2- 1933/11

РІШЕННЯ  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                  06.12.2012                                            м. Макіївка

      Гірницький районний суд м. Макіївки у складі: головуючого –судді Каніщєвої Н.О., при секретарі Свеженець М.А.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ спадщини та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

       Позивач звернувся до суду з позовною заявою про розділ спадщини та визнання права власності, в якій зазначив, що відповідачка по справі є його рідною сестрою. ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер їх батько ОСОБА_3, який постійно мешкав за адресою: АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла їх мати ОСОБА_4, яка постійно мешкала за адресою: АДРЕСА_1. Померлі батьки перебували між собою у шлюбі. Під час шлюбу 06 червня 1968 року їх батько та мати за договором купівлі – продажу придбали жилий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1. Договір купівлі –продажу було оформлено на ім’я померлого батька. Він з сестрою є спадкоємцями за законом першої черги після смерті батька. Спадщину ним та сестрою було прийнято шляхом подачі заяви до нотаріальної контори на протязі шести  місяців. Після смерті батька було три спадкоємця першої черги, які прийняли спадщину: він, сестра та їх померла мати - ОСОБА_4, так як вона постійно проживала разом з померлим та була зареєстрована разом з ним, частину належної їй спадщини вона не встигла оформити так як померла. Таким чином, кожний зі спадкоємців, що прийняв спадщину успадкував після ОСОБА_3 по 1/3 частини спадщини. Померла ОСОБА_4 при житті склала заповіт, яким заповідала все своє майно ОСОБА_2, який не було змінено та скасовано. Спадщину після смерті матері прийняла його сестра. Тому вважає, що йому належить 1/3 частини будинку, а сестрі 2/3 частини будинку. Розділити добровільно спадщину сестра не бажає, тому що вважає, що їй належить 5/6 частин будинку, так як матері належала половина будинку по праву власності. Вважає, що сестра не вправі претендувати на половину будинку за таких підстав: будинок було придбано померлими батьками під час шлюбу. Згідно з п. 241 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, у разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видане на половину спільного майна. Таким чином, отримувати свідоцтво про право власності на частку в спільному майні це право, а не обов’язок, подружжя. Подружжя може скористатися цим правом, а може не використовувати це право. Померла мати заяву про видачу їй свідоцтва про право власності на половину майна не подавала і до нотаріуса не зверталась, вона не використала своє право. Тому вважає, що після смерті батька, дружині, тобто його матері померлій матері належить 1/3 частина будинку, яка за заповітом переходить його сестрі, якій всього належить 2/3 частини будинку, а йому 1/3 частина. Тобто вони є співвласниками спадкового жилого будинку. Сумісне користування будинком неможливе, розділити його в натурі в таких частинах також неможливо. Він згоден за згодою сестри сплатити їй грошову компенсацію за належну їй частину будинку, щоб в цілому будинок залишився йому. Просив розділити між ним та ОСОБА_2 спадщину після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року батька ОСОБА_3 та після смерті

померлої  ІНФОРМАЦІЯ_2 року  ОСОБА_4, яка складається  в цілому з жилого будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Визнати за ним, ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на 1/3 частину, а за ОСОБА_2 на 2/3 частини жилого будинку з надвірними будівлями, розташованого в АДРЕСА_1, житловою площею 39,8 м.2, загальною площею 64, 60 м2.                              

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

У судовому засіданні відповідач заперечувала проти позовних вимог, просила відмовити в задоволенні позову, Суду пояснила, що після смерті батька вони разом з братом написали у нотаріуса заяви про намір прийняти спадщину після смерті батька. Після смерті матері вона є спадкоємицею матері за заповітом. Вважає, що всі питання вони повинні були вирішувати у нотаріуса, а не в суді.

Зібраними доказами по справі судом встановлено наступне.

Згідно заповіту від 09 квітня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Макіївського нотаріального округу, зареєстрованого у реєстрі за № 2136, вбачається, що ОСОБА_4 все своє майно заповідала ОСОБА_2. (а.с. 5).      

Згідно витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі № 14061002 від 09.04.2008 року вбачається, що було зареєстровано заповіт ОСОБА_4. (а.с.6).

Згідно договору купівлі –продажу від 06 червня 1968 року, ОСОБА_3 придбав жилий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1. (а. с. 9).       

З реєстру прав власності на нерухоме майно від 08.07.2011 року вбачається, що житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 належить на підставі договору купівлі –продажу від 06.06.1968 року ОСОБА_3. (а.с. 10).  

Згідно відповіді з П’ятої Макіївської державної нотаріальної контори № 1498/01-16 від 25.11.2011 року, після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3, за заявами ОСОБА_1, ОСОБА_2 була заведена спадкова справа. Свідоцтво про право на спадщину видане не було. Після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4 за заявою ОСОБА_2 була заведена спадкова справа.

           Згідно ст.. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

           Згідно п. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за законом чи за заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її.                                                                                                                                                                                                                     

         Згідно п. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

          Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

        Відповідно до ст..ст. 1217, 1223, 1268 ЦК України, позивач та відповідач є такими, що прийняли спадщину після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року свого батька ОСОБА_3. Відповідачка, крім того, вважається такою, що прийняла спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року своєї матері ОСОБА_4

         Таким чином, вирішення питання про розподіл успадкованого сторонами по справі майна не знаходяться в компетенції суду, в зв’язку з чим у позовних вимогах слід відмовити, як таких, що не базуються на законі.

          На підставі викладеного, керуючись ст..ст.1217, 1223, 1268 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

          В позовних вимогах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ спадщини та визнання права власності відмовити в повному обсязі.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області, шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, або протягом десяти днів з дня отримання копії  цього рішення в порядку ч. 1 ст. 294 ЦПК України.

          Суддя: