Справа № 1328/2-3186/11 Головуючий у 1 інстанції: Баєва О.І.
Провадження № 22-ц/1390/1928/12 Доповідач в 2-й інстанції: Зверхановська Л. Д.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2012 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Зверхановської Л.Д.
суддів: Бойко С.М., Шеремети Н.О.
при секретарі: Служала А.Ю.
з участю: сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 02 грудня 2011 року,
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 02 грудня 2011 року частково задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.
Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 щомісячно в сумі по 500 (п’ятсот) грн., яка підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з 16 листопада 2011 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допущено до негайного виконання рішення в частині стягнення аліментів за один місяць в сумі 500 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 188,20 грн. судового збору в дохід держави.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_2.
В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необгрунтованим, неповним і таким, що було постановлено із порушенням норм матеріального та процесуального права, а відтак не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України.
Вказує, що не спроможний сплачувати аліменти в твердій грошовій сумі, оскільки має постійну роботу і його заробіток є значно менший того, що просить стягувати позивачка. Згідний сплачувати аліменти позивачці - ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина в розмірі встановленому СК України у процентному співвідношенню до свого заробітку та з врахуванням прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку(не менше 30%). Звертає увагу суду, що постійно забезпечує сина, дає усі необхідні кошти, бере участь у вихованні та навчальному процесі дитини. Окрім цього з 2008 року дитина здебільшого проживає з відповідачем та його батьками , а позивачка –разом із старшою донькою та співмешканцем. Поза увагою суду залишилась усна дамовленість сторін щодо поділу спільного майна та аліментів на утримання дитини у липні 2008 року при зверненні позивачки з аналогічним позовом до суду. Окрім цього вказує, що у нього на утриманні перебуває другий неповнолітній син, непрацездатна дружина та батьки - пенсіонери.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким частково задоволити позов ОСОБА_3 і визначити ОСОБА_2 розмір аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 у процентному відношенні відповідно до заробітку та з урахуванням прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
Районним судом встановлено, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Батьками дитини є ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Дитина проживає разом з позивачкю та знаходиться на її утриманні.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першою ст.183 СК України передбачено, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров»я та матеріальне становище дитини, стан здоров»я та матеріальне становище платника аліментів, інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 СК України).
Виходячи з наведеного, районний суд прийшов до вірного висновку про необхідність часткового задоволення позову про стягнення аліментів з відповідача, оскільки обов’язок утримувати дітей є обов’язком як матері, так і батька.
Колегія суддів вважає, що задовольняючи частково позов, суд врахував положення ст.ст. 182, 184 Сімейного кодексу України, а саме: матеріальне становище дитини, яку утримує лише позивачка, матеріальне становища відповідача, задовільний стан його здоров’я і вірно визначив його у розмірі 500 грн. щомісячно.
Відповідно до ч.1 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Колегія суддів вважає, що відповідачем на підставі належних та допустимих доказів не доведено того, що він не в змозі сплачувати аліменти у розмірі, визначеному судом першої інстанції.
Той факт, що батьки відповідача є пенсіонерами, не позбавляє його обов’язку надавати утримання своєму неповнолітньому сину
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.
Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 02 грудня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий :
Судді: