20.01.2012

                                                                                          Справа №2-а-3888/2011

ПОСТАНОВА

                                                              ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2012 року                                                                                 с. Мазурівка

Суддя Чернівецького районного суду Вінницької області Цимбалюк Л.П., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі Вінницької області про визнання дій відповідача протиправними та зобов’язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, -

                                                  ВСТАНОВИВ:

До Чернівецького районного суду звернувся  ОСОБА_1 з вище зазначеним позовом, посилаючись на протиправність бездіяльності Управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі щодо нарахування та виплати недоплаченої надбавки до пенсії як дитині війни, а тому просить зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену суму надбавки до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Управлінням Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі подано заперечення проти адміністративного позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

За наявності достатніх повідомлених позивачем обставин, розглянувши подані відповідачем заперечення проти позову, приходжу до висновку про можливість розгляду справи та прийняття судового рішення в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Встановлено, що позивач відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 12.11.1996 року, №2195-ГУ, являється дитиною війни, що й підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.

Так, як позивач є дитиною війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни", що не заперечується відповідачем, а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни", в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції від 09.07.2007) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Разом з тим, відповідно до п.7 частини першої Закону України від 14 червня 2011 року №3491/VI «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19.06.2011 року, доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік».

Відповідно до ст.6 Постанови КМУ від 06.06.2011року №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності з 23.07.2011року, установлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.

Рішенням Конституційного суду України №20-рп/2011 у справі №1-42/2011 від 26 грудня 2011 року визнано таким, що відповідає Конституції України вищевказаний пункт 4 розділу VII “ Прикінцеві положеня” Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” від 23 грудня 2010 року №2857-VI з наступними змінами.

Тому рішення Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 (справа №1-42/2011) є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Таким чином судом встановлено, що відповідач нараховував та виплачував позивачу щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії протягом періоду, що розглядається судом, у розмірі 49 грн.80 коп. правомірно, а тому заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 19, 22, 46 Конституції України, ст.ст. 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 21 Закону України “Про Державний бюджет на 2011 рік”, ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”, Постановою Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», Рішенням Конституційного суду України №20-рп/2011 у справі №1-42/2011 від 26 грудня 2011 року, ст. ст. 9, 69-71, 94, 97, 99, 100, 158-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних  вимог  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Чернівецькому районі щодо нарахування та виплати надбавки до пенсії як дитині війни,- відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя                                                                                                                          Цимбалюк Л.П.