У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

розглянувши в судовому засіданні 24 жовтня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 11 липня 2005 року,

в с т а н о в и л а:

            зазначеною постановою

                                   ОСОБА_1,

                                   раніше судимого:

                                   13 вересня 2004 року Малинівським районним судом

                                   м. Одеси за ст. 15, ч. 2 ст.186 КК України на 4 роки

позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого

від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,

звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України і справу закрито на підставі ч. 4 ст. 309 КК України.

            Як визнав суд, 14 листопада 2004 року близько 9 год., ОСОБА_1, знаходячись біля бару ІНФОРМАЦІЯ_1, незаконно придбав у невстановленої особи слідством без мети збуту для особистого вживання наркотичний засіб рослинного походження - каннабіс вагою 6,4 гр., який цього ж дня у нього було вилучено працівниками міліції.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

            У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування постанови суду і направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Вважає, що суд безпідставно звільнив ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення прокурора на підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до роз'яснень, даних у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року “Про судову практику у справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів”, вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, суду необхідно з'ясувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено і чи дійсно ставить за мету вилікуватись від наркоманії, а не ухилятись в такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин”.

            Суд, закриваючи справу щодо ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 309 КК України не звернув увагу на те, що ОСОБА_1 діагнозу “наркоманія” встановлено не було, і не зясовано чи курс лікування він проходив добровільно. Так, із довідки НОМЕР_1 вбачається, що засуджений звернувся до нарколога Овідіопольської центральної районної лікарні, де був поставлений на облік з діагнозом епізодичне вживання канабісу; синдром залежності (т. 2, а.с. 61-62), у період з 14 червня по 6 липня 2005 року він пройшов стаціонарне лікування в наркологічному відділенні Іллічівської Басейнової лікарні на водному транспорті, де ОСОБА_1 було підтверджено встановлений діагноз Овідіопольською районною лікарнею (т. 2, а.с. 67 - 68).

            З огляду на зазначене, постанову щодо ОСОБА_1 слід скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд під час якого необхідно усунути зазначенні порушення і постановити законне та обґрунтоване рішення.

            Керуючись статтями 394 і 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

касаційне подання прокурора задовольнити.

            Постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 11 липня 2005 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд, але в іншому складі суддів.

С у д д і:

Присяжнюк Т.І.                                        Пошва Б.М.                                                Нікітін Ю.І.