ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
14 травня 2008 р. |
№ 13/200 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
головуючого |
Кривди Д.С., |
|
суддів: |
Жаботиної Г.В., Уліцького А.М. |
|
розглянувши касаційну скаргу |
Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції |
|
на постанову |
від 23.01.08 Київського апеляційного господарського суду |
|
та на ухвалу |
від 01.11.07 |
|
за скаргою |
Приватного підприємця ОСОБА_1 |
|
на дії |
Державної виконавчої служби у Деснянському районі м. Чернігова |
|
у справі |
№13/200 |
|
господарського суду |
Чернігівської області |
|
за позовом |
Приватного підприємця ОСОБА_1 |
|
до |
СП "Росинка" Чернігівського обласного благодійного фонду "Олімп" |
|
про |
стягнення 210000 грн. |
|
за участю представників сторін |
|
від позивача: |
у засідання не прибули |
|
від відповідача: |
у засідання не прибули |
|
від ДВС: |
Пома О.В., дов. |
ВСТАНОВИВ:
Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом до Сільськогосподарського підприємства "Росинка" Чернігівського обласного благодійного фонду "Олімп" про стягнення 210000 грн. вартості отриманих юридично-консультаційних послуг згідно з укладеним між сторонами договором №04 від 01.07.03.
Також позивач заявив клопотання про накладення арешту на нерухоме майно відповідача в межах заявленої суми позову, посилаючись на відсутність грошових коштів на його рахунках.
Рішенням від 30.09.05 господарського суду Чернігівської області, залишеним без змін постановою від 16.01.06 Київського апеляційного господарського суду, позовні вимоги задоволено в частині стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 90000 грн., а також накладено арешт на наявне майно відповідача в межах стягнутої суми збитків та судових витрат, у тому числі й на нерухоме майно розташоване в м. Чернігів, вул. Проектна, буд. 1, 1А, вул. Жуковського, буд. 6. На виконання цього рішення в частині накладення арешту видано наказ від 02.03.06.
Позивач 09.10.07 звернувся до господарського суду Чернігівської області в порядку ст. 1212 ГПК України зі скаргою на дії Державної виконавчої служби в Деснянському районі м. Чернігова (далі -ДВС), в якій заявлено вимоги про визнання незаконною постанови начальника ДВС від 24.07.06 та постанови державного виконавця ДВС від 25.07.06 про звільнення з-під арешту майна, на яке було накладено арешт рішенням господарського суду Чернігівської області у справі №13/200 від 11.10.05.
Ухвалою від 01.11.07 господарського суду Чернігівської області (суддя Фетисова І.А.), залишеною без змін постановою від 23.01.08 Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Корсак В.А. -головуючого, Авдеєва П.В., Тищенко А.І.), вказану скаргу позивача задоволено, а відповідні постанови ДВС визнано незаконними та скасовано.
Судові рішення мотивовані порушенням ДВС при прийнятті вказаних постанови вимог ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвалою від 29.03.08 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою ДВС, в якій заявлено вимоги про скасування вказаних ухвали і постанови судів першої та апеляційної інстанції, а також прийняття нового рішення про відмову в задоволенні скарги позивача.
Касаційна скарга мотивовано безпідставністю висновку судів про необхідність звернення КСП Фірма "Квіти Чернігова" до суду з позовом про виключення майна з-під арешту, зважаючи на наявність рішення Деснянського районного суду м. Чернігова у справі №2-2132. Також касатор зазначає про зняття ним згідно з оскаржуваними постановами арешту з майна, щодо якого такі заходи були вжиті ухвалою у справі №2-2132 Деснянського районного суду м. Чернігова, а не в даній справі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника скаржника, перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, рішенням господарського суду Чернігівської області в даній справі вирішено накласти арешт на наявне майно відповідача в межах 90000 грн. стягнутої суми збитків та судових витрат у сумі 1018 грн., у тому числі й на нерухоме майно розташоване в м. Чернігів, вул. Проектна, буд. 1, 1А, вул. Жуковського, буд. 6.
На виконання цього рішення ДВС 20.10.05 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу №13/200; 27.12.05 складено акт опису та арешту майна, яким накладено арешт на частину адміністративної будівлі по вул. проектна, 1а в м. Чернігів, у зв'язку чим в акті опису зазначено про передання майна для реалізації; 16.02.06 в межах виконавчого провадження за наказом №13/200 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
У період здійснення виконавчого провадження з примусового виконання рішення у справі №13/200 Деснянським районним судом м. Чернігова винесено рішення по справі №2-2132/2006 від 15.06.06, яким задоволено позов ОСОБА_2, визнано за КСП Фірма "Квіти Чернігова" право власності на відповідне майно та зобов'язано СП "Росинка" повернути у власність КСП "Квіти Чернігова" нерухоме майно, в тому числі частини адміністративної будівлі по вул. Проектна, 1а в м. Чернігів. 19.07.06 ДВС складено акт стосовно повернення у власність КСП "Квіти Чернігова" нерухомого майна.
У зв'язку з такими обставинами 24.07.06 начальником ДВС винесено постанову про виключення з актів опису й арешту та звільнення з-під арешту майна, що належить на праві власності КСП Фірма "Квіти Чернігова", зокрема, нерухомого майна -частини адміністративної будівлі А-2 по вул. Проектна, 1а в м. Чернігові. 25.07.06 державним виконавцем ДВС при примусовому виконанні виконавчого листа №2-2131, виданого 15.06.06 Деснянським районним судом м. Чернігова, винесено постанову про звільнення з-під арешту майна та постановлено зняти арешт з майна боржника, яке знаходиться за адресою м. Чернігів, вул. Проектна, 1а.
Визнаючи незаконними та скасовуючи вказані постанови ДВС від 24.07.06 та 25.07.06, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що дії ДВС при їх прийнятті суперечать вимогам ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження".
Стаття 59 Закону України "Про виконавче провадження" у ч.ч. 2-4 передбачає випадки звільнення майна з-під арешту за постановами державного виконавця або начальника відповідного відділу державної виконавчої служби в разі: прийняття судом рішення про звільнення майна з-під арешту; сплати боржником повної суми боргу; встановлення при розгляді відповідної скарги боржника порушень щодо накладення арешту; наявності відповідного висновку експерта.
Згідно з ч.ч. 1, 5 цієї норми у всіх інших випадках по незакінчених виконавчих провадженнях арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду, у зв'язку з чим особі, яка вважає, що арештоване майно належить їй, а не боржникові, надано право звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.
З встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин вбачається, що підставами для винесення оскаржуваних постанов ДВС не визначені обставини, передбачені ч.ч. 2-4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" в якості підстав для звільнення майна з-під арешту за постановами державного виконавця або начальника відповідного відділу ДВС.
Навпаки, у постановах містяться посилання на обставини наявності визнання права власності на арештоване майно за КСП Фірма "Квіти Чернігова" та необхідність повернення його цій особі.
Звертаючись з касаційною скаргою, ДВС також посилається на обставини здійснення ним згідно з оскаржуваними постановами зняття арешту з відповідного майна на виконання справи №2-2132 Деснянського районного суду м. Чернігова, а не даної справи господарського суду Чернігівської області. Дійсно, суди при розгляді справи встановили відсутність в оскаржуваних постановах посилання на наказ №13/200 господарського суду Чернігівської області.
Проте ДВС не спростувало встановлені судами обставини щодо звільнення ним з-під арешту згідно з оскаржуваними постановами саме того майна, накладення арешту на яке передбачено рішенням господарського суду Чернігівської області від 30.09.05, яке набрало законної сили та є обов'язковим для виконання на усій території України, та виданим на його виконання наказом №13/200.
Тобто звільняючи арешт з майна, накладення арешту на яке передбачено рішенням господарського суду Чернігівської області, за відсутності передбачених ч.ч. 2-4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" ДВС перебрала на себе повноваження суду, передбачені ч. 5 цієї норми, що є незаконним.
У касаційній скарзі ДВС посилається на наявність судового рішення, яке дозволяє звільнити спірне майно з-під арешту -рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.06.06 у справі №2-2132/2006. Проте такі доводи касатора підлягають відхиленню з огляду на те, що вказаним рішенням вирішено питання лише щодо визнання права власності за КСП фірма "Квіти Чернігова" та повернення йому відповідного майна. Обставини ж щодо звільнення відповідного майна з-під арешту не були предметом розгляду в справі №2-2132/2006 Деснянського районного суду м. Чернігова із визначенням вирішення цього питання в резолютивній частині рішення.
З огляду на викладене судова колегія погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо порушення ДВС передбаченого законом порядку звільнення майна з-під арешту, а відтак не вбачає підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.08 у справі №13/200 залишити без змін, а касаційну скарги без задоволення.
Головуючий Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький