У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

розглянула в судовому засіданні 17 квітня 2008 року в м. Києві           кримінальну справу за касаційною скаргою представника потерпілого - захисника ОСОБА_1 на постанови Київського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2007 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 28 березні 2007 року.

Захисник ОСОБА_2звернувся в інтересах підозрюваних ОСОБА_3. і ОСОБА_4 до Київського районного суду м. Харкова зі скаргою на постанову слідчого СВ Київського РВ ГУМВС України в Харківській області від 5.11.2006 року про порушення кримінальної справи щодо останніх за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Постановами Київського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2007 року скаргу захисника ОСОБА_2 задоволено, зазначену постанову скасовано та відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_3. і ОСОБА_4 по факту викрадення майна потерпілого ОСОБА_5.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 28 березня 2007 року постанови Київського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2007 року залишено без змін.

У касаційній скарзі представник потерпілого - захисник ОСОБА_1 просить судові рішення скасувати, посилаючись при цьому на істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону. Вважає, що у матеріалах справи є достатні дані про наявність ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який просить касаційну скаргу представника потерпілого задовольнити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 15 ст. 236⁸  КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови.

Згідно зі ст. 94 КПК України, приводами для порушення кримінальної справи є заяви або повідомлення, а підставами - достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину. Закон не вимагає від відповідних органів при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавати докази або вважати встановленими будь-які обставини.

Скасовуючи постанову слідчого СВ Київського РВ ГУМВС України в Харківській області від 5.11.2006 року, суд дійшов висновку, що дана постанова винесена в порушення статей 94, 98 КПК України, а саме, що в постанові не зазначено, на підставі яких саме доказів прийнято рішення про порушення кримінальної справи, та постанову не порушено відносно осіб, що вчинили злочин.

Проте, з такими висновками суду погодитись не можна.

Так, судом при розгляді справи не було звернуто увагу на те, що приводом для порушення кримінальної справи є заява ОСОБА_5., де він вказував на колишніх реалізаторів ОСОБА_3. і ОСОБА_4, які у період з 1.01.по 2.10.2006 року викрали його майно на суму 23000грн.

Заява ОСОБА_5 була прийнята з дотриманням вимог КПК, тобто його попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.

Крім того із матеріалів перевірки вбачається, що на території ТЦ “Барбашово” було затримано ОСОБА_3. і ОСОБА_4, які намагалися реалізувати викрадене майно. Під час затримання останні зізналися у вчиненні даного злочину, склали списки викраденого, решта з якого було вилучено з квартири, де мешкали підозрювані.  Це майно ОСОБА_5 впізнав не лише по індивідуальних ознаках, але й за особистим підписом на товарах, які у них вилучено.

Апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляції не звернув уваги на порушення вимог закону судом першої інстанції і залишив постанови суду без зміни.

Тому колегія суддів вважає, що  постанови суду і ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню, а  матеріали справи направленню на новий судовий розгляд.

При новому розгляді матеріалів справи, суду необхідно дотриматися вимог ст. 236⁸  КПК України, перевірити належним чином достовірність приводів і підстав для порушення кримінальної справи, доводи скарги, і в залежності від встановленого, прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

касаційну скаргу представника потерпілого - захисника ОСОБА_1 задовольнити.

Постанови Київського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2007 року про скасування постанови слідчого про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та відмовлення в порушенні кримінальної справи щодо останніх і ухвалу апеляційного суду Харківської області від 28 березні 2007 року про залишення вказаних постанов без зміни скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд.

С у д д і :

Кравченко К.Т.                               Пошва Б.М.                         Мороз М.А.