Судове рішення #21680173

    

Справа № 2а/1570/2985/2011

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          22 лютого 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                  - Цховребової М.Г.

при секретарі судового засідання           - Парій І.І.

за участю:

представника позивача                    - ОСОБА_1

представника відповідача                    - Копанського С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі адміністративну справу за позовом фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Фізична особа –підприємець ОСОБА_4 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача № 0000052307 від 22 лютого 2011 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях по справі (а.с.2-4, 81-82).

В судовому засіданні представник відповідача, заперечував проти позову з підстав, викладених у запереченнях проти позову (а.с.39-42).

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 30.10.1997 року ОСОБА_4 зареєстрований як фізична особа –підприємець, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_1. (а.с.6, 7, 27)

30.10.1997 року позивач узятий на облік в органах державної податкової служби за      № 3380 та перебуває на обліку у Роздільнянській міжрайонній державній податковій інспекції Одеської області. (а.с.43)

23.12.2010 року Роздільнянською міжрайонною державною податковою інспекцією Одеської області фізичній особі –підприємцю ОСОБА_4 видано Свідоцтво про сплату єдиного податку, Серія З № НОМЕР_3, термін дії Свідоцтва: 2011 рік, види діяльності: 52.11.0 –Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, 52.62.0 –Роздрібна торгівля з лотків та на ринках. (а.с.5)

09.02.2011 року службовими особами Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області, на підставі направлення від 04.02.2011 року № 8/23-70 (а.с.45) проведено перевірку господарської одиниці: магазин, що розташована за адресою:   АДРЕСА_2, суб’єкта господарювання: ОСОБА_4.

Перевірка проведена на підставі ст. 20, пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI та наказу про проведення фактичної перевірки від 04.02.2011 року № 125 (а.с.44) з метою здійснення контролю за дотриманням порядку щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в присутності позивача.

З наказом про проведення фактичної перевірки від 04.02.2011 року № 125 позивач ознайомлений та один примірник ним отримано 09.02.2011 року. (а.с.44)

За результатами проведеної перевірки 09.02.2011 року складено акт (довідка) про результати фактичної перевірки, дата реєстрації акта в органі ДПС за місцем державної реєстрації суб’єкта господарювання 10.02.2011 року, реєстраційний № 7/15/24/23/НОМЕР_2 (а.с.46-47).

Відповідно до висновку перевірки, викладеному у зазначеному акті (довідці), під час перевірки встановлено порушення позивачем: п. 12 ст. 3 розділу ІІ Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»зі змінами та доповненнями.

Згідно змісту даного акту (довідки), в ході перевірки встановлені наступні факти: «Свідоцтво про сплату єдиного податку на 2011 рік на місці проведення розрахунків відсутнє. В ході перевірки надано Свідоцтво про сплату єдиного податку серія З № НОМЕР_3 від 23.12.2010 року. Перевіркою встановлено, що підприємцем не ведеться у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів за місцем реалізації. Всього не обліковано товару на загальну суму 11136,05 грн. (одинадцять тисяч сто тридцять шість грн. 5 коп.). Додаток № 1 до акту від 09.02.2011 р. додається. Пояснення підприємця про те, що книга обліку доходів та витрат підприємцем не ведеться.»

Акт підписано, з актом перевірки ознайомлено, один примірник акта перевірки отримано позивачем 09.02.2011 року. (а.с.47зв.)

В якості додатків до даного акту перевірки зазначені (а.с.47зв.):

-                    пояснення ОСОБА_4;

-                     додаток № 1 від 09.02.2011 року.

Пояснення ОСОБА_4 відповідачем суду не надані, у письмових поясненнях представника відповідача щодо їх відсутності (а.с.83) зазначено, зокрема, що з урахуванням усних пояснень перевіряючих, пояснень ОСОБА_4 немає у зв’язку із помилковістю запису про їх наявність, тому що при перевірці надавалися запитання саме по реалізації залишків запасів, які наведені в додатку № 1 від 09.02.2011 року.

Згідно з додатком № 1 від 09.02.2011 року (а.с.49), при проведенні перевірки повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) позивача виявлено надлишок продовольчих товарів на загальну суму 11136,05 грн. Зазначений додаток до акту складений без зазначення найменування окремих груп (видів) запасів (товарно-матеріальних цінностей), одиниць виміру, кількості тощо. Позивач від підпису зазначеного додатку до акту відмовився.

Відповідно до розрахунку фінансових санкцій по акту перевірки від 9 лютого 2011 року № 000372 по СГ ОСОБА_4 (а.с.48), фінансові санкції у сумі 22272,10 грн. застосовано за порушення п. 12 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»зі змінами та доповненнями (11136,05 х 2 = 22272,10 грн.).

Податковим повідомленням-рішенням від 22 лютого 2011 року № 0000052307 (а.с.14) позивача повідомлено, що на підставі акта перевірки № 000372 від 09.02.2011 року встановлено порушення п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/ 95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»зі змінами та доповненнями та на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та згідно з ст. 20 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»зі змінами та доповненнями застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу): 22272,10 грн.

Зазначене рішення отримано позивачем 25.02.2011 року. (а.с.50-52)

Скарга позивача від 09.03.2011 року (а.с.15-17) на зазначене податкове повідомлення-рішення відповідача рішенням ДПА в Одеській області від 30.03.2011 року (а.с.18-20) залишена без задоволення.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням відповідача від 22 лютого 2011 року № 0000052307, позивач оскаржив його у судовому порядку.

В судовому засіданні також встановлено, що підставою для прийняття начальником Роздільнянської МДПІ наказу про проведення фактичної перевірки від 04.02.2011 року № 125, став лист Роздільнянського міжрайонного відділення Управління Служби безпеки України в Одеській області № 32/114 від 20.01.2011 року (а.с.76-77), у якому зазначено, що Роздільнянським МРВ Управління СБ України в Одеській області здійснюється перевірка фактів можливих порушень дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцями законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). В зв’язку з викладеним та відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про Службу безпеки України», просить Роздільнянську МДПІ Одеської області виділити співробітників сектору контролю за суб’єктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі Управління податкового контролю юридичних осіб Роздільнянської МДПІ Одеської області для проведення спільних перевірок. Для участі у перевірках від відділу буде задіяний співробітник Роздільнянського МРВ ОСОБА_3

У додатку до зазначеного листа за п/п № 16 зазначений позивач.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з  використанням  повноваження  з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);                  5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі –ПК України), Законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі –ЗУ № 265/95-ВР), «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі –ЗУ № 996-XIV), Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 3 липня 1998 року № 727/98 (далі –Указ № 727/98), Порядком видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 29 жовтня 1999 року № 599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за № 752/4045 (далі –Порядок видачі свідоцтва), Порядком ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1269 (далі –Порядок ведення книги).

Відповідно до ст. 15 ЗУ № 265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв про державну реєстрацію та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Згідно із ст. 20 ЗУ № 265/95-ВР до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, відповідно до абз. 2 п. 1 Указу № 727/98 для таких суб'єктів малого підприємництва, як фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень, запроваджується спрощена система оподаткування, обліку та звітності.

Пунктом 12 статті 3 ЗУ № 265/95-ВР встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Облік товарних запасів, відповідно до ст. 6 ЗУ № 265/95-ВР, фізичною особою –підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів. 

Відповідно до абз. 8 п. 4 Указу № 727/98 форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

Книга обліку доходів і витрат (далі - книга), відповідно до п. 1 Порядку ведення книги, ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством (далі - суб'єкти підприємницької діяльності).

Пунктом 2 Порядку ведення книги передбачено, що прошнурована і пронумерована книга реєструється в органі державної податкової служби за місцем державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності (далі - орган реєстрації). До органу реєстрації подається належним чином оформлений примірник книги разом із заявою про її реєстрацію, у якій зазначаються:

-          найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код - для юридичної особи;

-          прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані, місце проживання, ідентифікаційний номер платника податків та інших обов'язкових платежів - для фізичної особи;

-          номер та дата видачі суб'єкту підприємницької діяльності свідоцтва про сплату єдиного податку або номер, дата видачі та термін дії пільгового торгового патенту.

Згідно із п. 5 Порядку ведення книги суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості:

-          порядковий номер запису;

-          дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом;

-          сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника;

-          сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг);

-          сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.

Згідно із п. 8 Порядку видачі свідоцтва для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком № 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 року № 12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.1993 року за № 64. При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи «період обліку», «витрати на виробництво продукції», «сума виручки (доходу)», «чистий доход».

На підставі встановлених в судовому засіданні обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов до висновків про те, що:

-          під час проведення перевірки позивачем перевіряючим надано Свідоцтво про сплату єдиного податку, Серія З № НОМЕР_3, термін дії якого: 2011 рік, яке 23.12.2010 року видане позивачу відповідачем, що зафіксовано у змісті акту як факт, встановлений в ході перевірки, тому –встановлення відповідачем в ході перевірки факту відсутності Свідоцтва про сплату єдиного податку на 2011 рік на місці проведення розрахунків –є безпідставним;

-          для позивача, як фізичної особи –підприємця, що застосовує спрощену систему оподаткування шляхом сплати єдиного податку, законодавчо визначеним обов’язком є лише ведення Книги обліку доходів і витрат у вищенаведеному порядку;

-          обов’язок вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації для позивача, як фізичної особи –підприємця, що застосовує спрощену систему оподаткування шляхом сплати єдиного податку, - законодавством не встановлений; крім того

-          поняття «облік доходів і витрат»та «облік товарних запасів за місцем їх реалізації» - не є тотожними; тому

-          встановлення відповідачем в ході перевірки факту щодо неведення позивачем у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів за місцем реалізації з посиланням, в тому числі, на наявність пояснень підприємця про те, що книга обліку доходів та витрат підприємцем не ведеться, які фактично не надавались, та відповідно встановлення порушення позивачем п. 12 ст. 3 розділу ІІ Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»зі змінами та доповненнями –є необґрунтованими та законодавчо безпідставними;

Інших доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності оскарженого позивачем рішення відповідачем не наведено та не надано, відповідно

-          податкове повідомлення-рішення № 0000052307 від 22 лютого 2011 року прийняте відповідачем: не на підставі законодавства України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, - тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 11, 71, 86, 94, 158-162, 167, 184-186 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області від 22 лютого 2011 року № 0000052307.

          Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання

          В повному обсязі постанову складено 27 лютого 2012 року.

          Суддя                                                                                              М.Г. Цховребова


 

          


                                                     

              

               

                                            


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація