ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.05.2008 Справа № 24/43-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сизько І. А. (доповідача)
суддів: Тищик І.В., Крутовських В.І.
при секретарі судового засідання: Врона С.В.
від відповідача: Михайлова І.В., довіреність №85-167юр від 20.06.07, юрисконсульт;
представник позивача в судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.08р. у справі №24/43-08
за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі
до відкритого акціонерного товариства “АрселорМіттал Кривий Ріг”, м.Кривий Ріг,
про стягнення 15483,10грн.
ВСТАНОВИВ
В січні 2008р. відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі (далі –Відділення) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства “АрселорМіттал Кривий Ріг” (далі –Товариство) про стягнення 15483,10грн. перерахунку страхових виплат, виплачених позивачем потерпілому.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.08р. (суддя Калиниченко Л.М.) в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення суду обґрунтовано тим, що відшкодування шкоди у разі настання страхового випадку є виключно обов’язком Фонду; витрачені позивачем кошти у вигляді перерахунку страхових виплат у розмірі 15483,10грн. не є для нього шкодою в розумінні ст.1166 Цивільного кодексу України, так як ці кошти формувалися за рахунок внесків роботодавця.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області у даній справі та постановити нове рішення, яким стягнути з відповідача 15483,10грн. перерахунку страхових виплат, виплачених Фондом потерпілому. Скаржник посилається на те, що виплата перерахунків потерпілим внаслідок вини підприємства з 01.04.2001р. є нецільовим використанням бюджетних коштів; неправомірні додаткові витрати тягнуть за собою збитки Фонду, чим спричинено шкоду; підприємством надано недостовірні дані, внаслідок чого Фонд зазнав додаткові, непередбачені його доходною частиною, витрати, тому підприємство зобов’язано ці витрати відшкодувати.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що не погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, просить відмовити позивачу в задоволенні апеляційної скарги, оскільки: по-перше, законодавством не передбачено право страховиків, яким є позивач, за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання на звернення з регресними позовними вимогами до страхувальників; по-друге, відсутність такого права випливає з самої суті соціального страхування від нещасного випадку на виробництві; по-третє, кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Рішенням Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 13.10.05р. у справі №2-4132/05 стягнуто з Відділення на користь Просвіріна Олексія Сергійовича, зокрема, одноразову недоплату по страховим виплатам за період з 01.04.01р. по 01.07.05р. в сумі 15483,10грн. (а.с.4-6).
Судом було визначено інший розмір відшкодування шкоди потерпілому, ніж наданий підприємством в момент приймання-передачі особової справи потерпілого.
Позивач вважає, що Товариство повинно відшкодовувати витрати Відділення, які виникли внаслідок страхових виплат Просвіріну О.С. відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (далі –Закон №1105) в сумі 15483,10грн. на виконання зазначеного рішення суду.
Принципи, загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в України визначені Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі –Основи).
Відповідно до статті 21 Основ внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань сплачує виключно роботодавець. Розмір внесків встановлюється у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці та інших виплат найманим працівникам, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.
Статтею 11 Основ та статтею 13 Закону №1105 визначено, що страховий ризик –це обставини, внаслідок яких може статися страховий випадок, а страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 Закону № 1105, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.
Згідно зі статтею 2 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання (далі - підприємства), у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.
Статтею 6 цього ж Закону встановлено, що суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (працівник); страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи; страховик –Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (робочим органом якого згідно з статтею 18 Закону № 1105 є Відділення).
Відповідно до частини другої статті 45 Закону №1105 роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду, а здійснення страхових виплат потерпілим покладено на Фонд згідно з розділом V цього Закону.
Згідно з статтею 46 Закону № 1105 фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення.
Відповідно до частини третьої, п'ятої та сьомої статті 47 Закону №1105 розміри страхових внесків страхувальників обчислюються, зокрема, для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України “Про оплату праці”, які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб. Розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство, знижки до нього (за низькі рівні травматизму, професійної захворюваності та належний стан охорони праці) чи надбавки (за високі рівні травматизму, професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці). Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства провадиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Отже, взаємовідносини сторін, якими є страховик (в особі Відділення) і страхувальник (Товариство) врегульовано Законом № 1105, який не передбачає можливості пред’явлення страховиком вимог до страхувальника з приводу відшкодування Фонду страхових виплат в порядку регресу.
Водночас наявність між сторонами зі справи відносин з загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, відповідно до частини другої статті 1 Цивільного кодексу України виключає можливість застосування до них норм цього Кодексу, оскільки зазначені відносини не є цивільно-правовими.
З огляду на наведене виплата громадянину страхового відшкодування в належному розмірі не є для Відділення шкодою, яку має відшкодовувати Товариство.
Таким чином, рішення господарського суду Дніпропетровської області відповідає встановленим фактичним обставинам, прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, передбачені законом підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.08р. у справі №24/43-08 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.08р. у справі №24/43-08 залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя
| І.А. Сизько |
Суддя | І.В. Тищик |
Суддя | В.І. Крутовських |