Справа № 22-4854/2006р. Головуючий у суді 1-ї інстанції - суддя Головей В.М.
Категорія: 5 Доповідач - суддя Яковлєв Ю.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«21» вересня 2006 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Яковлєва Ю.В.
суддів - Троїцької Л.Л., Каранфілової В.М. при секретарі - Нікітіні Д.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 12 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 17.09.2004 року з ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_2 2382 гривні в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, а в задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди позивачці було відмовлено (а.с.61).
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 23.12.2004 року вказане судове рішення було змінено, скасовано в частині відмови в задоволенні позову про стягнення моральної шкоди та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1200 гривень моральної шкоди (а.с. 66-68).
В процесі примусового виконання рішення суду державним виконавцем встановлено, що за чоловіком ОСОБА_4 на праві приватної власності зареєстрована кв. АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 06.01.1999 року.
У зв'язку з цим начальник 2-ї виконавчої служби у Суворовському районі м. Одеси (вважаючи, що вказана квартира є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3) подав 09.11.2005 року заяву до суду про зміну способу та порядку виконання вищевказаного судового рішення, а саме - звернення стягнення на 1/2 частину вказаної квартири (а.с. 71). Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 12.07.2006 року в задоволенні заяви начальника 2-ї виконавчої служби у Суворовському районі м. Одеси було відмовлено (а.с. 135).
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду 1-ї інстанції від 12.07.2006 року та постановити нову ухвалу про задоволення заяви начальника 2-ї виконавчої служби у Суворовському районі м. Одеси у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, колегія судців вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає за наступних підстав.
Колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні заяви начальника відділу 2-ї державної виконавчої служби в Суворовському районі м. Одеси про зміну способу та порядку виконання рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17.09.2004 року.
Такий висновок був зроблений судом на підставі того, що спірна квартира в домі ЖБК «Іллічівський 16» (кв. АДРЕСА_1) не є спільною власністю подружжя Гордійчук і це підтверджено:
ордером НОМЕР_1 та контрольним талоном до нього з яких вбачається, що матері ОСОБА_4 - ОСОБА_5(сім'я якої складалась з 3 чоловік -вона, її мати та син) надано право заселення самостійної квартири кв. АДРЕСА_2 (а.с. 89-90);
рішенням виконкому Ленінської районної ради народних депутатів м. Одеси НОМЕР_2 ОСОБА_5виділена квартира в ЖБК «Іллічівький 16» АДРЕСА_3. Цим же рішенням виконкому особистий рахунок на кв. № 34 цього ж дому був переоформлений на ОСОБА_4, у якій він залишився проживати зі своєю сім'єю (а.с. 93-94);
ця ж квартира 25.10.1994 року була зареєстрована в ОМБТІ за ОСОБА_4 на праві особистої власності на підставі довідки, виданої ЖБК «Іллічівський 16» за НОМЕР_3 про виплату паю (а.с. 92,99);
шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 був зареєстрований 12.11.1994 року у відділі РАГС виконкому Ленінської районної ради народних депутатів м. Одеси (а.с. 84), а розірваний 28.02.2006 року рішенням Суворовського районного суду м. Одеси (а.с. 114);
18.08.1994 року ОСОБА_5 продала ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_3(а.с. 101-102) та перейшла жити до сина;
22.10.1999 року ОСОБА_4 продав ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 103-104);
06.01.1999 року ОСОБА_4 придбав у ОСОБА_8 вже 3-х кімнатну квартиру № 72 у цьому ж домі (а.с. 95-96), у якій проживає сім'єю складом 6 чоловік - він, мати -ОСОБА_5, жінка та троє дочок (а.с. 81,86), з яких 2 дочки неповнолітні.
Згідно зі ст. 24 КоБС України (в редакції 1969 року, який діяв на момент придбання спірної квартири) до роздільного майна відноситься майно, яке належало кожному з подружжя до одруження. А відповідно до ст. 57 СК України (діючого у теперішній час), особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно набуте нею, ним до шлюбу, або набуте ним, нею за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом 1-ї інстанції норм матеріального чи процесуального права при вирішенні питання про зміну способу та порядку виконання судового рішення.
Керуючись ст. 303, п.1 ч.2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, ст. 317 та ст. 319 ЦПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 12 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.