Судове рішення #21674314


  

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

28 лютого 2012 року                                                                       № 2а-1938/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шарпакова В.В. при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М. розглянувши у попередньому судовому засіданні питання про поновлення строку звернення до адміністративного суду

за позовом            ОСОБА_1

до                           Головного управління МВС України в Київській області

                        Ірпінського міського відділу ГУ МВС України в Київській області

про                         визнання протиправними дій, скасування наказу та поновлення на посаді

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного судочинства України з адміністративним позовом до Головного управління МВС України в Київській області (далі по тексту – відповідач -1), Ірпінського міського відділу ГУ МВС України в Київській області (далі по тексту – відповідач-2) в якому просить суд: визнати неправомірними дії Головного управління МВС України в Київській області щодо звільнення ОСОБА_1 зі служби в органах внутрішніх справ; визнати протиправним наказ № 2350/с від 17 лютого 2011 року Головного управління МВС України в Київській області про звільнення ОСОБА_1 зі служби в органах внутрішніх справ; поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Ірпінського міського відділу ГУ МВС України в Київській області.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-1938/12/2670 та призначено розгляд питання про поновлення строку звернення до адміністративного суду у попереднє судове засідання на 28 лютого 2012 року.

У попередньому судовому засіданні 28 лютого 2012 року позивачем та представниками позивача заявлено клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з урахуванням поважності причини його пропуску з огляду на перебування позивача на лікарняному  з 27 грудня 2010 року по 24 лютого 2011 року.

Представники відповідачів у попередньому судовому засіданні 28 лютого 2012 року проти поновлення строку звернення до адміністративного суду заперечували та просили суд залишити позовну заяву без розгляду.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та представниками відповідачів доказів в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Наказом Головного управління МВС України в Київській області від                               14 лютого 2011 року № 130 за порушення службової дисципліни, яке виявилось у порушенні вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, а саме: вимог наказів МВС України №№ 81-07,157-07,90-10 та Головного управління № 184-07 в частині дотримання транспортної дисципліни, що призвело до керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння та вчинення ДТП, оперуповноваженого сектора карного розшуку Ірпінського МВ ГУМВС України в Київській області лейтенанта міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ України за статтею 64 “є” (за порушення учбової дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.  

В матеріалах справи також міститься копія Витягу з наказу Головного управління МВС України в Київській області від 17 лютого 2011 року № 235 о/с відповідно до якого лейтенанта міліції ОСОБА_1,  оперуповноваженого сектора карного розшуку Ірпінського МВ ГУМВС України в Київській області звільнено з органів внутрішніх справ з 17 лютого 2011 року за пунктом 64 “є” (за порушення учбової дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

У попередньому судовому засіданні 28 лютого 2012 року позивач зазначив, що про звільнення йому стало відомо зі змісту листів Головного управління МВС України в Київській області від 26 січня 2012 року № Г-146 та від 15 січня 2012 року № 31/Г-519, якими повідомлялось, що позивачу вже надіслано витяг з наказу Головного управління МВС України в Київській області від 17 лютого 2011 року № 235 о/с та копію наказу Головного управління МВС України в Київській області від 14 лютого 2011 року № 130 про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Вищезазначене твердження спростовано представниками відповідачів у попередньому судовому засіданні 28 лютого 2012 року з огляду на надання копії належним чином завіреної довідки за підписом позивача про отримання трудової книжки в день звільнення.

Крім цього, представником Головного управління МВС України в Київській області надано належним чином завірену копію довідки позивача, в якій позивачем власноручно (підтверджено позивачем у попередньому судовому засіданні, що зазначені довідки написані ним власноручно) написано, що в день звільнення він не перебував на лікарняному або у відпустці, а з наказом про його звільнення, оскарження якого є предметом спору в даному провадженні, ознайомився в день звільнення, про що міститься відмітки на наказі Головного управління МВС України в Київській області від 14 лютого 2011 року № 130, копія якого міститься в матеріалах справи.

У попередньому судовому засіданні 28 лютого 2012 року представником Ірпінського міського відділу ГУ МВС України в Київській області зазначено, що твердження позивача про перебування на лікарняному на момент звільнення є необґрунтованим оскільки позивачем особисто надано у відділ кадрів листок непрацездатності, згідно якого позивач був звільнений від роботи у період з 05 лютого 2011 року по 14 лютого 2011 року.  

Таким чином, на час винесення оскаржуваного наказу позивач не перебував на лікарняному, що підтверджується його написаною позивачем власноручно довідкою.

Відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

При цьому, частиною 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

          В даному випадку, статтею 21 Закону України “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України” від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (далі по тексту –Дисциплінарний статут) встановлено, що  дисциплінарне стягнення може бути оскаржено протягом трьох місяців з дня ознайомлення з наказом особи, на яку воно накладено.

          Таким чином, враховуючи, що спеціальним законом встановлено трьохмісячний строк на оскарження дисциплінарного стягнення, який починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, та ознайомлення позивачем із оскаржуваним наказом в день його звільнення, суд вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з огляду на подання адміністративного позову 10 лютого 2012 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду).

          При цьому, на думку суду, у попередньому судовому засіданні 28 лютого 2012 року позивачем не надано доказів на підтвердження поважності причини пропуску строку звернення до суду, враховуючи що адміністративний позов подано через дев’ять місяців після закінчення граничного строку звернення до адміністративного суду щодо захисту порушеного права.

          Відповідно до частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Отже, вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду із адміністративним позовом суд виходить з того, що в матеріалах справи міститься доказ ознайомлення позивача із наказом про звільнення та отримання їм трудової книжки в день звільнення, а отже керуючись приписами пункту 4.1 Інструкції “Про порядок ведення трудових книжок працівників” від 29 липня 1993 року № 58, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. N 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110 (далі по тексту - Інструкція), яким встановлено, що днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки, позивач був повідомлений про його звільнення в день самого звільнення.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що  адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

          Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази щодо строку звернення до суду із адміністративним позовом, суд дійшов висновку, що відповідачем в даному випадку підтверджено факт доведення до відома позивача наказу Головного управління МВС України в Київській області від 14 лютого 2011 року № 130 про звільнення ОСОБА_1, що, в свою чергу, спростовує твердження позивача, що про звільнення йому стало відомо зі змісту листів Головного управління МВС України в Київській області від          26 січня 2012 року № Г-146 та від 15 січня 202 року № 31/Г-519. У зв’язку з цим, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду.


Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 100, 155, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Київській області, Ірпінського міського відділу ГУ МВС України в Київській області про визнання неправомірними дії та скасування наказу.


Ухвала набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.



Суддя                                                                                                Шарпакова В.В.  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація