У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 квітня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Харківської області на вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 02 лютого 2007 року щодо ОСОБА_1

         Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, такий, що судимості не мав,

засуджений до позбавлення волі:

- за ч. 1 ст. 199 КК України на три роки;

- за ч. 2 ст. 199 КК України на п'ять років.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років.

         На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з однорічним іспитовим строком і покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.

         Постановлено стягнути з ОСОБА_1 1804 грн. 90 коп. судових витрат.

У апеляційному   порядку справа не переглядалась.

         Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що він в середині червня та 01 серпня 2006 року за місцем свого проживання АДРЕСА_1 на багатофункціональному копіювальному пристрої “НР 32131” двічі незаконно виготовив підроблену купюру номіналом 50 гривень.

Підроблені купюри ОСОБА_1 перевіз 21 червня та 09 серпня 2006 року в  м. Харків, де за встановлених судом обставин їх збув, передавши в якості оплати за проїзд водію таксі  ОСОБА_2.

Згідно з даних висновків криміналістичних експертиз грошові білети України номіналом 50 гривень (серійні номери ДЛ 0103359-2004 року і                   ДУ 4523934-2004 року випуску), які ОСОБА_1 збув ОСОБА_2, виготовлені не підприємством, яке здійснює випуск цінних паперів і грошових білетів України, а виготовлені струйно-крапельним способом з використанням множинної кольорової струйно-крапельної техніки.

         У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на неправильне застосування кримінального закону, вказуючи про вчинення ОСОБА_1 двох тотожних діянь і в зв'язку з цим зайвої кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 199 КК України, які, на його думку, охоплюються ч. 2 цієї статті. Вважає, що суд, звільнивши засудженого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, не поклав на нього передбачені ст. 76 цього Кодексу обов'язки, що  унеможливило виконання такого покарання.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що в його задоволенні необхідно відмовити.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, підтверджується дослідженими судом в порядку               ст. 299 ч. 3 КПК України доказами.

Згідно ст. 33 КК України сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жоден з яких її не було засуджено.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було засуджено за те, що він двічі, а саме 21 червня і 09 серпня 2006 року, виготовив, зберігав, перевозив з метою збуту та збув підроблену національну валюту України і його дії суд кваліфікував за частинами 1 та 2 ст. 199 КК України.

Ураховуючи те, що засуджений вчинив два злочини, які передбачені різними частинами однієї статті КК як самостійні склади злочинів, то вважати, що суд неправильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за частинами першою і другою ст. 199 КК України, підстав немає.

         Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.

         Згідно з даних висновку службової перевірки, яку ініціював касаційний суд, суперечність між оригіналом вироку та його копією (долученого до касаційного подання прокурором) щодо покладення на засудженого   ОСОБА_1 обов'язків, передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України, виникла внаслідок технічної помилки, в зв'язку з чим у резолютивній частині копії вироку був вилучений абзац стосовно покладення на засудженого цих обов'язків.

         Отже, суддя постановив вирок, яким ОСОБА_1 було засуджено за сукупністю злочинів, передбачених частинами першою та другою ст. 199 КК України на п'ять років позбавлення волі, та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік і покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 цього ж Кодексу.

Таким чином, доводи прокурора про унеможливлення виконання призначеного ОСОБА_1 покарання зі звільненням від його відбування з випробуванням в зв'язку з відсутністю покладеного на нього відповідного обов'язку, є безпідставними.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судового рішення, у справі не встановлено.

         Підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням учасників процесу немає.

         Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

                                               у х в а л и л а:

         у задоволенні касаційного подання першого заступника прокурора Харківської області по кримінальній справі щодо ОСОБА_1 відмовити.

                                                              С у д д і:

       Ю.М. Кармазін                         С.М. Вус                           М.Р. Кліменко