ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
15.05.08 р. Справа № 39/53
Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіній Н.С.
при секретарі Бахрамовій А.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Лисрезинатех” м. Луганськ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фарніт Компані” м. Донецьк
про стягнення 1 948 139 грн. 87 коп.
За участю представників сторін:
від позивача: Іванова М.О. – за довіреністю, Григорова Н.О. – за довіреністю;
від відповідача: не з’явився;
ВСТАНОВИВ
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім ”Лисрезинатех” м. Луганськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Фарніт Компані” м. Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 1 948 187 грн. 15 коп., яка складається з основного боргу в сумі 1 580 881, 29 грн., інфляційної складової в сумі 330 404, 19 грн., 3% річних в сумі 36 901, 67 грн.
Представник позивача в судовому засіданні надав заяву про уточнення суми позовної заяви, згідно якої, у зв’язку із виявленими в арифметичних розрахунках суми боргу з урахуванням індексу інфляції та суми 3% річних помилками, просив суд стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 1 911 238, 20 грн., 3% річних в сумі 36 901, 67 коп.
Позовні вимоги суд розглядає з урахуванням наданих уточнень.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу № 2 від 29.01.2007 р., видаткові накладні № 22-02-07-1 від 22.02.2007 р., № 27-02-07-1 від 27.02.2007 р., № 13-03-07-1 від 13.03.2007 р., № 14-03-07-1 від 14.03.2007 р., №15-03-07-1 від 15.03.2007 р., № 22-03-07-1 від 22.03.2007 р., № 23-03-07-1 від 23.03.2007 р., № 26-03-07-1 від 26.03.2007 р., № 03-04-07-1 від 03.04.2007 р., № 04-04-07-1 від 04.04.2007 р., № 6-04-07-1 від 06.04.2007 р., № 07-05-07-1 від 07.05.2007 р., № 11-05-07-1 від 11.05.2007 р., довіреності серії ЯЛТ № 177248 від 19.02.2007 р., ЯНР № 568553 від 27.02.2007 р., ЯНР № 568552 від 27.02.2007 р., серії ЯНР № 568556 від 22.03.2007 р., ЯНР № 568562 від 11.05.2007 р., податкові накладні, рахунки фактури, претензію №04/07-07 від 04.07.2007 р.
Представник відповідача до судового засідання не з’явився, заявлені вимоги не оспорив, витребуваних документів та доказів не надав.
Направлені на адресу відповідача поштові конверти з повідомленням повернуті адресатові без будь-яких позначок підприємства поштового зв’язку щодо підстав невручення поштового відправлення.
Згідно отриманої довідки Головного управління статистики у Донецькій області № 22-10/1276 від 06.05.2008 р. підприємство зареєстроване за юридично адресою 83048, м. Донецьк, Київський район, вул. Університетська, 78, к. 31.
Відповідно до положень Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” № 755-IV від 15.03.2003 р. обов’язок щодо повідомлення органів державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу покладено на господарюючого суб’єкта.
Станом на час розгляду справи, внесення будь-яких змін стосовно юридичної адреси Товариства з обмеженою відповідальністю “Фарніт Компані” м. Донецьк державним реєстратором не здійснено.
Таким чином, з огляду на приписи ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки наявні матеріали справи надають можливість належним чином провести спірну кваліфікацію юридичних правовідносин.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.
29.01.2007 р. між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Лисрезинатех” м. Луганськ, та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Фарніт Компані” м. Донецьк, був укладений договір купівлі-продажу № 2, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
Згідно даного Договору позивач зобов’язався передати у власність відповідачеві Продукцію, найменування, кількість та ціна якої визначені згідно специфікації до Договору, що є його невід’ємною частиною, а відповідач, в свою чергу, зобов’язався прийняти Продукцію та сплатити за неї встановлену ціну.
На виконання умов Договору позивач згідно специфікацій № 1 від 29.01.2007 р., № 2 від 22.02.2007 р., № 3 від 27.02.2007 р.№ 4 від 27.02.2007 р. поставив відповідачеві Продукцію визначену на загальну суму 5 424 575, 93 грн., що підтверджується видатковими накладними № 22-02-07-1 від 22.02.2007 р., № 27-02-07-1 від 27.02.2007 р., № 13-03-07-1 від 13.03.2007 р., № 14-03-07-1 від 14.03.2007 р., №15-03-07-1 від 15.03.2007 р., № 22-03-07-1 від 22.03.2007 р., № 23-03-07-1 від 23.03.2007 р., № 26-03-07-1 від 26.03.2007 р., № 03-04-07-1 від 03.04.2007 р., № 04-04-07-1 від 04.04.2007 р., № 6-04-07-1 від 06.04.2007 р., № 07-05-07-1 від 07.05.2007 р., № 11-05-07-1 від 11.05.2007 р, актами приймання-передачі від 13.03.2007 р., від 14.03.2007 р., від 15.03.2007р., від 07.05.2007 р., рахунками-фактурами № 19-02-06-1 від 19.02.2007 р., № СФ-0000005 від 27.02.2007 р., № 13-03-07-1 від 13.03.2007 р., № 14-03-07-1 від14.03.2007 р., № 15-03-07-1 від 15.03.2007 р., № 22-03-07-1 від 22.03.2007 р., № 22-03-07-1 від 23.03.2007 р., № 26-03-07-1 від 26.03.2007 р., № 03-04-07-1 від 03.04.2007 р., № 04-04-07-1 від 04.04.2007 р., №06-04-07-1 від 06.04.2007 р., № 07-05-07-1 від 07.05.2007 р., № 11-05-07-1 від 11.05.2007 р., а також податковими накладними.
Відповідачем продукцію прийнято, що підтверджується підписами сторін на означених накладних та актах приймання-передачі, а також довіреностями на право отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯЛТ № 177248 від 19.02.2007 р., серії ЯНР № 568553 від 27.02.2007 р., № 568552 від 27.02.2007 р., № 568556 від 22.03.2007 р., № 568562 від 11.05.2007 р.
На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт постачання відповідачеві означеної Продукції, тобто обов’язок позивача вважається виконаним у відповідності до вимог ст. 664 ЦК України та умов Договору.
Згідно п. 3.1 Договору та специфікацій № 1 від 29.01.2007 р., № 2 від 22.02.2007 р., № 3 від 27.02.2007 р.№ 4 від 27.02.2007 р. відповідач зобов’язаний оплатити вартість поставленої Продукції протягом 10 днів з моменту поставки.
Вартість отриманої продукції оплачена відповідачем частково, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 1 580 881 грн. 29 коп.
Направлені позивачем претензія № 04/07-07 від 04.07.2007 р., з вимогою оплатити наявну заборгованість залишена останнім без відповіді та задоволення.
Наразі на момент прийняття рішення грошове зобов’язання відповідача перед позивачем на суму 1 580 881 грн. 29 коп. залишилось не виконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
За таких обставин, враховуючи те, що факт заборгованості підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 1 580 881 грн. 29 коп. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Прострочення відповідачем грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок сплати суми боргу з урахуванням трьох відсотків річних з простроченої суми, на підставі ст. 625 ЦК України.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок з урахуванням наданих позивачем уточнень, відповідно до якого 3% річних за період з 22.05.2007 р. по 01.03.2008 р. складають 36 901, 67 грн., а розмір індексу інфляції за період червня 2007 р. по лютий 2008 р. – 330 356, 91 грн., з огляду на наявність заборгованості, суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача.
На підставі ст.ст.525, 526, 614, 625 та 655-697, 712 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Лисрезинатех” м. Луганськ – задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фарніт Компані” м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Лисрезинатех” м. Луганськ основний борг в сумі 1 580 881,29 грн., інфляційну складову в сумі 330 356, 91 грн., 3% річних в сумі 36 901,67 грн., витрати за державним митом в сумі 19 481,87 грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.
В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя