ЛЬВІВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2012 р.  Справа № 49167/11/9104

          Львівський апеляційний адміністративний суд у складі  :

головуючого судді                                                                                 Святецького В.В.

суддів                                                                                                       Довгополова О.М., Глушка І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження  в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Франківського районного суду м. Львова від 21 лютого 2011 року  про залишення позову без розгляду у  справі за позовом ОСОБА_1 до Бірківської сільської ради Яворівського району Львівської області, треті особи – управління Держкомзему України у Яворівському районі, ОСОБА_2, про визнання дій неправомірними, визнання нечинними рішень,-

В С Т А Н О В И В :

          31 грудня 2010 року  ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить поновити строк звернення до суду, визнати неправомірними дії Бірківської сільської ради Яворівського району Львівської області щодо вилучення в нього земельної ділянки площею 0,15 га по АДРЕСА_1, визнати нечинними рішення Бірківської сільської ради: № 20 від 29.07.2001 року  ,,Про вилучення земельних ділянок у кварталі забудови с. Рокитно”  в частині вилучення в нього спірної земельної ділянки площею 0,15 га та пункту 4 додатку № 1 до рішення  № 17 від 19.04.2005 року ,,Про безкоштовну передачу у власність земельних ділянок жителям с.Бірки та с. Рокитно” щодо безкоштовної передачі ОСОБА_2 у власність земельної ділянки на АДРЕСА_1. Також просить стягнути з Бірківської сільської ради 5000 грн. моральної шкоди.

          Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 21 лютого 2011 року  позовну заяву залишено без розгляду та повернуто позивачу.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права.

          В апеляційній скарзі зазначає, що суддя в порушення вимог ч.4 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України його позовну заяву, яка надійшла до суду 31.12.2010 року , розглянув лише 21.02.2011 року.

          Крім того, суддя безпідставно вказав, що до позовної заяви необхідно додавати окрему заяву про поновлення строку зверхня до суду, оскільки в позовній заяві він заявляв клопотання про поновлення цього строку. Також суддя незаконно повернув позовну заяву на підставі вимог ч.7 ст. 107 КАС України. На порушення вимог ч. 7 ст. 107 та ч. 4 ст. 108 КАС України копію ухвали суддя направив йому лише 14.03.2011 року.

          З огляду на викладене позивач просить скасувати ухвалу судді Франківського районного суду м. Львова.  

Оскільки особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання,  апеляційний суд у відповідності до пункту 2 частини 1 статі 197  Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.  

          Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга  підлягає до задоволення з таких підстав.

          Приймаючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду та її повернення позивачу, суддя виходив з того, що позовна заява подана з пропущенням строку звернення до суду а ч.7 ст. 107 КАС України передбачає направлення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без розгляду разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Проте, такі висновки судді, на думку апеляційного суду, не відповідають обставинам справи та нормам процесуального права і є помилковими.

          Частиною 2 статті 99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.  

          В силу ч.1 ст. 100 КАС України (в редакції, чинній на час винесення оскарженої ухвали)  адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

          Відповідно до  п. 5 ч. 1 ст. 106  КАС України у позовній заяві зазначаються:  у разі необхідності - заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

          Статтею 108 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

          Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що у відповідності до чинної на час прийняття оскарженої ухвали редакції КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано після закінчення строків, установлених законом, а заява про поновлення строків звернення до суду відсутня, мав винести ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надати позивачу строк для подання такої заяви. Лише за наслідками розгляду такої заяви та у випадку неповажності причин пропуску строку для звернення до суду позовна заява мала бути залишена  без розгляду.

          Такі висновки апеляційного суду кореспондуються з конституційною нормою доступу до правосуддя, зокрема ст. 55 Конституції України, якою встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

          Крім того, суддя допустився помилки щодо повернення позовної заяви, оскільки підстави для повернення позовної заяви були відсутні.

          Підстави для повернення позовної заяви передбачені ч.3 ст.108 КАС України, згідно якої позовна заява повертається позивачеві, якщо:1) позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху; 2) позивач до відкриття провадження в адміністративній справі подав заяву про її відкликання; 3) позовну заяву подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності; 4) позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи; 5) у провадженні цього або іншого адміністративного суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 6) справа не підсудна цьому адміністративному суду; 7) якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, передбаченого частиною третьою статті 99 цього Кодексу.

          Відповідно до  ч. 7 ст. 107 КАС України копія ухвали про залишення позовної заяви без розгляду невідкладно надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

          Таким чином, прийняття суддею одного рішення щодо залишення позовної заяви без розгляду та повернення позовної заяви суперечить наведеним приписам КАС України, згідно яких передбачено різні підстави для прийняття таких рішень. Тому суддя вправі прийняти лише одне рішення щодо залишення позовної заяви без розгляду або повернення позовної позивачеві.  

          Крім того, апеляційний суд звертає увагу на порушення суддею процесуальних строків при прийнятті рішення про залишення позовної заяви без розгляду та направлення копії ухвали, встановлених частинами 4 та 7 ст. 107 КАС України.

                   Згідно п.3 ч.1 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право  скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

           В силу п. 4 ч.1 ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:  порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

          На підставі викладеного апеляційний суд визнає, що оскаржена ухвала  прийнята з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням матеріалів справи для продовження розгляду.

          Керуючись  ст. 195,ст. 197, п.3 ч.1 ст. 199, п.4 ч.1 ст. 204, ст. 205, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

          Апеляційну скаргу  ОСОБА_1   задовольнити,  увалу судді  Франківського районного суду м. Львова  від 21 лютого 2011 року про залишення позову без розгляду та повернення позовної заяви у справі № 2а-467/11 - скасувати, а матеріали справи направити до цього ж суду для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.    

Головуючий суддя                                                                             В.В. Святецький

Судді                                                                                                   О.М. Довгополов

                                                                                                             І.В. Глушко