Справа № 22а-1300/200бр. Головуючий у суді 1-ї інстанції - суддя Нікітіна С.Й.
Категорія: 21 Доповідач - суддя Яковлєв Ю.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«21» вересня 2006 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Яковлєва Ю.В.
суддів - Каранфілової В.М., Троїцької Л.Л. при секретарі - Нікітіні Д.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 08 червня 2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного військового комісаріату про визнання права і відшкодування майнової шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
08.02.2006 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, посилаючись на те, що відповідач при начисленні йому до пенсії надбавки за участь в бойових діях, порушив чинне законодавство, а саме ст. 12 ч. 4 Закону України «Про статус ветеранів війни та їх соціальний захист» і ст. 25 п. «г» Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», чим позивачу було нанесено майнову шкоду. Тому позивач просив суд визнати за ним право на надбавку за участь в бойових діях і зобов'язати Одеський обласний військовий комісаріат провести перерахунок призначеної пенсії з урахуванням права на надбавку за участь в бойових діях: з 1 січня 2000 року у розмірі 324,84 грн., з 1 січня 2001 року у розмірі 373,15 грн., з 1 січня 2002 року у розмірі 402,00 грн., з 1 січня 2003 року у розмірі 402,00 грн., з 1 січня 2004 року у розмірі 427,03 грн., з 1 січня 2005 року у розмірі 498,00 грн. Також він просив зобов'язати відповідача виплатити позивачу суму, недоотриману їм по надбавці за участь в бойових діях за період з 1 січня 2000 року, що утворилась у наслідок перерахунку.
Постановою суду у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт просить постанову скасувати і ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити, посилаючись на те, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права.
Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є підполковником запасу Збройних Сил України і пенсіонером Міністерства Оборони України. В період проходження служби позивач брав участь в бойових діях. Як учаснику бойових дій позивачу 21 червня 1996 року було видано відповідне посвідчення серії НОМЕР_1.
З 2000 року позивачу Одеським обласним військовим комісаріатом виплачується пенсія за вислугу років з урахуванням надбавки за участь в бойових діях у розмірі 24,93 гривні, а з 01.10.2003 року у розмірі 29,87 гривень.
Призначення та виплата до пенсії надбавки за участь в бойових діях визначена і регулюється Законом України «Про статус ветеранів війни, гаранти їх соціального захисту» від 22.10.1993 року та Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року.
Зокрема, частина 4 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», визнає, що учасникам бойових дій пенсія або щомісячне довічне грошове забезпечення, яке виплачується замість пенсії, підвищується у розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Крім того, п. «г» ст. 25 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців...», встановлено, що пенсії учасникам бойових дій підвищуються у розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком на період до 01.10.2003 року був визначений Постановами Кабінету Міністрів України № 342 від 19.03.1996 року, № 831 від 26.07.1996 року і складав 16,62 гривень.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року мінімальна пенсія за віком була встановлена у розмірі 19,91 грн. з 01.10.2003 року.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року розрахунок надбавок і підвищення пенсій по інвалідності здійснюється виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком у сумі 19,91 грн. Позивачу в період до 01.10.2003 року виплачувалась надбавка за участь у бойових діях у розмірі 24,93 грн., що відповідає 150 відсоткам мінімальної пенсії за віком (16,62 х 150%-24,93 грн.), а з 01.10.2003 року - у розмірі 29,87грн., що також відповідає 150 відсоткам мінімальної пенсії за віком (19,91 х 150% - 29,87).
Доводи позивача про те, що розрахунок надбавки за участь у бойових діях з 1 січня 2004 року повинен здійснюватись виходячи з мінімальної пенсії за віком у розмірі 284,69 грн., а з 1 січня 2005року - виходячи з мінімальної пенсії за віком у розмірі 332,00грн., є необгрунтованими.
Дійсно, Законом України „Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004рік" прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, встановлений у розмірі 284,69 грн. на місяць, а ст. 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» встановлює прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, у розмірі 332 грн. на місяць.
Вищевказаними Законами передбачено розмір прожиткового мінімуму, а ст.ст. 14, 15 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, який вступив в дію з 01.01.2004 року, зобов'язують Кабінет Міністрів України у шестимісячний термін привести свої нормативно-правові акти і забезпечити міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади приведення їхніх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом, а також вказує на те, що до приведення законодавства України у відповідність з цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
Внаслідок цього склалась невідповідність діючих Постанов Кабінету Міністрів України № 342 від 19.03.1996 року, № 831 від 26.07.1996 року та № 1 від 03.01.2002 року, які до теперішнього часу не приведені у відповідність із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не скасовані та повинні бути застосовані при визначенні розміру мінімальної пенсії за віком.
Крім того, відмовляючи у задоволенні позову, суд правильно виходив з того, що згідно а 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 15.04.2005 року «Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» статтею 15 Закону України № 2262-Х11 передбачено підвищення пенсій за вислугу років. Зокрема, особам офіцерського складу, прапорщикам та іншим військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом і є ветеранами війни або особами, на яких поширюється дія Закону „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пенсії за вислугу років підвищуються у відповідних відсотках від розміру мінімальної пенсії за віком. Таке підвищення проводиться виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком - 19,91грн,, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01,2002р., дію якої поширено з 01.10.2003 року на вказаних осіб, Постановою Кабінету Міністрів України № 1350 від 27.08.2003 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».
Таким чином, суд на законних підставах відмовив в задоволені вимог позивача відносно перерахунку розміру надбавки за участь у бойових діях згідно ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і ст. 25 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», Законом України від 15.06.2004 року «Про внесення змін в ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», Постановами Кабінету Міністрів України № 342 від 19.03.1996 року, № 831 від 26.07.1996 року, № і від 03.01.2002 року, № 1350 від 27.08.2003 року.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішені даної справи не допустив, а приведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 195, ст. 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200, ч. 1 п. 1 ст. 205, ст. 206 КАС України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 08 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця.