Справа № 146/624/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       "20" червня 2025 р.                                        селище Томашпіль

Слідчий суддя Томашпільського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора у кримінальному провадженні-прокурора Гайсинського відділу Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника, адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Томашпіль клопотання слідчої СВ ВП №2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чугуїв Харківської області, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, особою з інвалідністю, потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС, учасником бойових дій та депутатом не являється, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 361, ч.5 ст. 407 КК України

В С Т А Н О В И В:

19 червня 2025 року слідча СВ ВП №2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 звернулася до Томашпільського районного суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 .

Клопотання мотивовано наступним.

Солдат ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. 41 Конституції України, ст. ст. 11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, учинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.

Так, 29.12.2024 солдат ОСОБА_5 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без поважних причин, в умовах воєнного стану діючи умисно, з метою ухилення від подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 не прибув та по теперішній час відсутній на військовій службі.

За час відсутності у військовій частині НОМЕР_2 (яка дислокується в АДРЕСА_2 ) солдат ОСОБА_5 обов`язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами указаної військової частини, правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до військової служби, а також про нез`явлення ним до військової частини без поважних причин, не повідомляв та проводив час на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме, у нез`явленні військовослужбовцем вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Крім того, 31.03.2025 приблизно 09:00 години ОСОБА_5 перебуваючи у будинку ОСОБА_7 , який розташований по АДРЕСА_3 , в одній із житлових кімнат на тумбочці побачив револьвер Флобер «STALKER 4 мм» чорного кольору (с/н 0121-001912) та ланцюжок з нержавіючої сталі сріблястого кольору у візантійському стилі, які на праві власності належать останньому.

Побачивши вищевказані речі, у ОСОБА_5 виник раптовий, протиправний умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, розуміючи протиправність своїх дій, з метою заволодіння чужим майном для власного збагачення за рахунок чужої власності, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи, що вчиняє протиправні дії в умовах воєнного стану, діючи повторно, скориставшись тим, що ОСОБА_7 знаходиться в іншій кімнаті, ОСОБА_5 викрав виявлені револьвер Флобер «STALKER 4 мм» чорного кольору (с/н 0121-001912) вартістю 4415,85 грн та ланцюжок з нержавічючої сталі сріблястого кольору у візантійському стилі вартістю 194, 75 грн.

В подальшому ОСОБА_5 залишив місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, завдавши ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 4610, 6 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме, у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненій в умовах воєнного стану, вчиненій повторно.

Крім того, 02.04.2025 приблизно 09:00 години ОСОБА_5 перебуваючи у будинку ОСОБА_7 , який розташований по АДРЕСА_3 на столі у одній із житлових кімнат побачив мобільний телефон марки «Samsung» серії «Galaxy М33 5G» моделі «SM-M336B» зеленого кольору, який на праві власності належить останньому.

Побачивши вищевказаний мобільний телефон у ОСОБА_5 виник раптовий, протиправний умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, розуміючи протиправність своїх дій, з метою заволодіння чужим майном для власного збагачення за рахунок чужої власності, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи, що вчиняє протиправні дії в умовах воєнного стану, діючи повторно, скориставшись тим, що ОСОБА_7 знаходиться в іншій кімнаті ОСОБА_5 , викрав виявлений мобільний телефон марки «Samsung» серії «Galaxy М33 5G» моделі «SM-M336B» зеленого кольору ІМЕІ НОМЕР_3 вартістю 4095 грн.

В подальшому ОСОБА_5 залишив місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, завдавши ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 4095 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме, у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненій в умовах воєнного стану, вчиненій повторно.

Крім того, маючи доступ до мобільного телефону марки «Samsung» серії «Galaxy М33 5G» моделі «SM-M336B» зеленого кольору, що належить ОСОБА_7 , ОСОБА_5 виявив на ньому встановлений мобільний додаток «Приват24», який являється системою призначеною для дистанційного керування банківськими рахунками АТ КБ «ПриватБанк» у режимі реального часу (інтернет-банкінг), в тому числі електронними платежами, обліковий запис (акаунт), який зареєстрований на ім`я ОСОБА_7 , а також згідно Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є программно-технічним комплексом та відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» є інформаційною (автоматизованою) системою.

Після цього у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на незаконне втручання в роботу автоматизованої системи дистанційного банківського обслуговування.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих спонукань, шляхом відкриття вказаного додатку, несанкціоновано зайшов до автоматизованої системи віддаленого доступу Mobile-банкінгу «Приват24» АТ КБ «ПриватБанк», та видавши себе за ОСОБА_7 , без дозволу власника з корисливих мотивів, не маючи права доступу, ввів номер мобільного телефону потерпілого НОМЕР_4 , після чого на вказаний номер надійшов SMS-код для входу в систему мобільного банкінгу, який ОСОБА_5 увів в інтерфейс мобільного додатку, як код доступу до автоматизованої системи віддаленого доступу.

Отримавши можливість дистанційно здійснювати операції та безперешкодно користуватися функціями банківського рахунку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_5 , який належить потерпілому ОСОБА_7 , ОСОБА_5 здійснив несанкціоноване втручання в атоматизовану систему «Приват24», яка належить АТ КБ «ПриватБанк», що призвело до витоку інформації.

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361 КК України, тобто несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.

Крім того, ОСОБА_5 , попередньо вчинивши кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 361 КК України, 02.04.2025 в період часу з 15:36 по 16:06 год, перебуваючи в м. Жмеринка Вінницької області, діючи в період воєнного стану, діючи повторно, використовуючи мобільний телефон марки «Samsung» серії «Galaxy М33 5G» моделі «SM-M336B» зеленого кольору належний ОСОБА_7 , авторизувався в особистому кабінеті ОСОБА_7 в автоматизованій системі дистанційного банківського обслуговування «Приват24» АТ КБ «ПриватБанк», та умисно, таємно, шляхом вільного доступу, переслідуючи корисливий мотив, розуміючи протиправність своїх дій та суспільно небезпечних наслідків, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, заволодів грошовими коштами ОСОБА_7 , а саме, здійснив переказ кредитних грошових коштів з банківського рахунку емітованого АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_7 , на свою банківську карту АТ «ПУМБ» № НОМЕР_6 на загальну суму 43800 гривень, після чого викраденими коштами розпорядився на власний розсуд.

Своїми протиправними діями ОСОБА_5 завдав ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 43800 гривень.

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме, у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненій в умовах воєнного стану, вчиненій повторно.

У даному кримінальному провадженні 18.06.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361, ч. 5 ст. 407 КК України.

Причетність ОСОБА_5 до вчинення вказаного кримінальних правопорушень підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами:

–        протоколом прийняття усної заяви від ОСОБА_7 щодо вчинення відносно неї злочину;

–        протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , який повідомив про обставини вчинення злочину;

–        протоколом огляду місця події в ході якого ОСОБА_5 добровільно видав викрадені у ОСОБА_7 речі;

–        протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 ;

–        протоколом слідчого експерименту

–        іншими матеріалами кримінального провадження.

Так, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до десяти років.

Слідча вказує, що обґрунтованість повідомленої підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, які вказують на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідча зазначає, що відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

У досудового розслідування є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжких злочинів, у вчиненні яких він підозрюється, ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою подальшого ухилення від кримінальної відповідальності, так як підозрюваний усвідомлює, що він вчинив кримінальні правопорушення, за які передбачено покарання, у вигляді позбавлення волі до десяти років. Крім того, враховуючи характер правопорушення та особу підозрюваного ОСОБА_5 , а саме те, що у нього не має постійного місця роботи, навчання, офіційно в шлюбі не перебуває. Таким чином позитивних стійких соціальних зв`язків та обов`язків, які б утримували його в певному місці не має. Крім того, ОСОБА_5 був раніше неодноразово засудженим за вчинення корисливих злочинів та вчинив повторно кримінальні правопорушення під час іспитового строку. Тому дані факти сприяють тому, що він може не з`являтися на виклики слідчого, прокурора, для здійснення повного досудового розслідування, та тому, що орган досудового розслідування, суд, не зможуть встановити його місце знаходження, та таким чином перешкоджати кримінальному провадженні.

У досудового розслідування є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 , може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється так як у нього відсутній постійний заробіток та з метою особистого збагачення може продовжувати свою злочинну діяльність .

Згідно ч. 5 ст. 8 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У розумінні положень, що наведені в численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 № 42310/04, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

За викладених обставин, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, ухилятися від виконання покладених на нього процесуальних обов`язків необхідно обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Таким чином, у даному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, так як наявні у матеріалах справи дані підтверджують наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу, такий не забезпечить належного виконання останнім його процесуальних обов`язків.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

У відповідності із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при поставленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно із п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 гривні.

При визначенні розміру застави слідчий суддя наряду з положеннями ст.182, 183 КПК України, повинен враховувати практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини злочину, особу підозрюваного та характер вчинених ним кримінальних правопорушень, у яких він підозрюється, слідча вважає за необхідне визначити розмір застави в сумі, що відповідає двадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, а також ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, для їх запобігання, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, приховати або знищити іншу частину викрадених грошових коштів, ухилятися від виконання покладених на нього процесуальних обов`язків необхідно обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження є доцільним застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання вищевказаних ризиків та не забезпечать належного виконання покладених на нього обов`язків. Так, домашній арешт не може бути застосований так як ОСОБА_5 з метою заробітку може змінювати своє місце проживання. Жодна особа не висловила намір особистої поруки за підозрюваного, а особисте зобов`язання не є дієвим, оскільки ОСОБА_5 може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення та переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

В судовому засіданні слідча СВ ВП №2 Тульчинського РВП ГУНП України у Вінницькій області ОСОБА_4 , прокурор Гайсинського відділу Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 клопотання підтримали за обставин, викладених у ньому, просили клопотання задовольнити, вважають за необхідне застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід – тримання під вартою.

Будучи допитаним слідчим суддею, підозрюваний ОСОБА_5 з обставинами вчинених кримінальних правопорушень, які зазначені в клопотанні погодився, проти задоволення клопотання не заперечив.

Захисник підозрюваного ОСОБА_6 , підтримав позицію свого підзахисного та не заперечив в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Розглянувши підстави внесеного клопотання, вислухавши пояснення підозрюваного, слідчої, доводи прокурора, вважаю клопотання обґрунтованим, яке підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно п.5 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Обставини, що дали підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 361, ч.5 ст. 407 КК України стверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема:

–        протоколом прийняття усної заяви від ОСОБА_7 щодо вчинення відносно неї злочину;

–        протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , який повідомив про обставини вчинення злочину;

–        протоколом огляду місця події в ході якого ОСОБА_5 добровільно видав викрадені у ОСОБА_7 речі;

–        протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 ;

–        протоколом слідчого експерименту.

18 червня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, ч.1 ст. 361 КК України, ч.5 ст. 407 КК України.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25 квітня 2003 року № 4 звернуто увагу судів, що при вирішенні питань, пов`язаних із обранням запобіжного заходу у вигляді взяття під варту і продовженням строків тримання під вартою суди мають додержувати вимог ст. 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), далі Конвенції) і норм КПК, відповідно до яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.

За ч.ч. 1, 5, 6 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, пов`язане із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

В судовому засіданні слідчим, прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Враховуючи, що ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення, які згідно ст. 12 КК України класифікуються, як тяжкі злочини, злочини вчинено у воєнний час, не має постійного місця роботи, джерела доходу, не має міцних соціальних зв`язків, раніше судимий, дані кримінальні правопорушення вчинив під час іспитового строку, може з метою уникнення відповідальності, враховуючи тяжкість злочинів переховуватись від органів слідства та суду, а тому з метою виконання покладених на нього процесуальних обов`язків суд вважає клопотання обґрунтованим, яке підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.5 ст. 115 КПК України при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.

Згідно ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, згідно якої слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Згідно п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної або обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309 КПК України

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчої Відділення поліції №2 Тульчинського районного відділу поліції у Вінницькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чугуїв Харківської області, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, особою з інвалідністю, потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС, учасником бойових дій та депутатом не являється, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у скоєнні кримінальих правопрорушень, передбачених за ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 361, ч.5 ст. 407 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком 60 днів, а саме до 16 серпня 2025 року.

Визначити ОСОБА_5 з врахуванням тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, розмір застави в сумі 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90840 грн. (дев`яносто тисяч вісімсот сорок гривень), у разі внесення якої покласти на нього такі обов`язки на строк два місяці:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду;

       2) не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;

3) повідомляти прокурора, слідчого і суд залежно від стадії крмінального провадження про зміну свого місця проживання чи роботи.

       Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

       Копію ухвали після її оголошення негайно вручити підозрюваному ОСОБА_5 .

       На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Слідчий суддя:  ОСОБА_1