Шевченківський районний суд м.Львова

Справа  № 2а-1768/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 жовтня 2011 року   Шевченківський  районний суд  м. Львова

в  складі : головуючого – судді          Баєвої О.І.

                  при секретарі                     Харечка І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова про визнання дій неправомірними, зобов’язання до вчинення дій,

у с т а н о в и в :

03.10.2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова, в якому просить визнати дії відповідача, які полягали у нарахуванні та виплаті йому щомісячного підвищення до пенсії в розмірі, меншому ніж 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний  захист дітей війни" за період з квітня 2011 року по вересень 2011 року протиправними; зобов'язати відповідача здійснити йому нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням виплачених сум за період з квітня 2011 року по вересень 2011 року.

Позивач мотивує вимоги тим, що він являється дитиною війни, а відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 1 січня 2006р. "дітям війни" повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем всупереч вимог вказаного Закону така грошова допомога в 2011 р.р. не виплачувалася в повному обсязі, а тому змушений звернутись до суду.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак направив на адресу суду письмові заперечення проти позову, у яких просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Враховуючи вищенаведене суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.

З’ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення за період з 01.04.2011 року по 22.07.2011 року включно.

Судом встановлено, що позивачу надано статус дитина війни відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ст.3 цього Закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно - правовими актами.

Оскільки у 2011 р. до 22.07.11 р. до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» жодних змін не вносилось, дія цієї статті не була зупинена чи обмежена іншими нормативними актами, а тому діє норма, згідно якої у 2011 році по 22.07.11р. дітям війни виплачується підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка прийнята на виконання Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» і така набрала законної сили 23.07.2011 року, до пенсії або щомісячного  довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 грн., яке нараховується позивачу Управлінням Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м.Львова з 23.07.2011 року.

Доводи відповідача щодо неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни, не можуть бути підставою для їх нездійснення або відмови в задоволенні позову, оскільки відповідно до ч.4 ст.8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Також, суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування як на причину невиконання своїх зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних нормативно-правових актах законодавства, не може бути поставлена у залежність від відповідних бюджетних асигнувань.

З огляду на положення ст. ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов’язання вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю. Встановивши, що відповідач у справі порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату належних позивачу сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення чи виплату їх конкретних розмірів.

Враховуючи вищенаведене, вимоги позивача підлягають до часткового задоволення в частині визнання протиправними дій відповідача в частині невиплати в повному розмірі позивачу, як дитині війни надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 01.04.2011 року по 22.07.2011року та в частині зобов’язання проведення відповідачем донарахування і виплати пенсії з 01.04.2011 року по 22.07.2011року, з врахуванням підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", враховуючи мінімальний розмір пенсії за віком встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає частковому  задоволенню.

Керуючись ст. ст. 22, 55 Конституцією України, ст.ст. 11, 99, 159, 160 ч.3, 161 КАС України, Законом України  «Про соціальний захист дітей війни»,  Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд, -

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду Шевченківського району м. Львова в частині невиплати в повному розмірі ОСОБА_1, як дитині війни надбавки до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 01.04.2011 року по 22.07.2011року.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду Шевченківського району м. Львова провести донарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2011 року по 22.07.2011 року, з врахуванням підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", враховуючи мінімальний розмір пенсії за віком встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів після її оголошення через Шевченківський районний суд м. Львова. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя           О. І. Баєва