Справа № 2-2651/11

Категорія 50

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

"08" лютого 2012 р.  Ленінський районний суд міста Севастополя  у складі : головуючого судді -Борка А.Л.

при секретарі-          Райзерової О.Ю.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду  міста Севастополя цивільну справу  за  позовом  ОСОБА_1 до Східно-Чорноморського державного басейнового  управління охорони, використання і  відтворення водних живих ресурсів  та регулювання рибальства  про визнання  наказу  незаконним, перерахунок заробітної  плати, премії, грошових винагород, суд ,  -

                                                        в с т а н о в и в  :

         У квітні 2011  року  позивачка  звернулась в  адресу  суду зазначаючи, що  вона  працювала  у відповідача з жовтня  2008 року на посаді головного спеціаліста  по охороні  праці. Після  проведеної перевірки були встановлені порушення позивачкою діючого законодавства ,на  накладено на позивачку 06.04.2011  року  дисциплінарне стягнення   у вигляді  догани. Позивачка  не  згодна  з  принятим  рішенням  керівництвом,вважає  це рішення  помилковим та просить суд  скасувати наказ  про притягнення  її до  дисциплінарної  відповідальності та  стягнути на  її користь моральну  шкоду  у розмірі – 500 грн.

      У  судовому  засіданні  позивачка  підтримала  свої  позовні вимоги та просить суд позов задовольнити з підстав  зазначених у  позові. Крім того позивачка доповнила свої позовні вимоги  та  просить суд стягнути  з відповідача на  її користь недоплачену їй  премію  у розмірі  40 %  за  січень  та  березень  2011  року та грошові  винагороди до Дня  Конституції та Дня  рибалки, крім  того провести перерахунок  та  доплату середньомісячної грошової  винагороди.

      У судовому  засіданні  позивачка надала  суду  свої  пояснення ,обґрунтування та  додаткові  докази.   В  судове засідання  призначене на  08.02.2012 року  позивачка  була  належним чином повідомлена.  Для  виступу  у судових  дебатах  не з явилась, заяв про  відкладення  розгляду  справи  не надала  суду.  Суд  вважає, що  оскільки  позивачка  надала  всі  наявні  у неї  докази  та   була  присутня  у судовому  засіданні , давала свої пояснення ,незважаючи на  її відсутність  під  час  судових  дебатів, суд має  можливість закінчити розгляд  без  її участі на підставі наявних  у справі  доказів.

         Представник  відповідача  у судовому  засіданні  не визнала  позовні вимоги  ,надала  свої  пояснення  та письмові  заперечення, просить суд відмовити у задоволенні  позову.

       Вивчив  матеріали справи, вислухав пояснення  сторін суд прийшов до наступних висновків та відповідних їм правовідносин .

       Згідно до вимог ч.ч.2,3 ст.10  ЦПК  України   сторони  та інші  особи, які беруть участь  у справі,мають рівні  права щодо  подання  доказів, їх дослідження  та доведення  перед  судом їх переконливості .

       Кожна  сторона  повинна  довести ті  обставини,на  які  вона посилається  як на підставу  своїх  вимог та заперечень.

        Як  встановлено судом  позивачкою  допущено ряд порушень  своїх  посадових обов язків,а  саме за  2008,2010 роки  вона  не розробляла  Положення  про навчання   з охорони праці та не надавала  його для  затвердження керівництву,крім  того вона не проводила  обстеження підрозділів  та робочих місць працівників,не видавала приписи.  Вищезазначені  порушення  були  зафіксовані  у  акті позапланової перевірки  від  28.02.2011  року щодо виконання  вимог  законів та  інших нормативно-правових актів з охорони праці  проведеної за місцем  роботи позивачки.

        В результаті  виявлених  порушень  позивачкою  своїх посадових обов язків  вона  була притягнута  до адміністративної  відповідальності на підставі  постанови №13  від 01.03.2011  року винесеної  Державним  комітетом України з промислової безпеки, охорони праці  та гірничого нагляду.

        Розглянув  обґрунтування  надані  позивачкою в частині  відсутності  згоди профспілкового органу  на  притягнення  її до дисциплінарної відповідальності  суд  встановив ,що засідання профспілкового комітету від 26.03.2011 року  на якому розглядалось питання  про  надання  дозволу на притягнення  позивачки до  дисциплінарної  відповідальності  не  може  вважатись легітимним, оскільки  позивачка  є головою цього профспілкового комітету,в  засіданні  на  якому  приймалось рішення  відносно  неї вона приймала  участь,була головуючою, голосувала  за  себе та  підписувала  цей  протокол в якості голови. На  думку  суду під час розгляду зазначеного вище  питання  позивачкою  необхідно  було  самоусунутись ,не голосувати за  прийняте  рішення.

        Розглядаючи  позовні  вимоги  в частині  пропуску  відповідачем  строку на  притягнення   позивачки  до  дисциплінарної  відповідальності   суд встановив, що рішення  відповідача  про притягнення  позивачки до  дисциплінарної  відповідальності згідно з вимогами ст.148 КЗпро Працю України  прийнято  своєчасно.

        Розглядаючи вимоги позивачки зазначені в доповненнях до позову  судом  встановлено, що на підставі  вимог  ст.ст. 15,16  Закону  України  «Про  оплату  праці «,п.п.4.4. Колективного договору, п.п.2.2. Положення про порядок  преміювання  працівників затвердженого 15.12.2010 року виплата  премій до певної  святкової  дати ,щомісячної премії  є  правом, а  не обов  язком керівника підприємства. Таким чином з урахуванням  притягнення позивачки до дисциплінарної  та  адміністративної відповідальності  суд вважає що вимоги  про  преміювання  позивачки за  січень,березень  2011 року, щомісячно  та до святкових дат  є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

         Підчас розгляду вимог позивачки про стягнення на її користь моральної  шкоди з відповідача суд керуючись  вимогами 237-1  КЗпро Працю України  вважає  ці  вимоги не обґрунтованими, оскільки позивачкою не надано жодного достовірного доказу спричинення їй моральної шкоди  внаслідок  дій   відповідача .

        На підставі  вимог  ст.ст.79-88  ЦПК  України   стороні ,на користь якої  ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені  судові  витрати. Якщо позов задоволено частково, судові  витрати  присуджуються позивачеві пропорційно до розміру  задоволених  позовних вимог, а відповідачеві-пропорційно до  тієї  частини позовних  вимог, у  задоволенні  яких  позивачеві  відмовлено.

      Як встановлено судом  під  час  звернення  до суду  із позовом ,позивача  була звільнена  від сплати судових  витрат.

      У зв язку  із відмовою  позивачці  у задоволенні  позовних вимог суд керуючись  вимогами  ст.ст.79-88 ЦПК України вважає за необхідне  стягнути з позивачки на користь  держави  несплачені  позивачкою  державне  мито  у розмірі -51 грн.  та  витрати на  ІТЗ  у розмірі  120 грн.

         Керуючись вимогами ст.ст.115-117,148,237-1 КЗпро Працю України,ст.ст.10,79-88,212-218,294 ЦПК  України, ст.ст. 15,16  Закону  України  «Про  оплату праці «,п.п.4.4. Колективного договору, п.п.2.2. Положення про порядок  преміювання  працівників затвердженого 15.12.2010 року  суд ,-        

                                                                в и р і ш и в  :

        Відмовити повністю  ОСОБА_1  у задоволенні  її   позову .

       Стягнути із  ОСОБА_1 на користь  держави  несплачені  позивачкою  державне мито  у розмірі -51 грн.  та  витрати на  ІТЗ  у розмірі  120 грн. ,( отримувач ІТЗ: державний  бюджет Ленінського району у м.Севастополі,код ЄДРПОУ : 24035598 код платежу- 22 050001 ,рр : 31216259700007,банк ГУДК в м.Севастополі,МФО : 824509,призначення  платежу – за  ІТЗ для  Ленінського райсуду  м.Севастополя ).

        З повним рішенням  суду сторони  можуть ознайомитись  після 13.02.2012  року. Після  виготовлення  повного тексту  рішення  суду  копію  рішення направити позивачці  до  відома.

        Апеляційна  скарга  на  рішення  суду може  бути подана на протязі 10-ти днів до Апеляційного суду міста  Севастополя через Ленінський районний суд міста Севастополя, а  позивачкою  протягом  10-ти днів  з моменту  отримання  копії  рішення  суду.

Головуючий:                                                                                            А.Л.Борко