Справа №2-о-30/12

                                                    Р І Ш Е Н Н Я

                                       І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

22 березня 2012 року Солом’янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді-Лозинської М.І.

народних засідателів-Ходоровського В.Ф., Павленко К.С.

за участю секретаря-Назарчук П.А.

розглянувши заяву ОСОБА_2, зацікавлена особа: Орган Опіки та піклування Солом’янського району м. Києва про визнання особи недієздатною та призначення опіки,-

                                                         ВСТАНОВИВ:

Заявниця звернулася до суду з заявою про визнання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, інваліда другої групи з 1988 року недієздатним та призначення опіки.

Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_3 є інвалідом 2-ї групи з 1988 року, що підтверджується трудовою книжкою, а з 1997 року йому безстроково встановлено другу групу інвалідності Міською психіатричною МСЕК №1 м. Києва, в якій зазначено, що він потребує стаціонарного лікування.

ОСОБА_3 неодноразово і регулярно проходив лікування в Київській міській психоневрологічній лікарні №2 та №1, а останнім часом в Київській міській психоневрологічній лікарні №3 у Глевасі, як невиліковно хворий.

ОСОБА_3 встановлено діагноз-шизофренія параноідальна форма, галюцинаторно параноідальний синдром, що підтверджується направленнями на госпіталізацію ПНЛ №1 і ПНЛ №3 з виписного епікриза з історії хвороби ПНЛ №3.

Заявниця посилається на те, що захворювання супроводжується неадекватною поведінкою, а саме виражається у небажанні ОСОБА_3 приймати ліки які йому необхідні по життєво, не бажання йти на будь який контакт, відмовляється від харчування, іноді проявляє агресію, не здатен обслуговувати себе в побуті, не дотримується власної гігієни, не усвідомлює свої дії з їх наслідками, що призводить до погіршення його стану.

Зважаючи, що за станом здоров’я  ОСОБА_3  потребує встановлення над ним опіки, ОСОБА_2 просила призначити її опікуном.

В судовому засідання заявник підтримала заяву та просила її задовольнити в повному обсязі.

Прокурор заяву підтримав в повному обсязі та вважав за доцільне її задовольнити.

Представник органу опіки та піклування Солом’янської районної державної адміністрації у м. Києві в судовому засіданні  проти задоволення поданої заяви не заперечував, вважаючи, що на підставі документів, що знаходяться у справі, ОСОБА_3 необхідно визнати недієздатним , так як він тривалий час страждає на психічне захворювання і з метою належної охорони і захисту його прав на інтересів призначити йому опікуна.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, подану заяву суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст.237 ЦПК України заява про визнання фізичної особи недієздатною може бути подана членами її сім’ї, близькими родичами незалежно від їх спільного проживання, органом опіки і піклування, психіатричним закладом.

Відповідно до ст. ст. 39, 60 ЦК України фізична особа, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними, може бути визнана судом недієздатною і в разі визнання її недієздатною суд встановлює над нею опіку і призначає опікуна за поданням органу опіки і піклування.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 є інвалідом 2-ї групи, яка встановлена безстроково з 1997 року, що підтверджується довідкою серії КИЕ-1 № 055663, внаслідок захворювання- шизофренія параноідальна форма, галюцинаторно параноідальний синдром, що підтверджується направленнями на госпіталізацію ПНЛ №1 від 09.12.2010 року, ПНЛ №3 від 24.03.2011 року та виписного епікриза з історії хвороби № 295 ПНЛ №3.

Із акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи №1232 від 08 грудня 2011 року вбачається, що ОСОБА_3 страждає хронічною психічною хворобою у вигляді Параноїдальної шизофренії, безперервний тип протікання, галюцинаторно-параноїдний синдром, виражений апатико-дисоціативний дефект (F20.00 згідно МКХ-10). За своїм психічним станом не може усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними та потребує опіки.

Аналізуючи матеріали справи, суд прийшов до висновку, що підстав для заперечення вказаних висновків судово-психіатричної експертизи немає.

Висновок судової експертизи відповідає дійсності та підтверджується матеріалами справи, а отже, ОСОБА_3 підлягає визнанню недієздатним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 потребує встановлення опіки.

При призначенні опікуна суд враховує подання органу опіки і піклування Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації від 22 березня 2012 року №3470/01 щодо призначення опікуна і вважає за доцільне призначити опікуном над недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, інваліда другої групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, заявницю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка є його сестрою, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, проживає разом з ОСОБА_3, матеріально та житлом забезпечена, медичних протипоказань для призначення опікуном не має.

З огляду на вище викладене, суд вважає, що подана заява ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 39, 41, 58, 60 ЦК України, ст.ст. 11,30,57-60,66,209,212-215,234-241 ЦПК України, суд,-

                                                        ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_2, зацікавлена особа: Орган Опіки та піклування Солом’янського району м. Києва про визнання особи недієздатною та призначення опіки задовольнити - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, недієздатним.

Призначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, опікуном над недієздатним ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з моменту його проголошення.

Суддя:                                                                                     Лозинська М.І.

Народні засідателі:                                                               Ходоровський В.Ф

                                                                                                       Павленко К.С.