ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
____________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2012 р. Справа № 2-а-284/12/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючої судді: Василенко Г.Ю.,
суддів - Кисильової О.Й., Ковбій О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Зовнішньоекономічного товариства з обмеженою відповідальністю "Інтервес" до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Ващенка Володимира Миколайовича - начальника відділу контролю технологічних процесів Головної Державної інспекції захисту рослин Міністерства аграрної політики та продовольства України, Возний Василя Миколайовича - головного спеціалісту відділу контролю технологічних процесів Головної Державної інспекції захисту рослин Міністерства аграрної політики та продовольства України про визнання дій протиправними та скасування наказу,
встановив:
Зовнішньоекономічне товариство з обмеженою відповідальністю «Інтервес» (далі – ЗТОВ «Інтервес») звернулось до суду з адміністративним позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України ( далі – Мінагрополітики України, Відповідач 1), начальника відділу контролю технологічних процесів Головної державної інспекції захисту рослин Міністерства аграрної політики та продовольства України Ващенка В.М. (далі - Відповідач - 2), головного спеціаліста відділу контролю технологічних процесів Головної державної інспекції захисту рослин Міністерства аграрної політики та продовольства України Возний В.М. (далі – Відповідач - 3) про визнання незаконними дій Відповідача -2, Відповідача -3, по проведенню перевірки та складанню акта планової перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов № б/н від 28 грудня 2011 року, та складанню акта про неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов №2 від 28 грудня 2011 року; визнання незаконним та скасування наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №12 від 10 січня 2012 року в частині анулювання ЗТОВ «Інтервес» ліцензії на провадження господарської діяльності з проведення фумігації об’єктів регулювання, визначених Законом України «Про карантин рослин», які переміщуються через державний кордон України та карантинні зони.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 26 грудня по 30 грудня 2011 року комісією у складі працівників відділу контролю технологічних процесів Головдержзахисту Мінагрополітики було проведено планову перевірку діяльності позивача з питань додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності щодо проведення фумігації об’єктів регулювання, що визначені Законом України «Про карантин рослин», які переміщуються через державний кордон України та карантинні зони. За результатами перевірки складено акт б/н від 28 грудня 2011 року, у якому зазначено, що при проведені перевірки комісією виявлено порушення вимог п.п. 2.2.2, 2.3.2, 2.4.1 Ліцензійних умов. Крім того, 28 грудня 2011 представниками відділу контролю технологічних процесів Головдержзахисту Мінагрополітики складено Акт №2 про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з проведення фумігації об’єктів регулювання, що визначені Законом України «Про карантин рослин», які переміщуються через державний кордон України та карантинні зони. На підставі вищезазначених актів перевірки № б/н, №2 від 28 грудня 2011, Міністерством аграрної політики та продовольства України винесено Наказ № 12 від 10 січня 2012 року про анулювання ліцензії ЗТОВ «Інтервес» серії АГ №399961 від 14 вересня 2010 року. Вважає дії відповідача по проведенню перевірки та складанню актів планової перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов №б/н та №2 від 28 грудня 2011 року неправомірними та такими, що не відповідають діючому законодавству. Просив суд скасувати наказ № 12 від 10 січня 2012 року в частині прийняття рішення про анулювання ліцензії на проведення фумігації об’єктів регулювання, що визначені Законом України «Про карантин рослин», які переміщуються через державний кордон України та карантинні зони.
Представник позивача, в судове засідання не з’явився, надав суду письмову заяву з проханням розглянути справу в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав.
Відповідачі письмових заперечень на позов не надали, в судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні в разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1 Положення про Міністерство аграрної політики та промисловості України, затвердженого указом Президента України 23 квітня 2011 року за №500/2011 Міністерство аграрної політики та продовольства України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики у сфері сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави; державної політики в галузях рибного господарства, та рибної промисловості, охорони, використання використання та відтворення водних живих
ресурсів, регулювання рибальства та безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, ветеринарної медицини, безпечності харчових продуктів у сферах карантину та захисту рослин, охорони прав на сорти рослин, земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, лісового та мисливського господарства, нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Згідно п. п. 7.129, 21 Положення Мінагрополітики, відповідно до покладених на нього завдань, здійснює відповідно до законодавства ліцензування окремих видів господарської діяльності, видачу документів дозвільного характеру.
Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування визначає Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». Цей Закон встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб’єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування.
Відповідно до п. 8 Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 № 1698, Мінагрополітики є органом ліцензування, який видає ліцензії проведення фумігації (знезараження) об’єктів регулювання, визначених Законом України «Про карантин рослин», які переміщуються через державний кордон України та карантинні зони.
В розумінні Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензіатом - є суб’єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
Відповідно до ст. 20 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” державний нагляд за додержанням органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.
Як вбачається з матеріалів справи, зовнішньоекономічне товариство з обмеженою відповідальністю «Інтервес» здійснює свою діяльність у сфері проведення фумігації об’єктів регулювання, що визначені Законом України «Про карантин рослин», які переміщуються через державний кордон України та карантинні зони. Для здійснення господарської діяльності позивачем отримано ліцензію серії АГ №399961, видану Міністерством аграрної політики та промисловості України на підставі рішення №515 від 25 серпня 2010 року.
У відповідності до діючого законодавства, єдиний порядок здійснення контролю за додержанням Ліцензійних умов даного виду господарської діяльності установлений Порядком контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з проведення знезараження підкарантинних матеріалів та об'єктів, які переміщуються через державний кордон України та карантинні зони, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства аграрної політики України від 31 липня 2006 року №65/413 ( далі – Порядок №65/413).
Пунктом 1.2. передбачено, що контроль за додержанням ліцензіатами Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з проведення знезараження підкарантинних матеріалів та об'єктів, які переміщуються через державний кордон України та карантинні зони здійснюють у межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок органи контролю: визначені постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 року N 1698 Міністерство аграрної політики України як орган ліцензування.
Планові перевірки дотримання ліцензіатом ліцензійних умов проводяться не частіше одного разу на рік.
Наказом Мінагрополітики за №485 від 21 вересня 2011 року «Про затвердження плану перевірки додержання ліцензіатами Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з проведення фумігації (знезараження) об’єктів регулювання, визначених Законом України «Про карантин рослин», які переміщуються через державний кордон України та карантинні зони затверджено план перевірки додержання ліцензіатами Ліцензійних умов на IV квартал 2011 року.
В пункті 4 статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).
Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.
14 грудня 2011 р. листом № 13-156-15/1401, Мінагрополітики повідомило ЗТОВ «Інтервес» про проведення перевірки дотримання ліцензійних умов в період з 26 грудня 2011 року по 30 грудня 2011 року. Однак, зазначений лист отримано позивачем лише 19 грудня 2011р., що підтверджується довідкою «Укрпошти».
В період з 26 грудня 2011 року по 30 грудня 2011 року, на підставі наказу Мінагрополітики від 27 грудня 2011 року №780, про створення комісії з питань перевірки додержання ліцензіатами Ліцензійних умов, та посвідчення на перевірку від 26 грудня 2011 року за №1 було проведено планову перевірку позивача.
Відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Порядку результати перевірки ліцензіата оформлюються актом перевірки. Акт перевірки додержання ліцензіатом Ліцензійних умов складається у двох примірниках за встановленою формою (додаток 3). Один примірник акта перевірки видається керівнику (уповноваженому представнику) ліцензіата (юридичної особи), ліцензіату (фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності), який перевірявся, другий зберігається в органі контролю, який здійснював перевірку. Усі примірники акта підписуються особами, які проводили перевірку. Керівник ліцензіата (юридичної особи) або його уповноважений представник особисто засвідчує, що ознайомлений з актом перевірки і отримав один примірник, ставить свій підпис, дату та печатку суб'єкта господарювання. Ліцензіат (фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності) засвідчує, що ознайомлений з актом перевірки і отримав один примірник, ставить свій підпис та дату.
Порушення, викладені в акті перевірки, повинні мати посилання на конкретні пункти, розділи, статті нормативно-правових актів. Довільне викладення або тлумачення вимог нормативно-правових актів не допускається.
Так, за результатами проведеної перевірки, 28 грудня 2011 року було складено два акти: Акт №б/н планової перевірки додержання ЗТОВ «Інтервес» Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з проведення фумігації (знезараження) об’єктів регулювання, визначених Законом України «Про карантин рослин», які переміщуються через державний кордон України та карантинні зони, та Акт №2 «Про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов».
Зазначеними актами було зафіксовано порушення пунктів 2.2.2, 2.3.2, 2.4.1 Ліцензійних умов, а саме: не належним чином ведеться книга (журнал) обліку, наявності та використання пестицидів та агрохімікатів, відсутній дозвіл на проведення фумігацій них робіт, відсутні записи у дозволі на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, відсутні медичні книжки, не належним чином проведено атестацію робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМУ від 01 серпня 1992 року за №442.
На підставі вищезазначених актів перевірки № б/н, №2 від 28 грудня 2011 року Мінагрополітики винесено Наказ №12 від 10 січня 2012 року про анулювання ліцензії ЗТОВ «Інтервес» серії АГ №399961 від 14 вересня 2010 року.
Проте, суд не погоджується із висновками посадових осіб Мінагрополітики, викладених в актах перевірки, що стали підставою для прийняття оскаржуваного наказу, виходячи з наступного.
Підстави для анулювання ліцензії визначені в ст. 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», до яких також виноситься і неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності.
Так із змісту акту від 28 грудня 2011 року вбачається що перевіряючи ми зафіксовані порушення п.2.1.2 Ліцензійних умов щодо неналежного ведення книги (журналу) обліку, наявності, використання пестицидів та агрохімікатів. Проте, в акті перевірки не зазначено в чому конкретно полягають порушення при веденні цієї книги (журналу), не зазначено які саме графи (розділи) не заповнені, або заповнені невірно, не зазначено яким нормативним актом затверджено форму цієї книги (журналу).
Також, в акті зазначено порушення абзацу 2 п.2.2.2. Ліцензійних умов щодо відсутності дозволу на проведення фумігаційних робіт.
Відповідно до вимог п.2.2.2 Наказу Держкомпідприємництва №129/402 від 04.11.2004 року «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з проведення знезараження під карантинних матеріалів та об'єктів, які переміщуються через Державний кордон України та карантинні зони»: для провадження господарської діяльності з знезараження під карантинних матеріалів суб'єкт господарювання повинен мати: дозвіл на проведення фумігаційних робіт виданий відповідно до вимог Державних санітарних правил «ДСП 8.8.1.2.001-98 Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» територіальною CEC. Згідно вимог п.6.5.3. Наказу Міністерства охорони здоров'я України №1 від 03.08.1998 року «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві. Державні санітарні правила ДСП 8.8.1.2.001-98» дозвіл на проведення фумігаційних робіт видається територіальною санітарно-епідеміологічною станцією і установою Мінекобезпеки.
Оскільки, підприємство здійснює свою діяльність на територіях портів, то такі дозволи у формі висновків надаються портовими санстанціями, які відповідно до чинного законодавства контролюють діяльність на територіях портів і можуть видавати дозволи лише у формі висновків.
Законодавчо форма дозволу на проведення фумігаційних робіт не затверджена, в зв'язку з чим територіальні CEC видають висновок в якому зазначається про дозвіл виконання вказаних робіт.
Як вбачається із зауважень до акту, зазначені висновки були надані перевіряючим, проте залишені ними поза увагою.
Крім того, позивачем отримано від Міністерства охорони здоров'я України лист №05.03-18-58/961 від 01.03.2011 року, в якому зазначено, що «МОЗ України не заперечує проти проведення TOB «Інтервес», м. Херсон фумігацій них робіт у межах України при умові, що в кожному конкретному випадку їх проведення на об'єктах буде погоджено з закладами Державної CEC відповідної адміністративної території або виду транспорту».
Погодження від закладів CEC (портових CEC) позивачем було отримано, про що свідчать висновок CEC на право проведення фумігаційних робіт №45 від 17.03.2011 року, висновок CEC на право проведення фумігаційних робіт №9 від 13.04.2011 року, висновок CEC №105/05 від 31.01.2011 року, які були надані перевіряючим.
Таким чином, позивач отримав від CEC необхідні документи дозвільного характеру які надають йому право проведення фумігаційних робіт.
Що стосується порушення абзацу З п.2.2.2. Ліцензійних умов стосовно відсутності записів у дозволі на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, то зазначеним пунктом Ліцензійних умов передбачено лише, що ліцензіат зобов'язаний мати такий дозвіл.
Відповідно до вимог п.4.8. Наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.07.2002 року №294 під час здійснення екологічного контролю вантажів з отруйними речовинами у пунктах пропуску через державний кордон уповноважена особа контрольного органу Мінприроди України робить на зворотному боці дозволу, у тому числі на виданому на транзитне перевезення, відмітку щодо кількості перевезеної речовини відповідно до кількості, зазначеної у дозволі, та повідомляє дозвільний орган щодо факту завершення виконання умов дії дозволу або щодо їх порушення. Тобто, вищезазначене записи робляться лише тоді, коли вантаж з отруйними речовинами перетинає кордон. Оскільки позивач не здійснює перевезення вантажів з отруйними речовинами через державний кордон України, тому відсутність таких записів не тягне за собою порушення законодавства України.
Також в акті зафіксовано порушення п.2.3.2. Ліцензійних умов, а саме: відсутність медичних книжок.
Відповідно до вимог п.2.3.2. Ліцензійних умов зазначені медичні книжки знаходяться безпосередньо у працівників ЗТОВ «Інтервес» і пред'являються на вимогу представників державного нагляду та контролю.
Таким чином, аналізуючи об’єктивний склад порушень зазначених у актах, які стали підставою для прийняття спірного рішення колегія судів зазначає, що встановлені відповідачем порушення не конкретизовані, не містять чіткого посилання на норми діючого законодавства, а вказані порушення самі по собі не зазначені як такі, що унеможливлюють забезпечення виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності.
Отже, суд вважає, що анулюванню ліцензія підлягає лише тоді, коли для цього мається достатньо підстав та вичерпались усі інші можливі засоби впливу на суб’єкта господарської діяльності.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони у відповідності з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачі, як суб’єкти владних повноважень, не скористалися своїм правом довести правомірність своїх дій та рішень.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 71, 128, 158 - 163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Позовні вимоги Зовнішньоекономічного товариства з обмеженою відповідальністю "Інтервес" задовольнити.
Визнати неправомірними дії Ващенка Володимира Миколайовича - начальника відділу контролю технологічних процесів Головної Державної інспекції захисту рослин Міністерства аграрної політики та продовольства України та Возний Василя Миколайовича - головного спеціалісту відділу контролю технологічних процесів Головної Державної інспекції захисту рослин Міністерства аграрної політики та продовольства України при складанні актів перевірки від 28.12.2011 року № б/н, № 2.
Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України №12 від 10 січня 2012 року в частині анулювання Зовнішньоекономічному товариству з обмеженою відповідальністю «Інтервес» ліцензії серії АГ №399961 від 14 вересня 2010 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуюча Василенко Г.Ю.
Судді: Кисильова О.Й.
Ковбій О.В.