ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
|
16 травня 2008 р. |
№ 23/15/63 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
|
Плюшка І.А. -головуючого, |
|
|
Разводової С.С., |
|
|
Самусенко С.С. -доповідача, |
|
розглянувши матеріали касаційної скарги |
СПД -фізичної особи ОСОБА_1 |
|
на постанову |
Донецького апеляційного господарського суду від 17 березня 2008 року |
|
у справі |
№ 23/15/63 |
|
господарського суду |
Донецької області |
|
за позовом |
СПД -фізичної особи ОСОБА_1 |
|
до |
ВАТ "Азовсталь" |
|
за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору |
1. ВАТ "Науково-виробниче підприємство "Техмет" 2. Приватного підприємства "Ісіда" |
|
про |
стягнення 32 668 грн. 75 коп. |
В с т а н о в и В :
Касаційна скарга СПД -фізичної особи ОСОБА_1 від 16.04.2008 підлягає поверненню в порядку ст.1113 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.
Відповідно до п.п. “а”, “б” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв, що подаються до господарських судів, зокрема, із заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; із позовних заяв немайнового характеру -5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В даному випадку вимоги заявлено СПД -фізичною особою ОСОБА_1 за позовом майнового характеру.
Відповідно до п.п. “г” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів ставка державного мита встановлюється в розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру -50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
До касаційної скарги СПД -фізичної особи ОСОБА_1 додано платіжне доручення № 21 від 21.12.2006, відповідно до якого СПД -фізичною особою ОСОБА_1 по справі № 23/15/63 сплачено держмита у сумі 93 грн. 00 коп., а також платіжне доручення № 22 від 15.02.2007, відповідно до якого СПД -фізичною особою ОСОБА_1 по справі № 23/15/63 сплачено держмита у сумі 70 грн. 35 коп.
Вищенаведені додані до касаційної скарги СПД -фізичної особи ОСОБА_1 платіжні доручення за 2006, 2007 роки не є належними доказами сплати державного мита за подання даної касаційної скарги.
Оскільки до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі, касаційна скарга СПД -фізичної особи ОСОБА_1 поверненню по п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.
Після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої статті 1113 ГПК України, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу СПД -фізичної особи ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.03.2008 у справі №23/15/63 повернути скаржнику без розгляду.
Головуючий І. Плюшко
Судді С. Разводова
С. Самусенко