суду від 23.09..2005 року позовна заява ОСОБА_1 повернута позивачеві для звернення до належного суду. ОСОБА_1 стверджує, що отримав вказану ухвалу 10.10.2005 року, проте звернувся до належного Червонозаводського районного суду м. Харкова лише 20.10.2005 року, тобто значно пізніше встановленого з дня вручення копії наказу про звільнення та трудової книжки місячного строку для звернення до суду.
Зазначає, що позовні вимоги в заяві, поданій до Червонозаводського суду, позивачем змінені, тобто подана взагалі інша позовна заява.
Не погоджуюсь з висновком суду про те, що у відповідача не було законних підстав для звільнення ОСОБА_1, і мотиви, що містяться в наказі НОМЕР_1 не можуть кваліфікуватися як одноразове грубе порушення трудових обов'язків, Полянчук О.В. посилається, як на підставу для звільнення позивача, на наказ по Донбаському регіональному департаменту АКІБ «УкрСиббанк» НОМЕР_2 «Про результати службового розслідування», оскільки в липні 2005 року в період роботи позивача на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 було виявлено факт порушення ОСОБА_1 «Порядку погодження організації універсальних торгових точок(відділень) АКІБ «УкрСиббанк» і прийнято наказ НОМЕР_3 «Про проведення службового розслідування у Донбаського регіонального департаменту АКІБ «УкрСиббанк».
Вказує, що в ході службового розслідування виявлено, що позивачем під час роботи по погодженню придбання нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, порушено пункти 2.4., 3.5., 3.6. «Порядку погодження організації універсальних торгових точок(відділень) АКІБ «УкрСиббанк», а судом не звернута увага стосовно висновку щодо попередньої оцінки вартості цього приміщення на показання свідків - начальника відділу оцінки застав управління корпоративного бізнесу Департаменту розвитку торгівельної мережі АКІБ «УкрСиббанк» ОСОБА_2, провідного економіста відділу оцінки застав управління комерційних ризиків Донбаському регіональному департаменту ОСОБА_3, та той факт, що попередня перевірка вартості приміщення проводилася саме за ініціативою керівництва департаменту відповідача, а не за ініціативою ОСОБА_1 при підготовці до розгляду заявки.
Зазначає, що результати перевірки вартості підтвердили значне завищення ціни приміщення, що також встановлено і матеріалами службового розслідування. Крім того, надані позивачем 19.07.2005 року та 22.07.2005 року пояснювальні записки підтверджують, що позивач визнав себе винним у встановлених порушеннях.
Таким чином, у відповідності до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» відповідач вважає вчинене ОСОБА_1 одноразове порушення грубим та таким, що могло значно підвищити ризики при придбанні відповідачем вищевказаного приміщення, привести до значних майнових втрат у зв'язку з тим, що заявлена вартість приміщення була завищена, а внаслідок дій позивача відповідач був змушений відмовитися від придбання вказаного приміщення.
Представник відповідача також не погоджується і з висновком суду про відшкодування відповідачем моральної шкоди на користь позивача, оскільки всупереч п. 4 Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ОСОБА_1 в позовній заяві не зазначено і не надано жодного доказу в якості обгрунтування спричинення такої моральної шкоди.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно з ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суду відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіряючи доводи сторін, суд першої інстанції забезпечив сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, рівні можливості щодо надання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, сторони не заперечують, а наявними у справи письмовими доказами підтверджено, що на посаді заступника начальника Донбаського регіонального департаменту з розвитку торгівельної мережі в Луганській області позивач ОСОБА_1 працював з 21 лютого по 01 серпня.2005 року. (а.с. 1-7, 21-26, 37-38).
Підставою для видання 29.07.2005 року заступником голови правління - начальника Донбаського регіонального департаменту АКІБ «УкрСиббанк» ОСОБА_4 наказу НОМЕР_1 про звільнення ОСОБА_1 за п.1 ст.41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, а саме: порушення п.п.2.4, 3.5, 3,6 Порядку погодження організації універсальних торгових точок АКІБ «УкрСиббанка» Положення «Про порядок створення торгівельної точки АКІБ «УкрСиббанк», - зазначено «наказ Донбаського регіонального департаменту АКІБ «УкрСиббанк» «Про результати службового розслідування» НОМЕР_2, пояснення ОСОБА_1 від 19.07.2005 p., 22.07.2005 p.». (a.c.8).
В наказі НОМЕР_2 «Про результати службового розслідування» зазначено, що ОСОБА_1 при підготовці заявки на придбання нежилого приміщення АДРЕСА_1 не залучив до огляду приміщення фахівців Департаменту безпеки АКІБ «УкрСиббанка», не надав керівництву Донбаського регіонального департаменту правовстановлюючі документи на вказане приміщення. Допущені порушення процедури могли потягти значний ризик і матеріальні витрати при укладанні угоди купівлі-продажу приміщення.
З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що 12.07.2005 року він був викликаний в Донбаський Регіональний Департамент, де безпідставно був звинувачений керівництвом у штучному завищенню вартості продажу нежилих приміщень АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, які розглядались у якості можливих об'єктів придбання для відкриття нової банківської точки, хоча з його боку порушень допущено не було, свою оцінку приміщень з підписами узгодження інших фахівців він зазначив у листку предзаявки на придбання об'єктів, який надсилав керівництву, порядок узгодження не порушував. . (а.с. 1-7, 175, 190-218).
18.7.2005 року заступником голови правління - начальника Донбаського регіонального департаменту АКІБ «УкрСиббанк» ОСОБА_4 було видано наказ НОМЕР_3 (а.с.39) про проведення службового розслідування по факту порушень у роботі ОСОБА_1, а наступного дня - 19.7.2005 року -ОСОБА_1 був ознайомлений з «Посадовою інструкцією заступника начальника Донбаського регіонального департаменту з розвитку торгівельної мережі в Луганській області» (а.с. 16-19).
Зі свідчень ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_1 по телефону повідомляв його про наслідки обстеження приміщення АДРЕСА_1, аналізу інших показників щодо доцільності його придбання. Зазначене приміщення він оглядав особисто. Оскільки вартість приміщення, повідомлена ОСОБА_1, на його думку значно перевищувала його дійсну вартість, була призначена службова перевірка, яка дійшла до висновку про недотримання ОСОБА_1 порядку погодження організації торгових точок в м. Луганську.
З наданих сторонами письмових доказів та свідчень працівників банку, які підтвердили зазначений позивачем факт погодження придбання об'єкту нерухомості, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1, виконуючи роботу по організації можливого придбання у власність банку приміщення в м. Луганську, надав відповідну інформацію про це керівнику Донбаського регіонального департаменту АКІБ «УкрСиббанку» ОСОБА_4, який особисто оглядав приміщення, отримав погодження відповідних посадових осіб банку, в т.ч. відділу заставних операцій з висновком щодо оцінки вартості об'єкту.
Незначне відходження позивачем від встановленого порядку узгодження організації торгових точок у вигляді недотримання черговості дій та форми погодження, судом першої інстанції обгрунтовано визнано як таке, що не може кваліфікуватись у якості грубого порушення трудових обов'язків.
При вирішенні спору суд також врахував незначний термін роботі позивача на посаді заступника начальника Донбаського регіонального департаменту з розвитку торгівельної мережі в Луганській ( 5 місяців), факт його ознайомлення з посадовою інструкцією лише 19.7.2005 року, тобто вже під час проведення службового розслідування.
Відповідачем не надано доказів на підтвердження його доводів про заподіяння ОСОБА_1 шкоди банку. Разом з тим, ст.ст. 10, 60 ЦПК України передбачають обов'язок кожної сторони доводити ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За таких обставин суд правильно, у відповідності з вимогами ст.235 КЗпП України, вирішив поновити ОСОБА_1 на роботі.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції обгрунтовано у відповідності з вимогами ст.234 КЗпП України поновив пропущений позивачем передбачений ст.233 КЗпП України місячний строк для звернення до суду з позовом про поновлення на роботі, оскільки ОСОБА_1 31 серпня 2005 року, тобто в межах зазначеного строку звернувся з позовом про поновлення на роботі до Ворошиловського районного суду м.Донецьк за місцем знаходження Донбаського регіонального департаменту АКІБ «УкрСиббанку», а отримавши поштою постановлену без його участі ухвалу судді Ворошиловського районного суду від 23.09.2005 р. про повернення позовної заяви, звернувся 07.10.2005 р. з позовом про поновлення на роботі до Червонозаводського районного суду м. Харкова.
Незначне перевищення місячного строку обумовлене поважними причинами (необхідністю певних витрат часу, пов'язаних з підготовкою позовної заяви) і не свідчить про безпідставне нехтування вимог закону щодо строків звернення до суду захистом порушеного права.
Вимоги в частині відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції задовольнив у відповідності з вимогами CT..237-1 КЗпП України та фактичним обставинами у справі, які свідчать про обгрунтованість доводів позивача щодо моральних страждань, викликаних неправомірним звільненням з роботи.
Інші доводи апелянта висновки суду першої інстанції не спростовують і не є підставою для його скасування чи зміни.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.І ст. 307, ст.ст.308, 313, 314, 317, 319 ЦПК України, судова колегія ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника АКІБ «УкрСиббанк» Полянчук Олени Василівни відхилити. Рішення Червоно заводського районного суду м.Харкова від 10.04.2006 р. залишити без зміни. Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двох місяців в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий: Судді колегії: