Судове рішення #2170930
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

 

 

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

 

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

         18 березня 2008 року                                                                              м. Київ

 

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України в складі:

 

головуючого     Кривенка В.В.,

суддів:                 Гусака М.Б., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В.,

                            Самсіна І.Л., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г. -

 

розглянувши у порядку письмового провадження за винятковими обставинами  за скаргою ОСОБА_1 справу за позовом ОСОБА_3 до Переяслав-Хмельницького міського відділу земельних ресурсів (далі - міськвідділ), виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради (далі - виконком), треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, Приватне підприємство “Земля плюс” про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку,

 

в с т а н о в и л а:

 

У жовтні 2006 року представник позивача - ОСОБА_4 - в інтересах ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до міськвідділу, виконкому, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, Приватне підприємство “Земля плюс”, в якому просила визнати дії відповідачів щодо оформлення та видачі державного акта на право власності на земельну ділянку від 14 червня 2006 року серії ЯБ 517974 (далі - державний акт) протиправними, а також визнати недійсним зазначений державний акт на право власності на земельну ділянку.

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд постановою від 14 грудня 2006 року позов задовольнив частково. Визнав недійсним державний акт, який посвідчує право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,5996 га АДРЕСА_1; зобов'язав міськвідділ та виконком вчинити дії щодо скасування державного акта. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 15 травня 2007 року рішення суду першої інстанції скасував, а провадження у справі закрив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18 липня 2007 року касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_4 задовольнив, ухвалу суду апеляційної інстанції скасував, а постанову суду першої інстанції залишив без змін, виходячи з того,  що цей спір є справою адміністративної юрисдикції. Проте з таким висновком погодитися не можна з огляду на наведене.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Між позивачем та третьою особою ОСОБА_2, якій на вищезгадану земельну ділянку виданий державний акт про право власності, виник спір щодо права власності. Такий спір є приватноправовим, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 157 КАС суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи положення частини 2 статті 243 КАС ухвалене у справі судом касаційної інстанції судове рішення підлягає скасуванню, а ухвала суду апеляційної інстанції - залишенню в силі.

За таких обставин Вищий адміністративний суду України безпідставно скасував ухвалу апеляційного суду, який закрив провадження у справі.

Керуючись статтями 241-244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України 

 

п о с т а н о в и л а:

 

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 18 липня 2007 року скасувати.

Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 15 травня 2007 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

 

Головуючий                                                              В.В. Кривенко

 

Судді                                                                           М.Б. Гусак

                                                                          

                                                                                              В.Л. Маринченко

 

                                                                                              П.В. Панталієнко

 

                                                                                              І.Л. Самсін

 

                                                                                              О.О. Терлецький

 

                                                                                              Ю.Г. Тітов

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація