Справа № 2а/1570/1848/2011
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2012 року
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стеценко О.О., розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Прокурора Овідіопольського району Одеської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700,00 гривень,-
В С Т А Н О В И В:
Прокурор Овідіопольського району Одеської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700 гривень за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що за порушення законодавства в галузі автомобільних перевезень до відповідача постановою Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області від 04 серпня 2010 року № 104902 застосовано фінансові санкції в сумі 1700,00 гривень. В добровільному порядку заборгованість відповідачем погашена не була, у зв’язку із чим позивач звернувся до суду.
Представник прокуратури в судовому засіданні посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Представник позивачів - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач про день та час слухання справи був повідомлений належним чином та своєчасно (а.с.58,6371-72,75,93-94,98), жодних клопотань про розгляд справи за його відсутністю чи про відкладення розгляду справи на іншу дату до суду не надходило.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що причина неявки відповідача в судове засідання є не поважною та можливим розглядати справу у його відсутність на підставі наданих доказів.
Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справ, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Відтак, суд доходить висновку, що спір підлягає вирішенню на підставі наявних у матеріалах справи доказів, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державний контроль за додержанням суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а також державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються, який здійснюється на автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі, у місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, здійснює урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, яким є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті, що діє на підставі Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 № 1190.
Для виконання покладених на Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті завдань згідно пункту 8 зазначеного Положення утворюються територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в межах граничної чисельності її працівників.
Відповідно до пункту 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових, рейдових перевірок.
29 червня 2010 працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області проведено перевірку транспортного засобу марки Рено/WEIGHTMASTER - напівпричіп, державний номерний знак НОМЕР_1/НОМЕР_2, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ВНС № НОМЕР_3№ НОМЕР_4 належить ОСОБА_1.
Під час перевірки зафіксовано порушення відповідачем статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме, відсутня ліцензійна картка на напівпричіп.
За даним фактом державним інспектором територіального відділу державного контролю Головної автотранспортної інспекції 29 червня 2010 року складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 153491, згідно якого відповідач відмовився від пояснень та підписання зазначеного акту перевірку (а.с.15).
Відповідно до ч. 1 ст. 70 Закону України "Про автомобільний транспорт" про порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачені пунктами 1 - 6 ст. 69 вказаного Закону, посадовою особою територіального органу центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту складається протокол не пізніше двох місяців з дня вчинення цього порушення, який розглядається протягом десяти днів керівником цього територіального органу та за наявності підстав останнім ухвалюється постанова про застосування до перевізника фінансових санкцій.
З матеріалів справи вбачається, що територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області відповідачу направлялось повідомлення про розгляд справи про вчинене правопорушення та його запрошення на розгляд цієї справи, яке відбудеться 04 липня 2010 року з 10.00 до 14.00 години за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16). Дане повідомлення отримано відповідачем, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.19).
04 серпня 2010 року начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області винесено постанову № 104902 про застосування фінансових санкцій за допущені порушення законодавства про автомобільний транспорт і накладено фінансові санкції в сумі 1700,00 гривень відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 цього Закону (а.с.17).
Пунктом 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 передбачено, що фінансова санкція повинна бути перерахована суб’єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом 15 днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.
Відповідно до матеріалів справи копія постанови від 04 серпня 2010 року отримана відповідачем особисто, про що свідчить розписка, яка міститься в матеріалах справи (а.с.19).
Однак, на час розгляду справи сума фінансових санкцій відповідно до постанови № 104902 від 04 серпня 2010 року у добровільному порядку відповідачем не сплачена.
Відповідно до статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документами для регулярних пасажирських перевезень, є: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України; для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка).
Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 цього Закону у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 32 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, передбачено, що скаргу на постанову може бути подано протягом 10 днів після її винесення.
Доказів оскарження постанови про застосування фінансових санкцій в адміністративному порядку чи її скасування в судовому порядку відповідач суду не надав.
Судом встановлено, що на момент розгляду справи фінансова санкція у розмірі 1700,00 гривень відповідачем не сплачена.
Частиною другою статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурора віднесено до осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Відповідно до частини другої статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру" підставою представництва прокурора у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Таким чином, із врахуванням викладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги Прокурора Овідіопольського району Одеської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700,00 гривень обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В:
Адміністративний позов Прокурора Овідіопольського району Одеської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700,00 гривень за порушення законодавства про автомобільний транспорт - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) суму фінансових санкцій в розмірі 1700,00 гривень (одна тисяча сімсот гривень) на користь держави, які спрямувати рахунок УДК (Управління Державного казначейства) Одеської області, а саме: р/р 31116106700360 Овідіопольський р., Банк: УДК в Одеській області, МФО 828011, отримувач: УДК в Одеській області КОД 22508650, код платежу – 21081100.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання постанови у порядку ст. ст. 160, 167 КАС України.
Суддя Стеценко О.О.