Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Журавльова О.О.,

суддів Тофана В.М., Михайлова М.В.

при секретарі судового засідання   Друзенко К.В.

за участю представників сторін:

від позивача  СПД-фізична особа ОСОБА_1

від відповідача Кравченко М.І. за довіреністю від 10.05.2006р. №20

розглянувши  у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ізмаїльської міської ради 

на рішення господарського суду Одеської  області від  26 липня 2006 року  

у справі №17/109-06-4959

за позовом  Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради 

про спонукання укласти договір оренди земельної ділянки, - 

В С Т А Н О В И В:

          Рішенням господарського суду Одеської  області від 26 липня 2006 року у справі №17/109-06-4959 (суддя Зуєва Л.Є.) задоволений позов СПД-фізичної особи ОСОБА_1 про зобов'язання Ізмаїльської міської ради укласти з СПД -фізичною особою  ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки загальної площею 0,0271 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 строком на 49 років на підставі договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 22.03.2004р., укладеного між Ізмаїльською міською радою та СПД-фізичною особоюОСОБА_1

          Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач належним чином виконав умови укладеного з Ізмаїльською міською радою договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення від  22.03.2004р., а саме розробив та надав до відповідних органів необхідну проектну документацію щодо відведення земельної ділянки під будівництво адміністративного будинку, сплатив повну ціну права на оренду, а тому відповідно до вимог ст.ст.11,12,525,526,610,614,655,656 ЦК України, ст.ст.6,16 Закону України „Про оренду землі”, ст.93 Земельного кодексу України позовні вимоги  СПД-фізичної особи ОСОБА_1 є обґрунтованими.

          Відповідач із судовим рішенням не згодний, в апеляційній скарзі просить його скасувати і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, з посиланням  при цьому на необґрунтованість і незаконність рішення суду першої інстанції. 

          За доводами відповідача, позивач не виконав свої зобов'язання за укладеним договором купівлі-продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення від  22.03.2004р., а саме, проектна документація на будівництво адміністративної будівлі позивачем не розроблена, проект відведення земельної ділянки наданий позивачем лише в грудні 2005р., тобто із пропуском встановленого договором строку. Також відповідач вважає, що порушенням своїх договірних зобов'язань позивач спричинив шкоду територіальній громаді в особі Ізмаїльської міської ради, а тому на даний момент на розгляд Ізмаїльської міської ради ставиться питання про розірвання договору укладеного з позивачем. До того ж, відповідач зазначає, що відповідно до вимог ч.1 ст.60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, ст.12 Земельного кодексу України підставою для укладання договорів оренди являється рішення органу місцевого самоврядування, а Ізмаїльська міська рада не приймала рішення про укладання договору оренди земельної ділянки з позивачем. Окрім того, відповідач також посилається на те, що на означеній земельній ділянці позивачем здійснюється самовільне будівництво.  

          Також у судовому засіданні представником відповідача заявлене клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішення господарського суду Одеської області по справі №9/412-06-10444 за позовом Ізмаїльської міської ради до СПД-фізичної особи ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки та  знесення будівлі.

          Позивач з апеляційною скаргою відповідача не згодний, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення -без змін, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу за вх.НОМЕР_1 та у доповненнях до відзиву за вх.НОМЕР_2.

          Відповідно до ст.85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, з огляду на таке: 

Як встановлено матеріалами справи, 26.12.2003р. Ізмаїльською міською радою прийняте рішення НОМЕР_3„Про продаж права оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1”, згідно з яким, вирішено продати по конкурсу право оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 0,0271 га під будівлю громадського призначення. Означене рішення Ізмаїльської міської ради кореспондується з вимогами ч.6 ст.16 Закону України „Про оренду землі”, згідно з якою, у разі надходження двох або більше заяв (клопотань) на оренду однієї і тієї самої земельної ділянки, що перебуває в державній або комунальній власності, відповідні органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування проводять аукціон або конкурс щодо набуття права оренди земельної ділянки, якщо законом не встановлений інший порядок.

За результатами проведення конкурсу Ізмаїльською  міською радою (відповідач) 22.03.2004р. укладений з СПД-фізичною особою ОСОБА_1 (позивач) договір купівлі-продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення.

Згідно з умовами цього договору, відповідач передає за плату, а  позивач  приймає право оренди земельної ділянки загальною площею 0,0271 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1  і оплачує його.

Відповідно до розділу 2 договору, ціна продажу права оренди земельної ділянки становить 16395 грн. і має бути сплачена позивачем до 02.04.2004р. шляхом перерахування на відповідний рахунок відповідача.

При цьому, згідно з розділом 3 договору, позивач зобов'язаний на протязі 1 (одного) року розробити проект відведення земельної ділянки, розробити проектну документацію на будівництво адміністративного будинку, а відповідач  зобов'язаний  сприяти позивачу в підготовці матеріалів. 

Право на оренду земельної ділянки переходить до позивача протягом 14 днів після розроблення останнім проекту відведення земельної ділянки і рішення міської ради.

Цей договір підписаний як позивачем так і відповідачем, і на час розгляду справи не розірваний і не визнаний недійсним. 

Відповідно до вимог ч.1 ст.212 ЦК України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина), а вимогами ч.2 ст.212 ЦК України передбачено, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина). Тобто, вимогами ст.212 ЦК України передбачено два види умовних правочинів: правочини, укладені під відкладальною умовою і правочини, укладені під скасувальною умовою.

Як свідчить зміст укладеного між сторонами договору, він укладений  сторонами саме під відкладальною умовою, оскільки виникнення у позивача права на оренду земельної ділянки сторони поставили в залежність від розроблення позивачем  проекту відведення земельної ділянки і рішення міської ради.

Згідно з наявною у матеріалах справи квитанцією НОМЕР_4, позивач у встановлений договором строк перерахував відповідачу 16395 грн., а згідно з довідкою Ізмаїльського міського відділу земельних ресурсів НОМЕР_5, надав проект відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 для затвердження його на сесії міської ради. Таким чином,  позивачем виконані відкладальні умови договору, з якими пов'язане виникнення у позивача  права на оренду земельної ділянки.

Разом з тим, наявний у матеріалах справи витяг з протоколу пленарного засідання 26 сесії Ізмаїльської міської ради від 09.02.2006р., згідно з яким,   рішення щодо  передачі земельної ділянки в довгострокову оренду позивачу депутатами не прийнято,  свідчить, що відповідач перешкоджає у виникненні у позивача  права оренди земельної ділянки. Більш того, за доводами самого відповідача в апеляційній скарзі, на даний час Ізмаїльською міською радою  вирішується питання щодо  винесення на розгляд сесії питання про розірвання укладеного з позивачем договору і повернення йому сплачених коштів.   

Між тим, вимоги ч.ч.3,4 ст.212 ЦК України встановлюють певні правові наслідки для сторін умовного правочину залежно від причин настання чи ненастання обумовлених у ньому обставин. Так, якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставини вважається такою, що настала.

З огляду на встановлене, апеляційний господарський суд вважає, що позивач у справі набув право оренди земельної ділянки за укладеним з відповідачем договором купівлі-продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 22.03.2004р.

Виходячи з того, що  вимогами ч.1 ст.93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької чи іншої діяльності, а  вимогами ч.1 ст.6 Закону  України „Про оренду землі” встановлено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі, а також з того, що орендодавцем земельної ділянки є відповідач у справі, апеляційний господарський суд вважає обґрунтованими позовні вимоги СПД-фізичної особи  ОСОБА_1 про зобов'язання Ізмаїльської міської ради укласти договір оренди земельної ділянки.

До того ж, відповідно до Роз'яснень Вищого господарського суду України  „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом права власності на землю і землекористування” N 02-5/743 від 27.06.2001, у разі ухилення ради від оформлення права на земельну ділянку заінтересована  особа  відповідно до статей 74 і 77 Закону України "Про місцеве  самоврядування  в  Україні"  вправі звернутись  до  господарського  суду  з заявою про спонукання ради видати державний акт чи укласти відповідну угоду.

Доводи  відповідача про те, що проект відведення земельної ділянки наданий позивачем лише у грудні 2005 року, тобто із пропуском встановленого у договорі строку,  не заслуговують на увагу, оскільки умовами укладеного між сторонами договору не встановлено з якого саме моменту слід відраховувати річний термін розроблення позивачем проекту земельної ділянки. Більш того,  доводи позивача, що викладені у  доповненнях до відзиву на апеляційну скаргу та надані документи свідчать, що розроблення і надання проекту відведення земельної ділянки лише у грудні 2005 року пов'язане з причинами, які не залежали від позивача.

Також не заслуговують  на увагу доводи відповідача про те, що позивач не розробив  проектну документацію на будівництво адміністративного будинку.

Так, відповідно до вимог ч.1 ст.27 Закону України „Про планування і забудову території”, на проектування об'єкту будівництва необхідно отримати вихідні дані. Складовими частинами вихідних даних відповідно до Порядку надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу, затвердженого постановою КМУ від 20.12.1999р. №2328 є архітектурно-планувальне завдання і технічні умови.  Згідно з Законом  України „Про архітектурну діяльність”,  архітектурно-планувальні завдання  -  документ,  який містить комплекс містобудівних та архітектурних  вимог  і  особливих  умов проектування  і  будівництва об'єкта архітектури,  що випливають з положень затвердженої містобудівної документації,  місцевих правил забудови населених пунктів,  відповідних рішень органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, включаючи вимоги і умови щодо охорони пам'яток історії та культури, довкілля, законних прав і інтересів громадян та юридичних осіб  при  розташуванні  об'єкта архітектури на конкретній земельній ділянці.

Отже, з наведених законодавчих норм можливо встановити, що за відсутністю укладеного договору оренди земельної ділянки неможливо розробити  проектну  документацію на будівництво адміністративного будинку.  

Доводи відповідача про здійснення позивачем самовільного будівництва на земельній ділянці по АДРЕСА_1, не є предметом розгляду у даній справі, а тому відхиляються апеляційним господарським судом.

Оскільки господарський суд  Одеської області  не прийняв рішення по  справі №9/412-06-10444, наявність якого відповідач визначив підставою зупинення провадження даної справи, то його клопотання  про зупинення провадження у даній справі відхиляється апеляційним господарським судом.

Рішення Ізмаїльської міської ради „Про розірвання договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1” НОМЕР_6, яке представник відповідача надав у судове засідання, не приймається до уваги апеляційним господарським судом, оскільки, по-перше, це рішення прийняте Ізмаїльською міською радою вже після винесення судом першої інстанції оскаржуваного судового рішення, а по-друге, відповідно до вимог ч.1 ст.188 ГК України, розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, що також встановлено і умовами укладеного між стонами договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог СПД-фізичної особи ОСОБА_1 є обґрунтованим та правомірним, а тому підстави, передбачені вимогами ст.104 ГПК України для його зміни або скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.99,101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Одеської області від 26 липня 2006 року у справі №17/109-06-4959 залишити без змін, а апеляційну скаргу Ізмаїльської міської ради -без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.