У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

розглянувши в судовому засіданні 24 жовтня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1, та захисника ОСОБА_2 на вирок Галицького районного суду м. Львова від 7 червня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 16 серпня 2005 року,

в с т а н о в и л а:

         зазначеним вироком

                            ОСОБА_1,

не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі,

за ч. 2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі,

за ч. 1 ст. 199 КК України на 3 роки позбавлення волі.

         На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, остаточне покарання визначено 7 років позбавлення волі.

         Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 16 серпня 2005 року вирок щодо засудженого залишено без зміни.

         Як визнав суд, на протязі лютого - березня 2005 року ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб із невстановленою слідством особою, відкрито викрав майно із застосуванням насильства небезпечного для життя і здоров'я потерпілих за встановлених судом обставин:

         11 лютого 2005 року у ОСОБА_3 на суму 140 грн.;

         13 лютого 2005 року у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на суму 458 грн. та 555 грн. відповідно;

         13 березня 2005 року у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на суму 936 грн. та 1442 грн. відповідно.

          Крім того, у березні 2005 року ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб із невстановленою слідством особою вчинили розбійний напад за обставини викладених у вироку і заволоділи майном потерпілих:

21 березня 2005 року - ОСОБА_8 на загальну суму 820 грн.;

         24 березня 2005 року - ОСОБА_9 на суму 590 грн. та намагався заволодіти майном ОСОБА_10, однак свій намір довести до кінця не зміг з невідомих йому причин;

         28 березня 2005 року - ОСОБА_11 на загальну суму 585 грн.

         26 березня 2005 року засуджений ОСОБА_1, знаходячись на Краківському ринку в м. Львові незаконно зберігав з метою збуту дві підроблені купюри номіналом по 100 грн. кожна, серійний номер АД 5463102, які були виготовленні не на підприємстві а з використанням комп'ютерної техніки струменево-капельним способом.

         У касаційних скаргах та доповненнях до них засуджений та його захисник ОСОБА_2 порушують питання про зміну судових рішень щодо ОСОБА_1 з пом'якшенням призначеного покарання, на підставі ст. 69 КК України. Просять врахувати дані про його особу, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, його молодий вік, щире каяття.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи, та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів підстав для їх задоволення не вбачає, виходячи з такого.

Доведеність винуватості ОСОБА_1 підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які вірно оцінено та обґрунтовано покладено судом в основу вироку й у касаційних скаргах не заперечуються.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 199 КК України є правильною і також не оспорюється.

         Рішення суду в частині призначеного ОСОБА_1 покарання мотивовано відповідно до вимог ст. 65 КК України і є правильним, оскільки судом ураховано ступінь особливої тяжкості вчинених ним злочинів, якими заподіяно матеріальну шкоду 8 потерпілим, дані про особу засудженого, а також конкретні обставини справи, в тому числі й ті, на які є посилання у касаційних скаргах.

         Відповідно до роз'яснень, даних п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 “Про практику призначення судами кримінального покарання” призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом згідно зі ст. 69 КК України може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

         Колегія суддів вважає, що під час розгляду справи достатніх підстав для призначення ОСОБА_1 більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, згідно зі ст. 69 КК України, суду не представлено й у касаційних скаргах засудженим та його захисником також не наведено, а тому призначене йому покарання не може бути меншим ніж те, яке визначено Законом.

Істотних порушень органами досудового слідства чи судом норм кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, не встановлено.

         З урахуванням наведеного колегія суддів не знаходить підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

Керуючись статтями 394 і 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

         відмовити засудженому ОСОБА_1 та захиснику ОСОБА_2 у задоволенні їх касаційних скарг.

С у д д і:

Присяжнюк Т.І.                              Пошва Б.М.                                     Нікітін Ю.І.