Категорія №8.1.3
ПОСТАНОВА
Іменем України
13 березня 2012 року Справа № 2а/1270/1121/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Захарової О.В.,
секретаря судового засідання: Білоконя Д.І.
представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 09.02.2012 №413/24-017-098),
від відповідача: не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в м.Первомайську Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Первомайське спецуправління №22/36» про накладення арешту на кошти, -
ВСТАНОВИВ:
31 січня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в м.Первомайську Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Первомайське спецуправління №22/36», в якому позивач просить накласти арешт на кошти відповідача, що знаходяться на розрахункових рахунках у банках, які обслуговують платника.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Первомайське спецуправління №22/36» зареєстроване в якості юридичної особи та перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції в м.Первомайську Луганської області. ДПІ в м.Первомайську Луганської області проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «ПСУ №22/36» з питань правомірності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.03.по 31.05.2011. На підставі акту перевірки №318/23/25356364 від 25.06.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення (форма «Р») №0000422301 від 25.06.2011 на суму 1045051,25 грн., яке отримане відповідачем 25 липня 2011 року. У зв’язку з проведенням процедури оскарження рішень ДПІ в м.Первомайську Луганської області та апеляційного узгодження, нарахування вказаної суми відображено в картці особового рахунку ТОВ «ПСУ №22/36» 17.10.2011 як податковий борг.
Згідно ст. 59 Податкового кодексу України позивачем підприємству направлена податкова вимога від 20 жовтня 2011 року №12 (надіслано рекомендованою кореспонденцією) та повернута до ДПІ в м. Первомайську із відміткою про відсутність за вказаною (юридичною) адресою.
Згідно листів ВРЕР м.Первомайськ Луганської області, відділу Держкомзему в м.Первомайську Луганської області, КП «Первомайське МГ БТІ» у відповідача відсутнє будь-яке нерухоме майно, транспорті засоби та земельні ділянки.
Рішенням засідання комісії ДПІ в м.Первомайську Луганської області від 17.01.2012 за №1/24-25356364 ТОВ «ПСУ №22/36» присвоєно стан боржника – платник не забезпечений майном для погашення податкового боргу.
Згідно підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України податкові органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.
Суд вважав можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача.
Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);
- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);
- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).
Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).
Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
У відповідності із пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із п.57.3 статті 57 у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України закріплено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; при повторному протягом 1095 днів визначені контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; при визначені контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість протягом 1095 днів втретє та більше - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 75 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.
Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Первомайське спецуправління №22/36» зареєстроване в якості юридичної особи та як платник податків і зборів перебуває на обліку у Державній податковій інспекції в м.Первомайську Луганської області.
Судом встановлено, що у період з 14.06.2011 по 20.06.2011 посадовими особами Державної податкової інспекції в м.Первомайську Луганської області проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Первомайське спецуправління 22/36» з питань правомірності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.03.2008 по 31.05.2011, за результатами якої складений акт від 25.06.2011 №318/23/25356364 (а.с. 5-7).
На підставі акта від 25.06.2011 №318/23/25356364 Державною податковою інспекцією в м.Первомайську Луганської області згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України винесене податкове повідомлення-рішення від 21 липня 2011 року №0000422301 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Первомайське спецуправління №2236» суми грошових зобов’язань за платежем «податок на додану вартість» в сумі 1045051,25 грн., у тому числі 836041 грн. – за основним платежем, 209010,25 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 9).
Зазначене податкове повідомлення-рішення 22 липня 2011 року було надіслано позивачем на адресу відповідача, і отримане уповноваженою особою ТОВ «Первомайське спецуправління №22/36» 25 липня 2011 року, про що свідчать підпис у повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 8 – зворотній бік).
Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Первомайську Луганської області від 21 липня 2011 року №0000422301 було оскаржено відповідачем в адміністративному порядку.
Так, за результатами розгляду первинної скарги ТОВ «Первомайське спецуправління №22/36» (вх.№2128/10 від 04 серпня 2011 року) Державною податковою адміністрацією в Луганській області було прийняте Рішення про результати розгляду первинної скарги від 29.09.2011 №19169/25-08, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Первомайську Луганської області від 21 липня 2011 року №0000422301 про сплату 836041 грн. податку на додану вартість та 209010,25 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, а скаргу засновника ТОВ «Первомайське спецуправління 22/36» ОСОБА_2 (вх.2128/10 від 04 серпня 2011 року) – залишено без задоволення (а.с. 35-38).
02 листопада 2011 року від ТОВ «Первомайське спецуправління 22/36» до Державної податкової інспекції в м. Первомайську Луганської області надійшов лист про повідомлення щодо звернення відповідача до Державної податкової служби в Україні із повторною скаргою про перегляд податкового повідомлення-рішення від 21 липня 2011 року №0000422301 (а.с.45).
28 листопада 2011 року Рішенням №7342/71-102115 Державна податкова служба України залишила без розгляду скаргу ТОВ «Первомайське спецуправління 22/36» на податкове повідомлення-рішення від 21 липня 2011 року №0000422301.
Крім того, в Рішенні про залишення скарги без розгляду від 28.11.2011 №7342/71-102115 зазначено, що податкове зобов’язання, визначене у податковому повідомленні-рішенні ДПІ в м.Первомайську від 21.07.2011 №0000422301, вважається узгодженим і не підлягає адміністративному оскарженню, але відповідально до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України в межах строків давності зазначене податкове повідомлення-рішення може бути оскаржене до суду в порядку, передбаченому чинним законодавством (а.с. 41-42).
На час розгляду справу у суду відсутні дані щодо оскарження відповідачем податкового повідомлення-рішення від 21 липня 2011 року №0000422301 в судовому порядку.
В порушення вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України сума грошових зобов’язань з податку на додану вартість протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, відповідачем не сплачена.
Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України 20 жовтня 2011 року Державна податкова інспекція в м.Первомайську Луганської області надіслала на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Первомайське спецуправління №22/36» податкову вимогу від 20 жовтня 2011 року №12, про що свідчить копія фіскального чеку від 20.10.2011 №6220, копія конверту та повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 12, 13).
Зазначена вимога була повернута на адресу Державної податкової інспекції в м.Первомайську Луганської області без вручення відповідачу із відміткою ДП «Укрпошти» «за зазначеною адресою не проживає» (а.с. 13).
Згідно абз.2,3 п.п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
В ході судового розгляду справи судом встановлено, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Первомайське спецуправління №22/36» відсутні транспортні засоби, земельні ділянки та нерухоме майно, що підтверджується листом відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи м. Первомайська УДАІ УМВС України в Луганській області (а.с. 16), листом відділу Держкомзему у м.Первомайську Луганської області від 26.10.2011 №872 (а.с.17), листом комунального підприємства « Первомайське міське госпрозрахункове бюро технічної інвентаризації» від 26.10.2011 №840 (а.с. 15).
Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю «Первомайське спецуправління №22/36» не забезпечено майном для погашення податкового боргу, про що також Державною податковою інспекцією в м. Первомайську Луганської області прийнято рішення від 17 січня 2012 року №1/24-25356364 (а.с. 14).
Із зворотного боку облікової картки платника ТОВ «ПСУ №22/36» вбачається, що станом на 05.03.2012 за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 1045050,50 грн. (а.с. 47).
Приймаючи до уваги вищевикладене, а також приписи підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, якими закріплено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу в сумі 1045050,50 грн., вимоги податкового органу про накладення арешту на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 13 березня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 16 березня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 16, 20, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м.Первомайську Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Первомайське спецуправління №22/36» про накладення арешту на кошти, задовольнити повністю.
Накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Первомайське спецуправління №22/36» (ідентифікаційний код 25356364, місцезнаходження: 93200, Луганська область, м.Первомайськ, вул. Театральна, буд. 10) в сумі 1045050,50 грн. (один мільйон сорок п’ять тисяч п’ятдесят гривень 50 копійок) за податковим боргом з податку на додану вартість, які знаходяться на розрахункових рахунках у банках, обслуговуючих такого платника, до повного погашення зазначеного податкового боргу.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова складена у повному обсязі 16 березня 2012 року.
СуддяО.В. Захарова