Справа № 2-1961/11

                                                                                                          2/2295/11

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України

13 березня 2012 року   Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

          головуючого                      –судді Попова В.В.,

          при секретарі                     –Латкіній О.В.,

          за участю:

          позивачів                            –ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

          представника відповідача –Саргісяна Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, у м. Кривому Розі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК»про розірвання договору про надання відновлюваної кредитної лінії, розі рвання іпотечного договору, повернення безпідставно набутих коштів та відшкодування матеріаль ної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

          Позивачі звернулись до суду із зазначеним позовом, який надалі змінили та в останній редакції зміненого позову просять розірвати укладе ний між відповідачем та ОСОБА_1 Договір про надання відновлювальної кредитної лінії №131/08-ІКЛ/015 від 04.04.2008 року, припинити право застави та розірвати укладений між відповідачем, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 іпотечний договір №131/08-ІЗЛ/015 від 04.04.2009 року, стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 пеню в сумі 1500750 грн. 00 коп. відповідно до ч.5 ст. 10 ЗУ «про захист прав споживачів», збитки в сумі 1830 грн., стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 збитки в сумі 2112 грн. 65 коп., зобов'язати відповідача повернути ОСОБА_2 документи, які встановлюють право власності на нерухоме майно у вигляді квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, а саме: технічний паспорт та договір купівлі-продажу цієї квартири та зобов'язати відповідача виключити з державного реєстру іпотек та єдиного державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна цю квартиру. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначили, що 04.04.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК»та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 131/08-ІКЛ/015, згідно якого останній було надано кредит у формі кредитної лінії в розмірі 100 000 грн. строком до 03.04.2018 року. В забезпечення зазначеного Договору цього ж дня був укладений іпотечний договір № 131/08-ІЗЛ/015 з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за яким останні передали в іпотеку відповідачу своє нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, яка за вимогою відповідача була застрахована. В зв’язку з укладенням Договору №131/08-ІКЛ/015 ОСОБА_1 сплатила на користь відповідача витрати пов’зані з укладенням зазначеного договору, а саме 340 грн. - за ведення кредитної справи, 990 грн. - за відкриття позичкового рахунку, 500 грн. - за видачу готівки з позичкового рахунку. В зв’язку з укладенням договору іпотеки та страхування предмету іпотеки, ОСОБА_2 було сплачено 605 грн. 65 коп. - страховий платіж, 1300 грн. - за підготовку документів для договору іпотеки, 207 грн. - за посвідчення договору іпотеки, накладення заборон. Разом з тим, позивачі просять суд стягнути з відповідача на їх користь понесені ними судові витрати в загальному розмірі 240 грн.

          У судовому засіданні позивачі підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

          Представник відповідача позовних вимог не визнав.

          Заслухавши пояснення сторін, суд приходить до наступного висновку.

          Так, 04.04.2008 року між акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», організаційно-правова форма якого надалі змінилась на «Публічне акціонерне товариство «УКРСОЦБАНК»(далі - Банк) та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 131/08-ІКЛ/015 (далі - Договір), згідно якого останній було надано кредит у формі кредитної лінії в розмірі 100 000 грн. строком до 03.04.2018 року (а.а.с.10-12).

Разом з тим, в забезпечення виконання зобов’язань взятих на себе ОСОБА_1, 04.04.2008 року між Банком та позивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений іпотечний договір за №131/08-ІЗЛ/015, згідно з яким останні передали в іпотеку відповідачу своє нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, яка за вимогою відповідача була застрахована (а.а.с.13-17).

Після  укладення Договору відновлювальної кредитної лінії позивачу ОСОБА_1 з боку відповідача було запропоновано отримати транш, однак на пропозицію було відмовлено. 25.06.2008р. між відповідачем та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 1 до договору  від 04.04.2008 року №131/08-ІКЛ/015 про зміну відсоткової ставки у зв’язку із зміною облікової ставки НБУ (а.с.22).

23.10.2008 року позивач ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про видачу траншу за Договором у розмірі 94000 грн. та 10.03.2009 року – із заявою про видачу траншу за цим же Договором у розмірі 75000 грн. На що банком було повідомлено, що у зв’язку із прийнятими Національним банком України заходами по нейтралізації впливу зовнішньої світової фінансової кризи, та перенесення операцій по кредитуванню у вигляді відновлювальних кредитних ліній до групи сумнівних та ризикових банк не надає (припиняє) видачу траншів по Договору  відновлювальної кредитної лінії від 04.04.2008 року №131/08-ІКЛ/015 (а.а.с.24-26).

Відповідно до п. 2 Постанови Національного банку України №413 від 04.12.2008 року банкам рекомендується відмовитися від укладання договорів про відкриття кредитних ліній і надання інших безумовних кредитних зобов’язань, оскільки вони входять до групи з високим рівнем кредитного ризику.

Відповідно до п. 2.9 Договору за №131/08-ІКЛ/015 від 04.04.2008 року укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк»та ОСОБА_1 банк припиняє надання траншів у разі перенесення кредиту до групи з більш високим рівнем ризику (а.с.10).

Таким чином, судом установлено, що дії відповідача по припиненню надання траншу по Договору відновлювальної кредитної лінії від 04.04.2008 року №131/08-ІКЛ/015 є правомірними і таке право відповідача передбачено п. 2.9 вказаного Договору.

Отже, зважаючи на відсутність в діях відповідача порушень умов укладеного Договору відновлювальної кредитної лінії за №131/08-ІКЛ/015 від 04.04.2008 року до відповідача, у відповідності до ч.1 ст. 550 та ч.1 ст. 1166 ЦК України не можуть бути застосовані неустойка у вигляді пені та відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

Судом установлено, що відсутні підстави, передбачені ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, для розірвання договорів за рішенням суду за вимогою однієї зі сторін, оскільки даною нормою передбачено умову для такого розірвання –істотне порушення другою стороною умов договору, якого, як  було встановлено судом, не мало місця з боку відповідача.

Отже, при викладених обставинах позовні вимоги щодо розірвання Договору про надання відновлювальної кредитної лінії за №131/08-ІКЛ/015 від 04.04.2008 року не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а відтак у їх задоволенні слід відмовити.

Що стосується решти позовних вимог, то такі є похідними від вимог про розірвання Договору про надання відновлювальної кредитної лінії за №131/08-ІКЛ/015 від 04.04.2008 року, тому у їх задоволенні також слід відмовити.

          У відповідності до положень ст. 88 ЦПК України судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору, підлягають віднесенню на рахунок держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 526, 550, 629, 651, 629, 1166 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 15, 57-60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

          Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК»про розірвання договору про надання відновлюваної кредитної лінії, розі рвання іпотечного договору, повернення безпідставно набутих коштів та відшкодування матеріаль ної та моральної шкоди.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Суддя                                                                                                                  В.В. Попов.