ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
08 травня 2008 р. |
№ 8/318 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
головуючого |
Глос О.І., |
|
суддів : |
Бакуліної С.В., Коробенка Г.П. |
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги |
Відкритого акціонерного товариства “Полтаваавтотранс” |
|
на постанову |
від 05.02.2008 року Київського міжобласного апеляційного господарського суду |
|
у справі |
№ 8/318 |
|
господарського суду |
Полтавської області |
|
за позовом |
Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 |
|
до |
ВАТ “Полтаваавтотранс” |
|
про |
внесення змін до договору |
|
в судовому засіданні взяли участь представники : |
|
від позивача: |
не з'явились |
|
від відповідача: |
не з'явились |
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Полтавської області (суддя Тимченко Б.П.) від 27.07.2007 року, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду (головуючий суддя -Писана Т.О., судді -Мостова Г.І., Фаловська І.М.) від 05.02.2008 року, по справі №8/318 позов задоволено частково; внесено в Договір про діяльність, пов'язану з обслуговуванням пасажирів і перевезенням багажу автомобільним транспортом №453/6 від 01.01.2007 року, укладений між Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством “Полтававтотранс” наступні зміни: виключено пункт 3.2. та розділ (статтю) 5 договору; стягнуто з відповідача на користь позивача 85,00 грн. -витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, всього на суму 203,00 грн.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.32, 34, 36, 42 Закону України “Про автомобільний транспорт”, п.13 постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 року №141 “Про внесення змін до правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту”, ст.651, ч.2 ст.652, ст.ст.920-924 ЦК України.
Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.
Сторони не скористались наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.09.2004 року між СПД - ФО ОСОБА_1 та ВАТ “Полтаваавтотранс” був укладений договір про діяльність, пов'язану з обслуговуванням пасажирів і перевезенням багажу автомобільним транспортом строком до 31.12.2004 року. Відповідно до п.8.4 цього договору за відсутністю за місяць до кінця строку дії договору заяви від однієї сторони про перегляд умов або закінчення строку дії договору, договір автоматично продовжується на наступний строк на тих самих умовах.
За відсутності спірних питань між сторонами договір від 03.09.2004 року автоматично продовжувався на 2005 та 2006 роки.
29.11.2006 року, за місяць до кінця строку дії договору позивач звернувся до відповідача з пропозицією про внесення змін до договору від 03.09.2004 року у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладенні договору та які змінились настільки, що якби сторони могли це передбачити, то не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Відповідач погодився на часткове внесення змін до договору і в свою чергу надіслав позивачу два примірники нового договору №453/6 від 01.01.2007 року з пропозицією щодо його укладення (підписання).
16.01.2007 року договір №453/6 від 01.01.2007 року був підписаний позивачем разом з протоколом розбіжностей і направлений на адресу відповідача.
31.01.2007 року у листі №3-01/145 відповідач відмовився від внесення змін, викладених позивачем у протоколі розбіжностей до договору № 453/6 від 01.01.2007 року, посилаючись на їх надуманість та безпідставність.
Внесення змін до договору №453/6 від 01.01.2007 року було предметом судового розгляду. В позовній заяві позивач просив виключити пункти 2.1.5, 2.1.11, 3.2, виключити розділ 5; викласти в новій редакції пункти 2.2.3; 4.1, 4.2, 4.3. Зазначав, що в разі якщо зміни до договору №453/6 від 01.01.2007 року не будуть внесені, він буде позбавлений можливості виконувати цей договір на взаємовигідних умовах та отримувати від своєї підприємницької діяльності прибуток; із внесенням змін до договору поліпшуються умови обслуговування та перевезення пасажирів, на що він також розраховував; між ним та відповідачем не досягнуто згоди щодо приведення договору у відповідність до обставин, які істотно змінились, з приводу яких складено протокол розбіжностей. На підставі Розділу 11, Глави 7, ст.36 Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про автомобільний транспорт” передбачено, що за надання обов'язкових послуг автостанції з осіб, які придбавають проїзні квитки, стягують автостанційний збір, який входить до вартості квитка, тому пункт 3.2 договору від 01.01.2007 року суперечить вищевказаній нормі матеріального права, у зв'язку з чим повинен бути виключений із договору. У зв'язку з істотними змінами обставин щодо порядку перевезення пасажирів, багажу; порядку обілечування пасажирів та оплати за перевезення, належно також внести зміни в інші пункти зазначеного договору або виключити їх із договору, як це визначено в протоколі розбіжностей від 16.01.2007 року. Правовим обґрунтуванням позову є посилання на ст.ст.12, 61, 64 ГПК України, ст.188 ГК України, ст.ст.651-654 ЦК України, Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Задовольняючи позов частково суди виходили із того, що п.3.2 в наведеній редакції суперечить статті 36 Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про автомобільний транспорт”, тому виключили цей пункт з договору, оскільки така невідповідність свідчить про істотну зміну обставин, якими керувалися сторони під час укладення договору. Позивач надає населенню транспортні послуги по перевезенню пасажирів автомобільним транспортом на підставі договору від 14.05.2004 року, укладеного між позивачем та Полтавською обласною державною адміністрацією. Відповідно до п.2.9 цього договору позивач забезпечує регулярність руху на закріпленому маршруті не нижче 96 відсотків з дотриманням затвердженого Облдержадміністрацією режиму роботи та розкладу руху. Тобто даний договір допускає певний відсоток невиконання договірних зобов'язань. Водночас, договір № 453/6 від 01.01.2007 року розділом 5 в редакції ВАТ “Полтаваавтотранс” встановлює відповідальність сторін за невиконання зобов'язань за договором, що протирічить п.2.9 договору від 14.05.2004 року, який допускає певний відсоток невиконання. Враховуючи наведене, суди виключили ст.5 договору, оскільки таке протиріччя свідчить про істотну зміну обставин, якими керувалися сторони під час укладення договору. Крім того, судами встановлено, що у розділі 5 спірного договору визначені санкції за неналежне виконання договору, разом з тим не визначено порядок виявлення та фіксування порушень умов договору. У зв'язку з цим залишення розділу 5 у редакції відповідача може призвести до зловживань щодо безпідставного застосування санкцій. Суди дійшли висновку, що розірвання договору
№ 453/6 від 01.01.2007 року буде суперечити суспільним інтересам, оскільки згідно даного договору здійснюються транспортні перевезення пасажирів, тобто надаються транспортні послуги населенню. Таким чином, господарськими судами застосовано ч.4 ст.652 ЦК України та змінено договір № 453/6 від 01.01.2007 року, шляхом виключення пункту 3.2 та розділу 5. Також судами зроблено висновок, що позивач не довів, що існувала істотна зміна обставин, якими керувалися сторони при укладенні пунктів 2.1.5, 2.1.7, 2.1.11, 2.2.3, 4.1-4.3 договору № 453/6 від 01.01.2007 року в редакції ВАТ “Полтаваавтотранс”.
Колегія суддів вважає, що суди припустилися істотної неповноти під час встановлення обставин справи, що потягло за собою помилкові висновки та невірне застосування норм матеріального права до правовідносин сторін.
Стаття 652 ЦК України, яку суди застосували до правовідносин сторін, формулює розгорнені правила, спрямовані на захист інтересів сторін договору у разі істотної зміни обставин. Законодавець в цьому випадку визнав, що зміст прав та обов'язків, які виникли у сторін на підставі договору, доцільно змінити з метою зберегти той баланс інтересів сторін, який було досягнуто при укладенні договору і який виявився порушеним у зв'язку із істотною зміною обставин.
Оскільки вищенаведене свідчить, що норми ст.652 ЦК України можуть застосовуватись лише до укладених договорів, розглядаючи спір судам належало встановити чи є укладеним договір №453/6 від 01.01.2007 року, який є предметом спору в даній справі, зокрема, в частині в якій в нього просять внести зміни. Висновки судів мають бути обґрунтовані посиланням на ст.181 ГК України та ст.649 ЦК України.
Колегія суддів звертає увагу судів, що норми ст.ст.651, 652 ЦК України не регулюють правовідносин сторін у переддоговірних спорах, що не було враховано судами під час розгляду даної справи.
Зазначене неповне встановлення обставин справи є суттєвим порушенням ст.43 ГПК України та виключає можливість висновку касаційної інстанції щодо правильності застосування судом норм матеріального права при вирішенні спору. У зв'язку з цим постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд. Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги наведене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.3 ч.1 ст.1119, ч.1 ст.11110, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ “Полтаваавтотранс” на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.02.2008 року у справі № 8/318 задовольнити.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.02.2008 року та рішення Господарського суду Полтавської області від 27.07.2007 року у справі № 8/318 -скасувати.
Справу № 8/318 направити до Господарського суду Полтавської області на новий розгляд.
|
Головуючий-суддя |
О.Глос |
|
С у д д і |
С.Бакуліна Г.Коробенко |