ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"24" жовтня 2006 р. | № 12/1370-06 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Журавльова О.О.,
суддів Тофана В.М., Михайлова М.В.
при секретарі судового засідання Друзенко К.В.
за участю представників сторін:
від позивача Торхов Д.О. за довіреністю від 19.08.2006р. №72-4016
від відповідача Слюсар М.М. за довіреністю від 15.09.2005р. №407
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Нікопольський завод феросплавів”
на ухвалу господарського суду Одеської області від 29 серпня 2006 року
№12/1370-06
про повернення без розгляду позовної заяви
за позовом Відкритого акціонерного товариства „Нікопольський завод феросплавів”
до Державного підприємства „Одеська залізниця”
про стягнення 6531,51 грн., -
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Одеської області від 29 серпня 2006 року №12/1370-06 (суддя Юдова В.З.) на підставі п.3 ст.63 ГПК України повернутий без розгляду позов ВАТ „Нікопольський завод феросплавів” про стягнення з ДП „Одеська залізниця” 6531,51 грн., з огляду на те, що у позовній заяві відсутні докази на яких ґрунтується позовна вимога (докази передачі в оренду вагонів та платіжні доручення банку за оренду вагонів Одеської залізниці).
Позивач із судовою ухвалою не згодний, в апеляційній скарзі просить її скасувати, а позовні матеріали передати на розгляд до господарського суду Одеської області, з посиланням при цьому на те, що судова ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, зокрема п.4 ч.1 ст.65 ГПК України.
За доводами позивача, у зв’язку з тим, що предмет судового спору –стягнення сплачених коштів за оренду вагонів, які були самовільно використані Одеської залізницею на підставі ст.126 Статуту залізниць України, що наводиться наданими до заяви доказами, а сам факт передачі в оренду вагонів не заперечується сторонами. Навпаки, цей факт підтверджується залізничними накладними та іншим (п.3,5-8,10-13, 14-23 додатку до позовної заяви). Окрім того, позивач посилається на те, що враховуючи вимоги абзацу третього підпункту 3.2. Роз’яснення ВГСУ „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” №02-5/289 від 18.09.97р., судова ухвала не відповідає діючої судової практиці.
Представник відповідача у судовому засіданні просив залишити без задоволення апеляційну скаргу позивача, а оскаржувану судову ухвалу –без змін.
Відповідно до ст.85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права при винесенні оскаржуваної судової ухвали, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної судової ухвали, з наступних мотивів:
Як встановлено апеляційним господарським судом, 23.08.2006р. за вх.№10451 господарським судом Одеської області одержано позовну заяву ВАТ „Нікопольський завод феросплавів” про стягнення з ДП „Одеська залізниця” 6531,51 грн., яка оскаржуваною судовою ухвалою повернута позивачу без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.63 ГПК України.
Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Між тим, як свідчить позовна заява і додані до неї документи, позовні вимоги ВАТ „Нікопольський завод феросплавів” обґрунтовані тим, що під час знаходження перелічених у позовній заяві вантажних вагонів в оренді позивача на підставі укладених з відповідачем договорів оренди, деякий час вантажні вагони використовувалися іншими особами, ніж позивач, а орендна плата за цей період сплачена позивачем.
Таким чином, у позовній заяві ВАТ „Нікопольський завод феросплавів” є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини –наявність орендних правовідносин з відповідачем та сплата позивачем орендної плати за спірний період, але самі докази (докази передачі в оренду вагонів та платіжні доручення банку за оренду вагонів Одеської залізниці) до позовної заяви не надані.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає, що встановлені обставини не можуть бути підставою для повернення без розгляду позовної заяви ВАТ „Нікопольський завод феросплавів”, оскільки відповідно до вимог ст. 65 ГПУ України, господарський суд при підготовці справи до розгляду може витребувати у позивача, необхідні для розгляду справи документи.
Такий висновок апеляційного господарського суду кореспондується з положеннями п.3.3. Роз’яснень президії ВГСУ від 18.09.97р. №02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України.
Вищенаведене не врахував суд першої інстанції, що призвело до помилкового винесення ухвали про повернення позовної заяви ВАТ „Нікопольський завод феросплавів”, а тому апеляційну скаргу останнього слід задовольнити, судову ухвалу скасувати, а позовні матеріали передати на розгляд до господарського суду Одеської області.
Керуючись ст.ст.99,101-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Нікопольський завод феросплавів” задовольнити.
2.Ухвалу господарського суду Одеської області від 29 серпня 2006 року №12/1370-06 про повернення позовної заяви без розгляду скасувати.
3.Позовні матеріали Відкритого акціонерного товариства „Нікопольський завод феросплавів” направити на розгляд до господарського суду Одеської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя | О.О. Журавльов |
Судді | В.М. Тофан |
М.В. Михайлов |