25 жовтня 2006 року                                                                        м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія (далі - ВАТ ЕК) “Миколаївобленерго” про захист прав споживача та відшкодування моральної шкоди,

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

Позивачка звернулася до суду із зазначеними вимогами, мотивуючи їх тим, що вона проживає в смт. Березнегувате по АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з енергопостачання. 14 червня 2002 року в її відсутність контролери ВАТ ЕК “Миколаївобленерго” перевірили лічильник і склали акт про порушення Правил користування електричною енергією для населення (далі -  ПКЕЕН) та доручили підписати його її сину, який страждає психічним захворюванням. На підставі цього акту комісія ВАТ ЕК “Миколаївобленерго”  за 304 дні нарахувала до сплати 2503 грн. 99 коп. збитків. Посилаючись на те, що дії контролерів по перевірці, складанню та підписанню акта є неправомірними, а нарахування збитків є незаконним, оскільки їх розмір слід обчислювати з дня останньої перевірки показів лічильника, тобто з 25 травня 2002 року, позивачка просила суд визнати недійсними акт № НОМЕР_1 від 14 червня 2002 року та рішення комісії з розгляду акту про порушення ПКЕЕН від 15 червня 2003 року, а також, збільшивши позовні вимоги, просила стягнути на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000 грн.

Рішенням Березнегуватського районного суду від 28 січня 2004 року позов задоволено. Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 9 квітня 2004 року рішення суду першої інстанції змінено в частині відшкодування моральної шкоди. З відповідача на користь позивачки стягнуто 1025 грн. на відшкодування моральної шкоди. В решті позов залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені в справі рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права та відсутні передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для їх обов'язкового скасування.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

у  х  в  а  л  и  л  а :

          Касаційну скаргу ВАТ ЕК “Миколаївобленерго”  відхилити. Рішення Березнегуватського районного суду від 28 січня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 9 квітня 2004 року залишити без змін.

           Ухвала оскарженню не підлягає.