Справа № 2-535/11

РІШЕННЯ

Іменем України

"18" жовтня 2011 р.Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

      головуючої   – судді Омелюх В.М.,

                                          при секретарі –Савчуковій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Солоне цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

                                                               В С Т А Н О В И В:

Позивач  звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним  договором.

На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що між відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра”, правонаступником якого з 04.02.2011 року є публічного акціонерного товариства “Комерційний банк «Надра», та відповідачем  був укладений 31 жовтня 2007 року кредитний договір №8\2007\980-К6610-ПП, відповідно  умов якого відповідачу було надано кредит в сумі 13000 гривень 00 копійок на споживчі цілі зі сплатою 3.0% на місяць терміном з 31 жовтня 2007 року до 17 листопада 2010 року, а відповідач як позичальник зобов’язався повернути кредит щомісячними платежами, сплачувати проценти за користування кредитом в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором, а в разі порушення умов договору на вимогу банку згідно п.4.1, п.4.2 договору сплачувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення та фіксований штраф у розмірі 30 гривень у разі прострочення строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту відповідно до п.2.3.2 кредитного договору більш ніж на два дні. Після укладення кредитного договору відповідач свої зобов’язання за договором не виконував, в зв’язку з чим станом на 31 грудня 2010 року утворилася заборгованість  за кредитом в сумі 8552 гривні 26 копійок, за відсотками в сумі 3795 гривень 47 копійок та в зв’язку з несвоєчасним виконанням зобов’язань за кредитним договором нарахована пеня в сумі 1657 гривень 83 копійки та штраф за прострочення строків сплати мінімально необхідного платежу в сумі 360 гривень, а всього - 14365 гривень 56 копійок. Згідно п.3.2.3 кредитного договору в разі наявності заборгованості за кредитним договором та порушення позичальником його умов банк має право вимагати від відповідача дострокового повернення кредиту, тому вони змушені звернутися з позовом до суду, оскільки сторонами зобов’язання за договором повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору або закону, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Позивач, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явився, надавши суду письмову заяву (а.с.5,21), відповідно до якої прохав розглядати справу у відсутність їх представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та прохав їх задовольнити.

Відповідачка, яка про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, в судове засідання не з’явилася. Згідно поданої до суду письмової заяви прохала розглядати справи у її відсутність, при цьому прохала врахувати, що станом на 17 жовтня 2011 року заборгованість за кредитним договором та судові витрати понесені позивачем при зверненні з позовом до суду сплачені нею в  повному обсязі, на підтвердження чого надала  квитанції про сплату заборгованості за кредитним договором та укладену між сторонами додаткову угоду від 17 жовтня 2011 року (а.с.35-41).

           В зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд у відповідності з ч. 2 ст.197  ЦПК України ухвалив здійснювати розгляд справи у відсутність сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи та подали заяви про розгляд справи у їх відсутність, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу .

Суд, дослідивши надані письмові докази, приходить до висновку, що позов задоволенню не  підлягає  виходячи з наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, а також сплата неустойки (штрафу, пені), якою відповідно до ст.549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання і право на яку згідно ст. 550 ЦК України виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну, або припинення цивільних прав та обов’язків. Зміст договору відповідно до ст. 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Однією із різновидностей зобов’язання є кредитний договір, укладений між сторонами, який відповідно до ст. 629 ЦК України є обов’язковим до виконання сторонами.

Судом встановлено, що між позивачем як відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого з 04.02.2011 року є публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», та відповідачем  був укладений кредитний договір №8\2007\980-К6610-ПП від 31 жовтня 2007 року, відповідно  умов якого відповідачу було надано кредит в сумі 13000 гривень 00 копійок на споживчі цілі зі сплатою 3.0% на місяць терміном з 31 жовтня по 17 жовтня 2010 (а.с.6-9), а відповідач як позичальник зобов’язався повернути кредит щомісячними платежами, сплачувати проценти за користування кредитом в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором, а в разі порушення умов договору на вимогу банку згідно п.4.1, п.4.2 договору сплачувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення та фіксований штраф у розмірі 30 гривень у разі прострочення строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту відповідно до п.2.3.2 кредитного договору більш, ніж на два дні. Після укладення кредитного договору відповідач свої зобов’язання за договором не виконував належним чином, в зв’язку з чим станом на 31 грудня 2010 року утворилася заборгованість  за кредитом в сумі в сумі 8552 гривні 26 копійок, за відсотками в сумі 3795 гривень 47 копійок та в зв’язку з несвоєчасним виконанням зобов’язань за кредитним договором нарахована пеня в сумі 1657 гривень 83 копійки та штраф за прострочення строків сплати мінімально необхідного платежу в сумі 360 гривень, а всього - 14365 гривень 56 копійок (а.с.10-12).    

Відповідно  до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що після звернення позивача 09 серпня 2011 року з позовом до суду, між сторонами за взаємною згодою сторін за даним кредитним договором було укладено 17 жовтня 2011 року додаткову угоду №1, за якою позичальник ОСОБА_1 зобов’язалась здійснити зарахування за кредитним договором №8\2007\980-К6610-ПП від 31 жовтня 2007 року заборгованості в сумі 8640 гривень 59 копійок, при цьому сторони дійшли про прощення пені в розмірі 2440 гривень 37 копійок, розрахованої відповідно до умов договору на день укладення цієї додаткової угоди.

Відповідачка ОСОБА_1 надала до суду квитанції, з яких вбачається, що 11 серпня 2011 року нею було сплачено заборгованість по кредиту в сумі 1000 гривень, 15 серпня 2011 року в сумі 1650 гривень 00 копійок, а останній платіж нею було здійснено 17 жовтня 2011 року в сумі 8640 гривень 59 копійок (а.с.36-37), тобто відповідно до умов укладеної між сторонами 17 жовтня 2011 року додаткової угоди, що свідчить про те, що нею в повному обсязі сплачено заборгованість за кредитним договором.

Оскільки представник позивача за викликом суду в судове засідання не з’явився, як і не повідомив суд щодо сплати відповідачкою заборгованості за кредитним договором в поза судовому порядку та не надав суду документів на підтвердження відповідачкою сплати  заборгованості за спірним кредитним договором, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526-530, 536, 549-551,  598, 610-615, 624, 625, 638-654, 1046-1056-1 ЦК України; ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

                                                                    В И Р І Ш И В:

            В задоволенні позову  публічного акціонерного товариства “Комерційний банк «Надра” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором  відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня  його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

ГОЛОВУЮЧА: суддя