Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
15 березня 2012 р. № 2-а- 739/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого –Судді Бездітка Д.В.,
при секретарі судового засідання –Фоміній В.В.,
за участю: позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Гавриленко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Прокуратури м. Харкова
про визнання дій незаконними,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідачів, Відділу державної виконавчої служби Дзержинського районного управління юстиції у м. Харкові, Прокуратури м. Харкова, в якому просить суд визнати незаконними дії Відділу державної виконавчої служби Дзержинського районного управління юстиції у м. Харкові та Прокуратури м. Харкова.
Ухвалою суду від 21.02.2012 року позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Дзержинського районного управління юстиції у м. Харкові, Прокуратури м. Харкова про визнання дій незаконними, в частині позовних вимог позивача про визнання незаконними дій Відділу державної виконавчої служби Дзержинського районного управління юстиції у м. Харкові повернуто позивачу.
Позивач обґрунтовувала свої позовні вимоги тим, що 30.09.2011 року нею було подано скаргу в Прокуратуру Харківської області на бездіяльність Прокуратури Дзержинського району м. Харкова. Прокуратурою Харківської області 05.10.2011 року повідомлено позивача, що її скарга направлена до Прокуратури м. Харкова. Позивач 07.12.2011 року направила заяву Прокурору м. Харкова з проханням направити їй відповідь на звернення від 30.09.2011 року. Позивач зазначила, що нею було отримано 26.12.2011 року відповідь Прокуратури м. Харкова від 14.12.2011 року №04-31/1225/11, в якій зазначено, що відповідь на звернення від 30.09.2011 року було їй надіслано 26.10.2011 року №04-21-1525/11, яку як стверджує позивач вона не отримала. Позивач вважає дії Прокуратури м. Харкова незаконними.
В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність. Згідно наданих до суду письмових заперечень пояснив, що оскаржувані в даній справі дії прокуратури м. Харкова є цілком законними, здійсненими в строки відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, посилаючись на письмові заперечення на адміністративний позов.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що до прокуратури міста Харкова 06.10.2011 року супровідним листом прокуратури Харківської області №19-р від 05.10.2011 року надійшла скарга ОСОБА_1 від 30.09.2011 року на бездіяльність прокуратури Дзержинського району м. Харкова.
У вказаному зверненні позивач ставила питання щодо зобов'язання прокуратури району надати відповідь на її попереднє звернення від 02.03.2011 року та вжити заходи прокурорського реагування до державного виконавця Дзержинського ВДВС ХМУЮ Риженко Ю.Є.
Прокуратурою міста Харкова розглянуте зверненням ОСОБА_1 від 30.09.2011 року, що надійшло 06.10.2011 року та надано відповідь від 28.10.2011 року № 04-31-1225/11. Направлення зазначеної відповіді позивачу підтверджується доданими представником відповідача реєстром відправленої прокуратурою міста кореспонденції за 28.10.2011 року.
З вказаної відповіді прокуратури м. Харкова від 28.10.2011 року № 04-31-1225/11 встановлено, що Зміївським районним судом Харківської області видано виконавчий лист від 26.01.1998 № 2-214/98 про стягнення з АТ «Швидкі гроші»на користь позивача боргу 270 доларів та 18 центів США та 25 грн. держмита. До Дзержинського ВДВС ХМУЮ 25.01.2010 року надійшов виконавчий лист № 2-214/98, однак у зв’язку із невідповідністю останнього вимогам ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», у відкритті виконавчого провадження за ним було відмовлено, виконавчий документ повернуто до Зміївського районного суду Харківської області. На даний час виконавчий лист № 2-214/98 повторно до Дзержинського ВДВС ХМУЮ не надходив.
Позивачу запропоновано з питань видачі виконавчого листа № 2-214/98 про стягнення з АТ «Швидкі гроші»на користь позивача боргу 270 доларів та 18 центів США та 25 грн. держмита, звернутися до Зміївського районного суду Харківської області, з питань примусового його виконання –із виконавчим листом та відповідною заявою до Дзержинського ВДВС ХМУЮ.
Також зазначено, що прокуратурою м. Харкова встановлено, що із відповідним зверненням позивач зверталась до прокуратури Дзержинського району м. Харкова, у якій 14.06.2011 року позивачу було надано аналогічну відповідь. Таким чином, підстав для вжиття заходів до працівників прокуратури району, що відповідали за розгляд звернень позивача не встановлено.
В подальшому до прокуратури міста Харкова 13.12.2011 року надійшло звернення ОСОБА_1 щодо неотримання відповіді на її звернення від 30.09.2011 року.
Листом №04-31-1225/11 від 14.12.2011 року відповідачем ОСОБА_1 повідомлено про результати розгляду її попереднього звернення від 30.09.2011 року до якого надана копія відповіді від 28.10.2011 року, що підтверджується реєстром відправленої прокуратурою міста кореспонденції за 14.12.2011 року.
Відповідно до п.п. 7.11. п.7 Інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої Наказом виконувача обов'язків Генерального прокурора України від 01.04.2010р. N 18, документи, які надсилаються простою поштовою кореспонденцією, враховуються у поштових реєстрах або книзі (додаток 25), де вказується номер листування та дані адресата.
Суд зазначає, що статтею 12 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду.
Статтею 19 Закону України "Про прокуратуру" визначено предмет нагляду за додержанням і застосуванням законів, яким є: 1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам; 2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав; 3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до ч.2 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру", при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право, зокрема, порушувати у встановленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення, передавати матеріали на розгляд громадських організацій; давати приписи про усунення очевидних порушень закону; вносити подання до державних органів, громадських організацій і посадовим особам про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли.
За результатами цих перевірок прокуратурою м. Харкова не знайдено підстав для прокурорського реагування в порядку, передбаченому Законом України "Про прокуратуру".
Відповідно до ст.1 Закону України "Про прокуратуру", прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Преамбулою до Закону України "Про звернення громадян" із змінами та доповненнями, передбачено, що цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів.
Згідно із ст.1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Статтями 4, 5 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Відповідно до ст.14 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.
Відповідно до вимог ст.19 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема, об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Згідно ст.20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Отже, з наданих відповідачем до матеріалів справи доказів, слідує, що звернення ОСОБА_1 від 30.09.2011 року та від 13.12.2011 року розглянуті прокуратурою м. Харкова відповідно до вимог чинного законодавства, про їх розгляд повідомлено заявника відповідно до передбачених строків, за таких обставин прокуратурою м. Харкова вчинено дії на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Також суд вважає необхідним зазначити, що позивач фактично оскаржує дії відповідача щодо змісту відповідей, які надійшли на її адресу, а не дії прокуратури щодо ненадання відповідей.
У зв’язку з вищевикладеним, позовні вимоги позивача спростовуються зібраними по справі доказами, дії відповідача відповідають ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 КАС України судовий збір позивачу не повертається.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Прокуратури м. Харкова про визнання дій незаконними - відмовити.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 20 березня 2012 року.
Суддя Д.В. Бездітко