Справа № 2-4240/11

Категорія 4

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

"14" лютого 2012 р.  Ленінський районний суд міста Севастополя  у складі : головуючого судді -Борка А.Л.

при секретарі-                       Райзерової О.Ю.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду  міста Севастополя цивільну справу  за  позовом  ОСОБА_1 до Ленінської районної Ради  у м.Севастополі  про  визнання  права  власності  на гараж, права  оренди  земельної  ділянки  суд ,  -

                                                 в с т а н о в и в  :

        У  жовтні  2011  року  позивач звернувся  в адресу  суду  із позовними  вимогами зазначаючи, що  має на праві  приватної  власності  автомобіль . З вересня 2002 року  він разом  із гр. ОСОБА_2  користувався гаражем, розташованим в  АДРЕСА_1. Крім  того позивач  повідомив  суду  що в  кінці  вересня  2002  року  уклав  із  ОСОБА_2 у  простій письмовій  формі  договір купівлі- продажу  металевого гаражу розташованого  у дворі  житлового  будинку по АДРЕСА_1.  Позивач  повідомив  суду  що  на  його  кошти  ОСОБА_2  оформив  на  себе   проект землеустрою  та пізніше  оформив  договір оренди  земельної  ділянки під гаражем. Після  смерті ОСОБА_2 позивач користувався  гаражем, сплачував  орендну  плату, у  зв  язку із чим він  вважає, що  має право  на визнання  за ним права  власності на металевий  гараж, права на  оренду  земельної ділянки  під гаражем, просить позов задовольнити з цих підстав.

    У  судовому засіданні представник позивача підтримала  позовні  вимоги  та просить суд позов  задовольнити з підстав  зазначених  у  позові.

      Представник  відповідача  у  судовому  засіданні  не визнав  позовні   вимоги  та пояснив    суду, що договір оренди земельної ділянки зазначеного  вище  гаражу  був  укладений виключно із ОСОБА_2, оскільки він мав на  це спеціальне право  як  учасник бойових дій ,договір  оренди  землі  із позивачем  не укладався та  не  може  бути укладеним, оскільки передача  землі  в  оренду  проводиться  виключно  через аукціон.  З підстав  зазначених вище  представник  відповідача  просив  суд відмовити позивачу  у задоволенні  позовних вимог.

            Вивчив матеріали справи, вислухав пояснення   представників сторін суд прийшов  до наступних висновків та  відповідних  їм  правовідносин.

           Згідно до вимог ч.ч.2,3 ст.10  ЦПК  України   сторони  та інші  особи, які беруть участь  у справі,мають рівні  права щодо  подання  доказів, їх дослідження  та доведення  перед  судом їх переконливості .

            Кожна  сторона  повинна  довести ті  обставини, на  які  вона посилається  як на підставу  своїх  вимог та заперечень.

          Як  встановлено судом  та не заперечується  сторонами після  отримання  всіх необхідних  узгоджень 11.01.2006  року  між  відповідачем  та  гр.ОСОБА_2  був  укладений договір оренди земельної ділянки  під  металевим  гаражем  розташованим біля  АДРЕСА_1  із  врахуванням того , що  ОСОБА_2  був  учасником  бойових дій .   Строк  дії зазначеного вище  договору закінчився у лютому  2011 року. ОСОБА_2  помер  у лютому 2011  року.

       Згідно до вимог  ч.3  ст. 640  ЦК  України договір ,який  підлягає нотаріальному  посвідченню або державні й реєстрації,є  укладеним  з моменту  його нотаріального  посвідчення  або  державної реєстрації,а  в разі  необхідності  і нотаріального  посвідчення,і  державної реєстрації-  з моменту  державної реєстрації.

      Судом  проаналізовані  посилання  представника  позивача на вимоги  ст.ст.7,31,33 Закону України  «Про оренду  землі»  в якості  обґрунтування  своїх  вимог. Судом  встановлено, що позивач  не  був  орендарем земельної ділянки під металевим гаражем розташованим  біля  АДРЕСА_1 ,не отримував зазначену  вище  земельну  ділянку  площею  20 кв. метрів  в оренду  або  у  власність, не є  власником  об єкту нерухомості розташованим  над  цією  земельною  ділянкою .

       Крім  того судом  встановлено що  за  позивачем  не зареєстровано   належним чином  право власності  на  металевий  гараж,відсутня  державна  реєстрація  цього  права,відповідно до вимог   ч.3  ст. 640  ЦК  України , крім  того відсутні правові  підстави визнати таким що відбувся  договір купівлі - продажу  гаражу  між  позивачем та ОСОБА_2 , у  зв язку  із  чим  суд приходить  до висновку,  що відсутні  підстави  визнати  за позивачем  право  власності  на  металевий  гараж за  адресою АДРЕСА_1. Крім  того на  думку суду  договір купівлі- продажу  металевого  гаражу на  підставі вимог ст. 657  ЦК  України повинен  укладатись  у письмовій  формі  та  підлягає нотаріальному  посвідченню та  державній  реєстрації.

        Таким  чином  на підставі зазначеного вище  суд прийшов до  висновку ,що   позов  не обґрунтований  належним чином та  задоволенню не  підлягає  повністю.

             На підставі  вимог  ст.ст.79-88  ЦПК  України   стороні ,на користь якої  ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею  і документально підтверджені  судові  витрати. Якщо  позов  задоволено частково, судові  витрати  присуджуються позивачеві  пропорційно до розміру  задоволених  позовних вимог, а відповідачеві-пропорційно до  тієї  частини позовних  вимог, у  задоволенні  яких  позивачеві  відмовлено.

        Судом  встановлено ,що  позивачем  під час звернення до суду із позовом  у належному розмірі сплачено судові  витрати, у зв язку із чим відсутні підстави для стягнення судових  витрат  з позивача  на користь  держави.

     Керуючись вимогами ст.ст. 7,31,33 Закону  України «Про оренду землі «,ст.ст. 640,657  ЦК України,ст.ст.10,79-88,212-218,293,294 ЦПК  України  суд, -        

                                                  в и р і ш и в  :

         Відмовити ОСОБА_1 повністю  у задоволенні  його позовних  вимог.

        З повним рішенням  суду сторони  можуть ознайомитись  після 19.02.2012  року.

       Апеляційна  скарга  на  рішення  суду може  бути подана на  протязі  10-ти днів до Апеляційного суду міста  Севастополя  через Ленінський  районний суд міста Севастополя.

Головуючий:                                                                                А.Л.Борко