Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 березня 2012 року Справа № 2а-6592/11/1270

          Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді: Лагутіна А. А.;

при секретарі судового засідання: Рязанській Є. О.;

за участю сторін:                                                                                                                                                                                

представника позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 13 від 12.03.2012 р.),

відповідача: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську справу за адміністративним позовом  Державної податкової інспекції в м. Свердловськ Луганської області до  ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу, -

          В С Т А Н О В И В:          

01 серпня 2011 року Державна податкова інспекція в м. Свердловськ Луганської області (далі - Позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просив стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - Відповідач) суму несплачених відповідачем податкових зобов’язань у розмірі 2 126 735,13 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстровано як фізичну особу-підприємця Свердловською міською радою Луганської області 07.09.2006 року за № 2 391 000 0000 004034, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія НОМЕР_2, відповідача зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, та взято на податковий облік в якості платника податків у Державній податковій інспекції в м. Сєверодонецьку Луганської області. Станом на 12.07.2011 року сума несплачених відповідачем податкових зобов’язань складає 2126735,13 грн. Вищевказана сума податкових зобов’язань виникла із зобов’язань, самостійно визначених платником,  та зобов’язань визначених  контролюючим органом. Заборгованість, яка виникла з зобов’язань, самостійно визначених платником з доходів, одержаних від підприємницької діяльності, складає 2984,25 грн., згідно податкової декларації № 345 від 07.02.2011 року. Заборгованість, яка виникла з зобов’язань, визначених контролюючим органом складає  2123750,88 грн., згідно з наступних податкових повідомлень-рішень: податкове повідомлення-рішення № 0000971742/0 від 27.05.2010 року – на суму 1399810,71 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0000981742/0 від 27.05.2010 року на суму 700901,47 грн.; податкове повідомлення рішення № 0000991742/0 від 27.05.2010 року  на суму 23040,00 грн.

Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування ” платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни. У зв’язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов’язань станом на 12.07.2011 відповідач має податковий борг перед бюджетом у загальному розмірі 2126735,13 грн., який складається з зобов’язань, самостійно визначених платником,  та зобов’язань визначених  контролюючим органом. Борг відповідача підтверджується відповідно податковими повідомленнями-рішеннями, витягами з картки особового рахунку, розрахунком ціни позову. З метою погашення податкового боргу ДПІ в м. Свердловськ Луганської області на підставі ст.10 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 здійснювало заходи стягнення заборгованості перед бюджетом, зокрема, шляхом направлення відповідачу податкової вимоги № 204 від 15.03.2011 року. Оскільки податковий борг залишається несплаченим, позивач просив стягнути в з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в дохід місцевого бюджету суму заборгованості за порушення п.п. 8.1.2, 8.1. ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889 у розмірі 23040,00 грн., в дохід державного бюджету суму заборгованості за порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст 7 Закону України « Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97 у розмірі 1 399 810,71 грн.; в дохід місцевого бюджету суму заборгованості за порушення ст. 13 Декрету КМУ у розмірі 700 901,47 грн.; враховуючи часткову сплату відповідачем суми податкового зобов’язання стягнути в дохід місцевого бюджету суму заборгованості у розмірі 2 982,95 грн..

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги викладені у адміністративному позові підтримав повністю, надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив задовольнити вимоги у повному обсязі

Відповідач у судове засідання не з’явився, судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача, про дату, час та місце слухання справи. Правом надання заперечень проти позову у встановлений судом строк та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про визнання позовних вимог або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України  якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть  докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Проте, оскільки правовідносини щодо наслідків несплати платником податків – відповідачем у даній адміністративній справі податкового боргу з зобов’язань, самостійно визначених платником,  та зобов’язань визначених  контролюючим органом, виникли до набрання чинності Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, суд приходить до висновку, що в даному випадку при розгляді справи слід застосувати норми раніше діючого законодавства.

Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та   правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-XII.

Згідно ч.1 ст. 11 вказаного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість визначений Законом України «Про податок на додану вартість». Згідно зі ст.7 цього Закону, суб’єкти господарювання зобов’язані у встановленому цим законом порядку сплачувати податок на додану вартість.

Згідно із пунктом 19.2 статті 19 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі – Закон № 889) особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок, надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування, надавати податковому органу інші відомості з питань оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та за процедурою, визначеною цим Законом та Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку з доходів фізичних осіб до бюджету врегульовано статтею 8 Закону № 889.

Відповідно до підпунктів 8.1.1, 8.1.2 та 8.1.4 пункту 8.1 статті 8 Закону № 889:

- податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону;

- податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом, банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується  платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду;

- якщо оподатковуваний дохід виплачується у не грошовій формі чи готівкою з каси резидента, то податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати.

Відповідно до підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону України № 889, фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього Закону за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, у випадку, коли така фізична особа є податковим агентом, - за місцем реєстрації у податкових органах.

Контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку з доходів фізичних осіб відповідно підпункту 16.3.4 пункту 16.3 статті 16 Закону № 889  здійснює податковий орган за місцезнаходженням юридичної особи або її уповноваженого підрозділу.

Згідно із підпунктом 16.3.5 пункту 16.3 статті 16 Закону № 889 відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її уповноважений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Питання фінансової відповідальності за порушення норм Закону № 889  врегульовано у статті 20 цього Закону.

Згідно із підпунктом «а» пункту 20.2 статті 20 Закону № 889  при порушенні правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку, що здійснюються особами, визначеними цим Законом податковими агентами, фінансово відповідальними є податкові агенти.

Згідно із підпунктом «а» підпункту 20.3.1 пункту 20.3 статті 20 Закону № 889, особами, відповідальними за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу з цього податку, при нарахуванні податку особою, на яку покладається відповідальність за таке нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету згідно з нормами цього Закону, - є така особа - податковий агент.

У разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу (підпункт 20.3.2 пункту 20.3 статті 20 Закону № 889).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 14 Закону України від 25 червня 1991 року              № 1251-XII «Про систему оподаткування» (далі – Закон № 1251) податок на доходи фізичних осіб є загальнодержавним податком.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 зареєстровано в якості фізичної особи-підприємця Свердловською міською радою Луганської області 07.09.2006 року за № 2 391 000 0000 004034, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія НОМЕР_2,  та взято на податковий облік в якості платника податків у Державній податковій інспекції в м. Свердловськ Луганської області. (аркуш справи 6).

Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування ” платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Станом на 12.07.2011 року за ОСОБА_3 рахується податковий борг перед бюджетом, загальна сума якого становить 2126735,13 грн. та складається:

- із заборгованості, яка виникла із зобов’язань, самостійно визначених платником з доходів, одержаних від підприємницької діяльності, в сумі 2984,25 грн. згідно податкової декларації № 345 від 07.02.2011 року (аркуші справи 19-20);

- із заборгованості, яка виникла з зобов’язань, визначених контролюючим органом та складає 2123750,88 грн., згідно наступних податкових повідомлень-рішень:

№ 0000971742/0 від 27.05.2010 року – на суму 1 399 810,71 грн. (аркуш справи 10);

№ 0000981742/0 від 27.05.2010 року – на суму 700 901,47 грн. (аркуш справи 12);

№ 0000991742/0 від 27.05.2010 року – на суму 23 040,00 грн. (аркуш справи 15).

Крім того, податкова заборгованість відповідача в сумі 2126735,13 грн. підтверджується карткою особового рахунку платника податків (аркуші справи 139-145).

Стаття 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» встановлює, що оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об’єкти оподаткування у розділах II і III цього Декрету.

Пункт 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97 встановлює, що не підлягає включенню до складу податкового кредиту  суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтвердженні податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Уразі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством і нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед  бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (далі – Закон № 2181)  визначений порядок погашення податкового боргу платника податків та порядок звернення стягнення на активи платника податків, який відповідно до ввідної частини є спеціальним законом з питань оподаткування, та встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Згідно до п.5.1 ст.5 Закону № 2181, податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

6.2.3. Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

З метою погашення податкового боргу ДПІ в м. Свердловськ Луганської області на підставі ст.10 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 (далі – Закон № 2181) здійснювало заходи стягнення заборгованості перед бюджетом, зокрема, шляхом направлення відповідачу податкової вимоги № 204 від 15.03.2011 року (аркуш справи 7).

Позивачем було проведено позапланову виїзну перевірку СПД ОСОБА_3, за результатами якої складено акт № НОМЕР_1 від 18.05.2010 року. Перевіркою встановлено порушення відповідачем ст. 13 Декрету КМУ від 26.12.1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», в результаті чого встановлено заниження  податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 700901,47 грн., п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 933336,00 грн.. На підставі акту перевірки № НОМЕР_1 від 18.05.2010 року було винесено податкові повідомлення-рішення № 0000971742/0 від 27.05.2010 року на суму 1400004,00 грн., №0000981742/0 від 27.05.2010 року на суму 700901,47 грн.

Актом перевірки № НОМЕР_1 від 18.05.2010 року було встановлено порушення відповідачем п.п. 8.1.2, 8.1.1. ст.8 Закону № 889, в результаті чого винесено податкове повідомлення-рішення № 0000991742/0 від 27.05.2010 року на суму 23040,00 грн.

Податкові повідомлення-рішення № №0000981742/0 від 27.05.2010 року, №0000971742/0 від 27.05.2010 року, № 0000991742/0 від 27.05.2010 року було оскаржено відповідачем в судовому порядку. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08.12.2010 року по справі № 2а-5483/10/1270 позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від  24.02.2011 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08.12.2010 року по справі № 2а-5483/10/1270 скасовано. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.11.2011 року по справі №2а-5483/10/1270 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про зупинення виконання постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від  24.02.2011 року у справі № 2а-5483/10/1270.

Згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

          Таким чином, оскільки ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від  24.02.2011 року набрала законної сили, судом касаційної інстанції відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про зупинення виконання постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від  24.02.2011 року, сума заборгованості в розмірі 2126735,13 грн. самостійно відповідачем до цього часу не сплачено в повному розмірі, суд визнає, позовні вимоги  обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, постановою Державної податкової адміністрації в Луганській області від 06.10.2010 року порушено кримінальну справу у відношенні ОСОБА_3 за фактом ухилення від сплати податків за липень-вересень 2009 року на суму 1634237,00 грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Свердловськ Луганської області до  ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, місцезнаходження: 94800, АДРЕСА_1) в доход місцевого бюджету на рр 33216800700072 в УДК Луганської області, МФО 804013, КФК 11010120 суму заборгованості з податку з доходів фізичних осіб у сумі 23040,00 грн.(двадцять три тисячі сорок гривень 00 копійок),  в доход державного бюджету на рр 31118029700072 в УДК Луганської області, МФО 804013, КФК 14010100 суму заборгованості з податку на додану вартість в сумі 1399810,71 грн.(один мільйон триста дев’ятсот дев’яносто тисяч вісімсот десять гривень сімдесят одна копійка), в доход місцевого бюджету на рр 33215801700072 в УДК Луганської області, МФО 804013, КФК 11010200 суму заборгованості з прибуткового податку з громадян в сумі 700901,47 грн.(сімсот тисяч дев’ятсот одна гривні сорок сім копійок), в дохід місцевого бюджету на рр 33215801700072 в УДК Луганської області, МФО 804013, КФК 14010100 суму заборгованості в розмірі 2982,95 грн., а всього 2126735,13 грн.(два мільйони сто двадцять шість тисяч сімсот тридцять п’ять гривень тринадцять копійок).

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 19 березня 2012 року.

           СуддяА.А. Лагутін